Рішення № 30637671, 08.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2659/13 08.04.13

За позовом: Фізичної особи-підприємця Мураль Юрія Степановича, м.Городок

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт», м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 14008,60 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Шинкарук М.М. - пред. за довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Мураль Юрій Степанович звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт» 14008,60 грн., з яких 13300,00 грн. - сума заборгованості за Договором на транспортне обслуговування №103/07/12 від 25.07.2012р. та заявкою №500304/12 від 25.07.12р. та 708,60 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору на транспортне обслуговування №103/07/12 від 25.07.2012р. та заявки №500304/12 від 25.07.12р., відповідачем не сплачено позивачу вартість перевезення в розмірі 13 300,00 грн. Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 708,60 грн. - суми пені, нарахованої позивачем за невиконання грошового зобов'язання по оплаті послуг по перевезенню вантажів.

Ухвалою суду від 13.02.2013 порушено провадження у справі №910/2659/13 та призначено справу до розгляду на 11.03.2013.

06.03.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшов уточнений розрахунок пені.

У судове засідання 11.03.13р. представники сторін не з'явилися, про причини неявки повноважних представників суд не повідомлено.

Ухвалою суду від 11.03.13р. відкладено розгляд справи на 25.03.13р

Судове засідання, призначене на 25.03.2013р. не відбулось, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про перенесення робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, що сталася 22-23 березня 2013р. у Київській області та м. Києві" від 25.03.2012 № 152-р робочий день 25.03.2013р. оголошено вихідним днем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.13р. призначено розгляд справи на 08.04.13р.

Представник відповідача у судове засідання 08.04.2013р. з'явився та надав відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав того, що сторонами в заявці №500304/12 від 25.07.12р. було погоджено вартість послуг у розмірі 13 000,00 грн., однак, позивачем необґрунтовано в односторонньому порядку було змінено розмір оплати за надані послуги та заявлено про стягнення з відповідача 13300,00 грн. Відповідач зазначає, що у зв'язку з перевищенням погодженої сторонами договору вартості послуг відповідачем не було проведено оплату наданих позивачем послуг згідно умов Договору на транспортне обслуговування №103/07/12 від 25.07.2012р. та заявки №500304/12 від 25.07.12р.

У судове засідання 08.04.2013р. представник позивача не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про те, що позивачем 19.02.2013р. було отримано ухвалу суду про порушення провадження по справі від 13.02.13р., у зв'язку з чим, позивач був обізнаний та повідомлений про розгляд справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 13.02.13р., ухвали суду від 11.03.2013р. та 25.03.13р. були надіслані судом за адресою позивача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою позивача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та враховуючи, що від позивача надходили документи по справі, позивач вважається повідомленим про розгляд справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Оскільки позивач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення його про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності позивача.

У судовому засіданні 08.04.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

25.07.2012р. між фізичною особою-підприємцем Мураль Юрієм Степановичем (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт» (експедитор) 26.03.2009 укладено Договір на транспортне обслуговування №103/07/12 (далі -Договір), за умовами якого позивач зобов'язався здійснювати перевезення вантажів, наданих відповідачем, а відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги позивача в порядку та на умовах викладених у Договорі.

Як визначено умовами Договору конкретні умови перевезень вантажів, наданих експедитором зазначаються в заявках на перевезення. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, вартість послуг перевізника - зазначаються в заявках на перевезення, які є невід'ємними частинами Договору і надаються експедитором перевізнику перед кожним перевезенням або групою перевезень.

Відповідно до п.1 Договору, заявка-замовлення на перевезення вантажу складається в письмовій формі і скріплюється печатками перевізника і експедитора.

За умовами п. 2.2 Договору перевізник зобов'язався надавати в узгоджені з експедитором строки (згідно з заявкою) під завантаження транспортний засіб в технічно справному стані, який відповідає всім вимогам країн, де здійснюється завантаження вантажу, розвантаження вантажу, а також країн транзиту. Забезпечувати наявність у водіїв належним чином оформлених документів для безперешкодного виконання перевезень та наявність СМR-страхування та протягом строку дії даного Договору здійснювати перевезення вантажів, наданих експедитором згідно умов, викладених в заявках.

Відповідно до п.п. 2.1.5 Договору, експедитор зобов'язався оплачувати перевізникові вартість транспортних послуг, які зазначені у заявці на перевезення вантажу.

Згідно із п.п. 2.2.9 Договору, сторони обумовили, що вважається, що перевізник виконав свої зобов'язання по перевезенню вантажу належним чином з моменту передання вантажу вантажоотримувачу і отримання свого екземпляру СМR або товарно-транспортної накладної без зауважень вантажоотримувача.

Відповідно до п. 4.1 Договору, оплата вартості послуг перевізника, що надаються ним за даним Договором здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок перевізника, якщо інше не обумовлено в заявці. Оплата здійснюється на підставі оригіналів наступних документів - рахунку перевізника, виставленого згідно умов даного Договору, акту виконаних робіт та оригіналу СМR (п.4.2. Договору).

Згідно з п. 4.3 Договору оплата здійснюється через 5-20 днів після отримання оригіналів документів, вказаних в п. 4.2 Договору.

Відповідно до п.9.1. Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012р.

Матеріали справи свідчать про те, що 25.07.2012 року між сторонами Договору було підписано Заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом №500304/12 від 25.07.2012р.

