Постанова № 3063817, 19.02.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

16лютого 2009 року

Справа № 2-9/4405-2008

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко В.А.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Голика В.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Зенкова Ірина Олександрівна, довіреність № 157 від 01.01.2009,

відповідача: Гаврилюк Лариса Андріївна, довіреність № 5 від 21.02.2006,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 19.12.2008 у справі №2-9/4405-2008

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (вул. К.Маркса 108, місто Дніпропетровськ, 49602)

до Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (вул. Кірова, 28, місто Керч, 98312)

про стягнення 161715,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Придніпровська залізниця” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт” про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 161715,62 грн. Після збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути 499280,42 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не забезпечив вивантаження вантажів, які надходили на його адресу згідно з основними та додатковими заявками в січні, лютому, березні та квітні 2008 року.

Відповідач позов не визнав з тих підстав, що затримка вагонів відбулася не з його вини. Укрзалізниця відповідно до Угоди про міжнародне вантажне сполучення порушила узгоджений план приймання вагонів на перехідних станціях та подачі вагонів в Порт. Накопичення вагонів на станціях виникло внаслідок невиконання договірних зобов’язань з боку Залізниці.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2008 у справі № 2-9/4405-2008 (суддя Пєтухова Н.С.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт” на користь Державного підприємства „Придніпровська залізниця” 486856,14 грн. плати за користування вагонами, державне мито у розмірі 4868,56 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 115,05 грн.

Постановляючи рішення, господарський суд дійшов висновку про те, що між сторонами укладений договір про обробку вагонів з вантажами, який примикає до станції Керч-Порт Придніпровської залізниці № ПР/МД-м4/204-НЮ від 30.07.2004, згідно з пунктом 7.1 якого встановлено, що вагони, які надійшли на адресу Порту згідно з основним та додатковими планами завезення вантажів та з вини Порту недозаявлені проти добової норми вивантаження і простоюють на станції призначення, оформлюються актами загальної форми з покладанням на Порт відповідальності за користування вагонами, зберігання і охорону в них. Вагони, що прямують на адресу Порту згідно з основним або додатковими планами завезення вантажів та простоюють на підходах до станції призначення в „покинутих” поїздах і затримані з причин відсутності технічної можливості накопичення на станції призначення та незабезпечення Портом вивантаження в обсягах, що погоджені в змінно-добовому плані, оформлюються актами загальної форми про затримку вагонів з покладанням на Порт відповідальності за користування вагонами і контейнерами, зберігання і охорону в них.

У період січень-квітень 2008 року відповідачем не вивантажувалась та кількість вагонів, що надходила на його адресу. Весь вантаж, який прибув на адресу Порту, був прийнятий Портом для подальшого транспортування.

Оскільки сторонами фактично змінно-добовий план на спірний період не був узгоджений, тому норма вивантаження складає 191 вагони щодоби. Тому судом першої інстанції зроблено висновок про невивантаження щодобово саме цієї кількості вагонів.

Не погодившись з рішенням суду, Державне підприємство „Керченський морський торговельний порт” звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати судове рішення. На думку сторони, суд порушив норми матеріального права, а також висновки суду не відповідають обставинам справи.

Сторона наполягає на тому, що при вирішенні спору не застосовані норми, які підлягають застосуванню, а саме: підпункти 3.2-3.5, 3.11, 3.12 пункту 3 Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 19.12.2002 № 873, пункти 1, 14 Правил прийняття вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644, підпункт 1 пункту 1 статті 3 розділу 1, пункту 1 статті 22 розділу 5 Угоди про міжнародне залізничне сполучення від 03.04.1993, пункти 1.13, 1.25 Правил експлуатації пономерного обліку і розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших держав (Угода держав-учасниць від 24.05.1996).

Крім того, висновки суду не відповідають обставинам справи. На думку сторони, суд стягнув плату за користування вагонами „покинутих” поїздів у сумі 486856,14 грн., які не були визнані Портом такими через порушення саме Залізницею порядку прийняття вантажів для перевезення.

Суд не звернув увагу на те, що на адресу Порту в січні-березні 2008 року були відвантажені вагоні понад узгодженого плану, крім того, суд не звернув увагу на те, що плату стягнуто за період дії конвенційного обмеження. Сторона вважає, що Залізницею допускалось згущене та неритмічне приймання вантажів для перевезення без додержання погоджених календарних графіків, відвантаження маршрутами всупереч Правилам перевезення вантажів. Сторона вказує, що скопичення вагонів на станціях виникло внаслідок невиконання договірних зобов’язань саме Залізницею. Крім того, стягнув суму у вигляді нарахування плати за користування вагонами, що подавались у неузгодженій кількості, суд не звернув увагу на те, що вказане суперечить умовам договору, передбаченим пунктами 4.3, 4.4, 7.3.

Більш детальніше доводи вказані у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу –без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Розпорядженням в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2009 змінено склад судової колегії, суддю Сотула В.В. замінено на суддю Гоголя Ю.М.

