Рішення № 30637469, 10.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3617/13 10.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Уманьгаз»

До Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

Про стягнення 1 692 312,36 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача Любива А.А. за дов. № 787 від 04.03.2013 р.

Татаркіна М.К.. за дов. № 1243 від 15.05.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Уманьгаз» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" про стягнення 1 978 271,51 грн., з яких сума осиного боргу 1 828 545,23 грн., інфляційні втрати в розмірі 93 034,19 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 9 193,32 грн., пеня - 47 498,77 грн..

Спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором № 14/3360/12 від 31.05.2012 року на розподіл природного газу (транспортування природного газу газорозподільними мережами).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.02.13 р. за зазначеною вище позовною заявою було порушено провадження у справі № 910/3617/13 та розгляд справи призначено на 13.03.13 р.

13.03.2013 р. представником позивача подано обґрунтування по справі.

13.03.2013 року по справі оголошено перерву до 01.04.2013 року.

01.04.2013 року представником позивача подано доповнення до обґрунтування по справі, відповідно до якого просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1 629 202,99 грн., 3% річних від простроченої суми в сумі 9 193,32 грн., пеню в сумі 47 498,77 грн., інфляційні втрати в розмірі 6 417,28 грн..

01.04.2013 року представником відповідача подано до відділу діловодства суду клопотання, відповідно до якого відповідач вважає необґрунтованим розрахунок позивачем сум пені, 3% річних від простроченої суми та втрат від інфляційних процесів та просив застосувати п. 3 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір стягуваної пені.

Суд розцінює доповнення до обґрунтування по справі від 01.04.2013 року, як заяву про зменшення розміру позовних вимог і відповідно до ст. 22 ГПК України приймає до розгляду.

01.04.2013 року по справі оголошено перерву до 10.04.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні повністю, заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про застосування п. 3 ст. 83 ГПК України.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.04.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.04.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Публічним акціонерним товариством «Уманьгаз» було укладено Договір № 14/3360/11 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу розподільними трубопроводами).

Відповідно до п.1.1 Договору виконавець зобов'язується у 2012 році надати замовнику послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів споживачів Замовника, а Замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуг з транспортування газу ГРМ у розмірі, у строки та у порядку, передбаченому умовами договору (п. 1.3 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору річні планові обсяги транспортування ГРМ газу Замовника складають 3 0000000 куб.м. Строк надання послуг - протягом дії договору.

Пунктом 2.7 Договору визначено, що надання послуг з транспортування газу ГРМ підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування газу ГРМ споживачам замовника. Акт наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника газорозподільним підприємством (п. 2.11 Договору).

Загальна вартість договору становить 5112000 грн., крім того ПДВ - 1022400 грн. Всього разом з ПДВ - 6134400 грн. та складається з місячних сум вартості послуг транспортування газу газорозподільним підприємством Замовнику (п. 4.4 Договору.

Відповідно до п. 4.5 Договору, розрахунки за надані послуги здійснюються замовником у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок Газорозподільного підприємства. Оплата здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання замовником рахунку за умови оформлення обома сторонами акту наданих послуг, який газорозподільне підприємство надає замовнику для підписання до 12-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги. У разі переплати за фактично про транспортований газ, сума переплати зараховується газорозподільним підприємством у рахунок оплати послуг з транспортування газу ГРМ на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок замовника на його письмову вимогу.

Згідно п. 6.2 Договору, відповідальність Замовника: у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З Актів наданих послуг з транспортування газу № 10 від 31.10.2012 року; № 11 від 30.11.2012 року; № 12 від 31.12.2012 р. наявних в матеріалах справи, підписаних представниками сторін та скріплених печатками без зауважень вбачається, що позивач протягом у жовтні-грудні 2012 року надав, а ПАТ «НАК «Нафтогаз України» прийняв послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами на загальну суму 1 828 545,23 грн..

20.02.2012 року НАК «Нафтогаз України» сплатив борг у розмірі 122 035,23 грн., 26.02.2012 року - 77 301,01 грн..

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків від 20.03.2013 року, підписаного сторонами та скріпленого печатками, станом на 01.03.2013 року основна заборгованість відповідача становить 1 629 202,99 грн..

Оскільки, відповідач станом на 01.01.2013 року не виконав умови Договору щодо оплати отриманих послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу 1 629 202,99 грн., 3% річних від простроченої суми в сумі 9 193,32 грн., пеню в сумі 47 498,77 грн., інфляційні втрати в розмірі 6 417,28 грн..

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Відповідно до п. 4.5 Договору, розрахунки за надані послуги здійснюються замовником у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок Газорозподільного підприємства. Оплата здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання замовником рахунку за умови оформлення обома сторонами акту наданих послуг, який газорозподільне підприємство надає замовнику для підписання до 12-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до п. 4.5 Договору відповідач повинен був провести оплату в повному обсязі за зобов'язаннями згідно з Актом № 10 від 31.10.2012 року до 06.11.2012 року; за зобов'язаннями згідно з Актом № 11 від 30.11.2012 року до 06.12.2012 року, за зобов'язаннями згідно з Актом № 12 від 31.12.2012 року до 06.01.2013 року.