Згідно з Заявкою №500304/12 від 25.07.2012р., позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу (обладнання, вага 20 т., об'єм 86 м3) автомобільним транспортом за маршрутом Polska Sp.zo.o. Oddziatw, Swietochlowicach ul., Metalowcow 141-600, Swietochlowice Poland - Київська обл., м. Чорнобиль, дата завантаження 27.07.2012р., вантажовідправник Arcelor Mittal Construction, дата доставки 30.07.12р.; ставка за перевезення: 13 000 грн. + вартість печаток; оплата здійснюється шляхом проведення безрахункового розрахунку на протязі 7-10 днів після отримання оригіналів документів.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору та Заявки №500304/12 від 25.07.2012р., позивачем було надано послуги по перевезенню вантажу, що підтверджується товарно-транспортною накладною (CMR) №260685 від 27.07.2012р., копія якої долучена до матеріалів справи.

Вказані послуги з перевезення було виконано позивачем в повному обсязі та без будь-яких зауважень з боку відповідача, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін Актом виконаних робіт №47 від 30.07.2012р. на суму 13300,00 грн. з ПДВ.

З огляду на те, що умовами Заявки №500304/12 від 25.07.2012р. передбачено, що вартість послуг перевезення складається зі ставки за надані послуги перевезення у розмірі 13 000,00 грн. та вартості печаток, а також, враховуючи те, що акт виконаних робіт №47 від 30.07.2012р. на суму 13300,00 грн. з ПДВ. було підписано уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про те, що вартість наданих позивачем послуг перевезення в розмірі 13300,00 грн. не було погоджено сторонами, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

У зв'язку з наданням позивачем послуг по перевезенню вантажу згідно умов Договору та Заявки №500304/12 від 25.07.2012р., останнім було виставлено рахунок-фактури № 47 від 30.07.2012р. на суму 13 300,00 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем оплата за надані позивачем послуги перевезення за Договором та Заявкою №500304/12 від 25.07.2012р. здійснена відповідачем не була, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 13 300,00 грн., що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Статтею174 ГК України, визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дослідивши Договір укладений сторонами суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою Договір на транспортне обслуговування №103/07/12 від 25.07.2012р. є договором перевезення вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.4.2. Договору, оплата вартості послуг позивача здійснюється на підставі оригіналів наступних документів - рахунку перевізника, виставленого згідно умов даного Договору, акту виконаних робіт та оригіналу СМR.

Умовами Заявки №500304/12 від 25.07.2012р. визначено, що оплата наданих позивачем послуг перевезення здійснюється шляхом проведення безрахункового розрахунку на протязі 7-10 днів після отримання оригіналів документів.

Позивачем на підтвердження направлення відповідачу оригіналів документів, передбачених п. 4.2. Договору, до матеріалів справи долучено фіскальний чек №7900033240771 від 03.08.2012р., який підтверджує направлення відповідачу рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано факту отримання від позивача документів, передбачених п. 4.2. Договору, та не надано доказів того, що на виконання умов Договору та Заявки №500304/12 від 25.07.2012р. ним були проведені розрахунки з позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, встановлених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" № 1149 від 12.12.2007р., та враховуючи збільшення на один день нормативних строків при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції документи, зазначені в п.4.2 Договору, були отримані відповідачем не пізніше 07.08.13р., у зв'язку з чим, відповідач, з урахуванням умов Заявки №500304/12 від 25.07.2012р., повинен був оплатити надані позивачем послуги в термін до 18.08.13р.

Судом встановлено, що відповідачем зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг перевезення згідно умов Договору та Заявки №500304/12 від 25.07.2012р., виконано не було.

Отже, враховуючи те, що позивачем були надані послуги згідно умов Договору та Заявки №500304/12 від 25.07.2012р. на суму 13300,00 грн., доказів оплати наданих позивачем послуг перевезення відповідачем суду не надано, то на час розгляду спору сума боргу відповідача склала 13300,00 грн.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги підтверджується вищезазначеними товарно-транспортною накладною (CMR) №260685 від 27.07.2012р. та Актом виконаних робіт №47 від 30.07.2012р. та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги перевезення у розмірі 13 300,00 грн. підлягають задоволенню.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором та Заявкою №500304/12 від 25.07.2012р., позивач, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 708,60 грн. - суми пені, нарахованої за період з 23.08.2012р. по 31.12.12р.

Здійснюючи перерахунок розміру пені, суд виходить з наступного.

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.4. Договору, у випадку прострочення оплати рахунків перевізника, експедитор виплачує перевізнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

З огляду на те, що розмір пені, обчислений в порядку, встановленому п. 4.4 Договору є сумою більшою, ніж розмір пені, обчислений виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суд здійснює розрахунок пені в межах подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За перерахунком суду розмір пені з суми боргу 13300,00 грн. за період заявлений позивачем, а саме з 23.08.12р. по 31.12.12р. становить 714,06 грн. у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 708,60 грн. підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт» (04070, м.Київ, вул. Ігорівська, буд.12-А, код ЄДРПОУ 36866872) на користь Фізичної особи-підприємця Мураль Юрія Степановича (81500, Львівська обл., Городоцький район, м.Городок, вул.Запорізької Січі, буд.8, кв.1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР 20017262170; ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів 2641706613) 13 300 (тринадцять тисяч триста) грн. 00 коп. - суми основного боргу, 708 (сімсот вісім) грн. 60 коп. - пені та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - суми судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.04.2013 р.

Суддя Капцова Т. П.