Судове засідання було відкладено з 02.02.2009 на 16.02.2009.

Повторно, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України розглянувши справу, судова колегія встановила таке.

15.06.2004 між Державним підприємством „Придніпровська залізниця” і Державним підприємством „Керченський морський торговельний порт” укладений договір про обробку вагонів з вантажами, які примикають до станції Керч-Порт Придніпровської залізниці № ПР/МД-м4/2-04/-НЮ (а.с.16 т.1).

Предметом договору є експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського (річного), залізничного транспорту, а також господарські вантажі для Порту або для його контрагентів.

Згідно з пунктом 3 договору Залізниця і Порт зобов’язуються дотримуватися технології робіт з приймання і видачі всіх вантажів, викладеної у цьому договорі та в Єдиному технологічному процесі роботи Станції і Порту з питань: планування, інформаційного забезпечення, узгодження навантаження, розвантаження вагонів, інших питань, пов’язаних з технологією роботи.

Правилами планування перевезень вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу України від 09.12.2002 № 873 визначено порядок планування перевезень експортних, імпортних та транзитних вантажів. Відповідно до пункту 3 Правил на підставі заявок відправників на перевезення експортних та транзитних вантажів Укрзалізниця складає проект місячного плану транзитних перевезень, узгоджує його з портами і доводить його до залізниць. Планування перевезень транзитних вантажів здійснюється з урахуванням місячних замовлень залізниць інших держав.

Згідно з пунктом 1 Правил прийняття вантажів до перевезення вантажі для перевезень приймаються при наявності місячного плану, оформленого відповідно до Правил планування перевезення вантажів. Згідно з пунктом 14 Правил планування перевезення вантажів прийом до перевезення вантажів через морські порти здійснюються на підставі Правил і Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення.

Відповідно до пункту 1.13 Правил експлуатації, планомірного обліку і розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших держав (Угода держав-учасниць від 24.05.1996) вантажні поїзди мають бути підведені до міждержавного передаточного стику згідно з затвердженими: графіком руху поїздів, планом формування, порядком направлення вагонопотоків і узгодженим добовим планом роботи між залізницями, що розроблені на підставі місячного обсягу перевезень вантажів (плану перевезень). Пункт 1.25 цих Правил надає право Укрзалізниці відмовити в прийомі вагонів з вантажами, що надані понад узгоджений розмір добового плану.

З матеріалів справи впливає, що в січні-квітні 2008 року на адресу Порту масово надходив вантаж - вугілля та кокс, Порт не забезпечував їх вивантаження, внаслідок чого вагони простоювали на станції Керч-Порт, станції Керч, станції Владиславівна.

Станціями затримання складені акти про затримку вагонів на станції призначення Керч-Порт, складені акти загальної форми з віднесенням відповідальності на Порт.

Договором № ПР/МД-м4/2-04/-НЮ від 15.06.2004 з протоколом розбіжностей від 30.07.2004, протоколом узгодження розбіжностей від 21.02.2005 та рішенням суду щодо врегулювання розбіжностей від 08-22.02.2005, укладеним між Портом і Залізницею, визначено, що місячне планування роботи порту і станції з перевезення експортних, імпортних та транзитних вантажів здійснюється відповідно до Правил планування перевезень вантажів з урахуванням переробної спроможності згідно з Єдиним технологічним процесом роботи станції і порту, зайнятості складських ємностей, підходу суден і наявності вагонів, призначених на фронти розвантаження (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 1 договору добова норма вивантаження - узгоджена Залізницею та Портом кількість вагонів, які Залізниця повинна подати в Порт під вивантаження, а Порт вивантажити з урахуванням добової переробної спроможності згідно з Єдиним технологічним процесом роботи станції і порту в залежності від наявної кількості вагонів в Порту, на припортовій станції та на підходах до неї.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що Залізниця зобов’язується контролювати ритмічність відвантаження і завозу вантажів відповідно до узгоджених портом обсягів.

Згідно з пунктом 4.4 договору норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених обсягів завозу вантажів на місяць, додатково підтвердженого завозу та перехідних залишків минулого місяця, виходячи з наявності вагонів в порту, на станції та на підходах до неї, рівномірно протягом доби у розмірі не більше переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу відповідно до ЄТП роботи станції в Порту.

У пункті 4.4 договору мова йде про встановлення добової норми вивантаження вагонів, мається на увазі узгоджена сторонами кількість вагонів, яка Залізниця повинна подати, а Порт вивантажити.

З матеріалів справи вбачається, що плата за користування вагонами нарахована позивачем за „кинуті поїзди”, які не були визнані Портом такими через порушення саме позивачем порядку приймання вантажів для перевезення, а саме:

1) приймання Залізницею до перевезення у січні-березні 2008 року вантажів здійснювалось без узгодження з Портом, загалом 186 вагонів:

січень - 120 вагонів (8330тон)

лютий - 10 вагонів (690 тон)

березень - 56 вагонів (3569 тон);

2) відповідач інформував позивача про неритмічне, з порушенням встановленого графіку, надходження вагонів у Порт (листи від 10.01.2008 № КО/110, від 22.01.2008 № КО/350, від 01.02.2008 № КО/584, від 04.02.2008 № КО/600 на а.с. 50-52 том 4) на адресу станції Керч-Порт, Кримської дирекції залізничних перевезень, Державного підприємства „Придніпровська залізниця.

