Рішення № 30637692, 04.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2665/13 04.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Севастопольської

філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

До Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з

обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані»

Про стягнення 71,33 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Сотнікова Ю.А. - представник за довіреністю № 445/2801 від 28.01.13.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 858109/11-51 від 01.05.11. в розмірі 22 831,99 грн., а саме:

- сума основного боргу - 22 432,00 грн.;

- пеня - 328,66 грн.;

- збитки від інфляції - 5,61 грн.;

- 3% річних - 65,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.13. порушено провадження у справі № 910/2665/13; розгляд справи призначено на 05.03.13. о 10-50.

05.03.13. позивач через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав письмові пояснення по справі та документи, які були витребувані судом.

Крім того, позивач 05.03.13. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 71,33 грн., а саме, збитки від інфляції - 5,61 грн., 3% річних - 65,72 грн. Позивач, також просить суд у заяві розглядати справу без участі повноважного представника підприємства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 04.04.13. о 11-30.

Суд приймає до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказане також викладено в п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2351 від 20.10.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» та п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

01.04.13. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, в якому просить суд розглядати справу без участі повноважного представника підприємства.

Представник відповідача в судовому засідання 04.04.13. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що сума основного боргу, та пеня за Договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 858109/11-51 від 01.05.11. сплачена, та на підтвердження вищевказаного надав відповідні документи банківської установи.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/2665/13.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.05.11. між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (Орендодавець) та Спільним українсько-американського підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані» укладено Договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування убудоване нежиле технологічне приміщення (далі - Майно), яке розташоване в м. Севастополі, на горищі семиповерхової будівлі № 15 по вул. Генерала Петрова, загальною площею 8,0 кв.м. Приміщення використовується для розміщення обладнання базової станції мобільного зв'язку.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що передача Орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1.Договору.

На виконання умов п. 2.1. Договору сторони, 01.05.11. склали акт приймання-передачі майна, яке визначене в п. 1.1. Договору. Слід зазначити, що даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вважає, що відповідачем в порушення умов Договору не було вчасно сплачені орендні платежі за Договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення), в зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок сплатити 3% річних в розмірі 65,72грн. та збитки від інфляції - 5,61 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною), на підставі його внутрішніх нормативних актів, і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати, яка становить 701,00 грн. з ПДВ за 1 кв. м технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 8,0 кв.м. всієї орендованої площі становить 5 608,00 грн. з ПДВ та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди (п. 3.1. Договору).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з п. п. 5.1.1., 6.1.3. Орендодавець має право вимагати своєчасної оплати оренди майна, а Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені Договором.

У відповідності до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 3.5, 3.6. Договору визначено, Орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з рахунком та податковою накладною надає його Орендарю.

Орендар протягом двох робочих днів з дати отримання підписує та повертає Орендодавцю перший примірник акта про надані послуги. Орендна плата перераховується Орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються Орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Матеріали справи містять акти про надані послуги: № 858109/12-981 від 31.08.12. - серпень 2012 року; № 858109/12-1110 від 30.09.12. - вересень 2012 року; № 858109/12-1227 від 31.10.12. - жовтень 2012 року; № 858109/12-1409 від 30.11.12. - листопад 2012 року на загальну суму 22 432,00 грн.

Відповідачем платіжними дорученнями: № 314 від 29.01.13., № 464 від 04.02.13., № 512 від 06.02.13., № 691 від 18.02.13., № 729 від 20.02.13. була сплачена орендна плата, в яких відповідач в призначені платежу посилався на вищезазначені акти про надані послуги.

Дослідивши платіжні доручення, суд встановив, що відповідач сплачував орендну плата за користування нежилим технологічним приміщенням з порушенням строків, визначених пунктом 3.6. Договору оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення). Крім того, відповідач в своїх письмових та усних поясненнях не заперечує проти вищевикладеного.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежам, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 65,72 грн. - 3% річних та 5,61 грн. - збитки від інфляції.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

При цьому, положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97 р.

Судом здійснено перерахунок збитків від інфляції та встановлено, що розмір інфляційних нарахувань, становить -11,22 грн. (від'ємне значення). Сума, що має від'ємне значення не може бути стягнута. Таким чином, в частині стягнення з відповідача 5,61 грн. збитків від інфляції слід відмовити.

За перерахунком суду розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 64,99 грн. В іншій частині 0,73 грн. 3% нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» задовольнити частково.

2. Стягнути з Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 12-А; код ЄДРПОУ 20057835) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (99011, м. Севастополь, вул. Г. Петрова, 15; код ЄДРПОУ 01190103) 64 (шістдесят чотири) грн. 99 коп. - 3% річних 1 567 (одну тисячу п'ятсот шістдесят сім) грн. 57 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.04.13.

Суддя Т.М. Ващенко