Судом встановлено, що 20.02.2012 року НАК «Нафтогаз України» сплатив борг у розмірі 122 035,23 грн., 26.02.2012 року - 77 301,01 грн..

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків від 20.03.2013 року, підписаного сторонами та скріпленого печатками, станом на 01.03.2013 року основна заборгованість відповідача становить 1 629 202,99 грн..

Оскільки, відповідачем не проведено оплату в повному обсязі згідно умов договору, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто виконав зобов'язання неналежним чином.

Вимога позивача про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 1 629 202,99 грн. визнається судом законною, обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до п. 6.1 Договору, за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Згідно надано позивачем розрахунку 3% річних від простроченої суми, останнім вірно проведеного розрахунок суми за зобов'язаннями згідно з Актом № 10 від 31.10.2012 року; за зобов'язаннями згідно з Актом № 11 від 30.11.2012 року, за зобов'язаннями згідно з Актом № 12 від 31.12.2012 року, тому вимога позивача про стягнення 3% річних за зазначений період у сумі 9 193,32 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 6 417,28 грн. за весь час прострочення платежу.

Слід зазначити, що при нарахуванні інфляційних втрат позивачем допущено помилку.

Відповідно до Листа ВСУ №62-97р від 03.04.1997 р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», у випадках якщо відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються.

Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 посилаючись на судову практику та рекомендації ВСУ № 62-97 р від 03.04.1997 року роз'яснює, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідно місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього м'ясця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням одного місяця.

Як встановлено судом, сума боргу відповідача перед позивачем змінювалась протягом періоду, проте позивачем не врахований зазначений факт при проведенні розрахунку інфляційних втрат.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА: Закон Еліт 9.1.5» судом встановлено, що інфляційне збільшення суми за зобов'язаннями згідно Акту № 10 від 31.10.2012 року за період з 06.11.2012 по 15.02.2013 року становить 907,78 грн., за зобов'язаннями згідно Акту № 11 від 30.11.2012 року за період з 06.12.2012 року по 15.02.2013 року становить 2 379,59 грн.; за зобов'язаннями згідно Акту № 12 від 31.12.2012 року за період з 06.01.2013 року по 15.02.2013 року становить 1 863,29 грн.. Загальна сума інфляційних втрат складає 5 150,66 грн..

Таким чином у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 266,62 грн..

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6.2 Договору, відповідальність Замовника: у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути пеню в розмірі 47 498,77 грн. за зазначеним у розрахунку періоді.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА: Закон Еліт 9.1.5» судом встановлено, що пеня за зобов'язаннями згідно Акту № 10 від 31.10.2012 року за період з 06.11.2012 по 15.02.2013 року становить 12 649,47 грн., за зобов'язаннями згідно Акту № 11 від 30.11.2012 року за період з 06.12.2012 року по 15.02.2013 року становить 17 536,83 грн.; за зобов'язаннями згідно Акту № 12 від 31.12.2012 року за період з 06.01.2013 року по 15.02.2013 року становить 15 697,60 грн.. Загальна сума пені - 45 883,90 грн..

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення пені визнається законною та такою, що підлягає задоволенню в розмірі 45 883,90 грн., в іншій частині у задоволенні пені слід відмовити.

Відповідно до статті 233 ГК України суд має право на зменшення розміру неустойки, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги,: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги, що прострочення виконання зобов'язання є незначним, відповідач має тяжкий фінансовий стан, підтверджується даними відображеними у балансі, наявного в матеріалах справи, до того ж, ПАТ «НАК «Нафтогаз України», як державне підприємство є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, суд вважає можливим зменшити розмір пені до 22 941,95 грн..

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За таких обставин вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 22 941,95 грн.

Таким чином, позов визнається судом законним, доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки, позивачем зменшено розмір позовних вимог, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», суд повертає позивачу судовий збір у розмірі 5 719,18 грн..

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 525,526, 549, 901,903, ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код: 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства "Уманьгаз" (20300, Черкаська область, м. Умань, вул.. Дерев'янка, 19, ідентифікаційний код: 03361419) суму основного боргу в розмірі 1 629 202 (один мільйон шістсот двадцять дев'ять тисяч двісті дві) грн.. 99 коп., інфляційні втрати в розмірі 5 150 (п'ять тисяч сто п'ятдесят) грн. 66 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 9 193 (дев'ять тисяч сто дев'яносто три) грн.. 33 коп., пеню в розмірі 22 941 (двадцять дві тисячі дев'ятсот сорок одна) грн.. 95 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 33 329 (тридцять три тисячі триста двадцять дев'ять) грн. 78 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству "Уманьгаз" (20300, Черкаська область, м. Умань, вул.. Дерев'янка, 19, ідентифікаційний код: 03361419) сплачений судовий збір в розмірі 5 719 (п'ять тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн.. 18 коп., сплаченого платіжним дорученням №184 від 14.02.2013 року з Державного бюджету України.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.04.2013 року

Суддя Є.Ю. Шаптала