Згідно зі статтею 29 статуту залізниць України Укрзалізниця має право запроваджувати за погодженням з Мінтрансзв’язку тимчасові обмеження (конвенції) щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення.

У зв'язку зі скупченням вантажу Укрзалізниця застосувала конвенційні обмеження щодо спрямування вагонів на адресу Порту.

Незважаючи на конвенційні обмеження на адресу Порту в період їх дії надійшло 347 вагонів:

у січні - 212 вагонів,

у лютому - 23 вагони,

у березні - 112 вагонів;

3) Залізницею всупереч умовам договору допускалось неритмічне приймання вантажів до перевезення без додержання погоджених календарних графіків, відвантаження маршрутами всупереч Правилам перевезення вантажів. Порт неодноразово звертався до позивача з приводу порушень з його боку умов договору-завозу у Порт неузгоджених обсягів вантажів, згущених відвантажень без попередньої згоди Порту (листи від 10.01.2008 № КО/110, від 22.01.2008 № КО/350, від 01.02.2008 № КО/584, від 04.02.2008 № КО/600).

Позивач не надав доказів здійснення оперативних заходів, які вживались Державним підприємством „Придніпровська залізниця” у відповідь на неодноразові звернення Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт” щодо порушення ритмічності подачі вагонів в порт.

Судовою колегією встановлено, що збільшення часу на вивантаження вугілля здійснено з причин, яки не залежали від порту, тому що вугіль в вагонах поступав у змерзлому стані (а.с.52 т.4).

Таким чином, матеріали справи вказують на те, що скопичення вагонів на станціях виникло внаслідок невиконання договірних зобов’язань Залізницею по направленню на адресу Порту вагонів згідно з узгодженими місячними планами з урахуванням добових норм відвантаження по окремим відправникам вантажів. Таке відвантаження Портом не погоджувалось. Акти загальної форми підписані представником Порту з застереженнями (а.с.30-38 том 4).

З аналізу змінно-добових планів роботи, витяги з яких залучені до матеріалів справи, вбачається, що в спірний період в окремі дні змінно-добовий план сторонами не був узгоджений.

Ані в нормативно-правових актах, що регулюють спірні правовідносини, ані в договорі сторонами не передбачений порядок вирішення розбіжностей за таких обставин і не встановлено, яку добову норму повинні застосувати сторони.

Оскільки укладений сторонами договір є господарським, заснований на юридичній рівності сторін, судова колегія вважає, що в такому разі необхідно застосувати середньодобову узгоджену норму, що затверджена Департаментом розвитку та координації систем транспорту та зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України.

Покладення на Порт матеріальної відповідальності у вигляді нарахування плати за користування вагонами, що подавались у неузгодженій кількості суперечить умовам договору, передбаченим пунктами 4.3, 4.4, 7.3.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки сторонами фактично змінно-добовий план за спірний період не був узгодженим, то норма вивантаження складає 192 вагони щодоби.

Однак такий висновок суперечить умовам договору, а крім того у цьому разі суд покладає відповідальність на Порт за невивантажені вигони понад узгодженої середньодобової норми.

Оскільки висновки суду суперечать фактичним обставинам справи, а також вищезазначеним правовим актам, судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

При прийнятті нового рішення судова колегія на підставі вищезгаданого відмовляє у задоволенні позову. При цьому судова колегія звертає увагу на наступне.

Згідно з абзацом 3 пункту 7.1 умов договору вагони, що з вини Порту недозаявлені проти добової норми вивантаження, які простоюють на станції Керч-Порт та на підходах до неї в „покинутих” поїздах в очікуванні подачі в Порт, оформляються актами загальної форми з покладеними на Порт відповідальності за користування вагонами і контейнерами, зберігання і охорону вантажів у них.

Таким чином, відповідальність за умовами договору покладається на Порт у разі наявності його вини.

Оскільки судовою колегією не встановлено вини Порту, відсутні правові підстави для стягнення зазначених позивачем сум.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищезазначеного відсутні правові підстави для задоволення позову.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача, а тому судова колегія стягує з позивача на користь відповідача 2434,28 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункт 4 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2008 у справі № 2-9/4405-2008 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, місто Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 108, р/р 26006000012 у Дніпропетровській філії АБ "Експрес-Банк", МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) на користь Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (98312, місто Керч, вул.Кірова, 28, р/р 2600404004223 в Кримській філії АБ "Експрес-Банк", МФО 384674, ЄДРПОУ 01125554) 2434,28 грн. державного мита.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя підпис В.А. Лисенко

Судді підпис Ю.М. Гоголь

підпис В.С. Голик