Постанова № 30637264, 09.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року Справа № 5024/1180/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Нива - В.Ш." в особі відокремленого підрозділу філії 22 Приватного підприємства "Нива - В.Ш." на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 рокуу справі№ 5024/1180/2012господарського суду Херсонської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СІТ-Релайн"до- Відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Херсона; - Приватного підприємства "Нива - В.Ш."третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруТовариство з обмеженою відповідальністю "ЕСМАШ"провизнання недійсними прилюдних торгів та акта державного виконавця про реалізацію рухомого майназа участю представників: позивачаРиженко Д.О., дов. від 29.03.2013р.відповідача відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)третьої особи не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "СІТ-Релайн" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, протоколу № 2212050 від 12.03.2012 року по проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, акта державного виконавця від 09.04.2012 року про реалізацію рухомого майна, а саме лінії по виробництву паливних брикетів: горизонтальна сушарна установка барабанного типу, теплогенератор, прес-еструдерна установка, шнековий навантажувач, належного позивачу, посилаючись на недотримання вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 3.6 Порядку реалізації арештованого майна, чим позивача позбавлено права на оскарження висновку експертизи, а виконавцем передано на реалізацію та реалізовано майно за значно заниженою ціною.

Відповідачі відхилили позов, вказавши на належне виконання приписів законодавства щодо повідомлення про проведену оцінку майна та розміщення інформації про проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСМАШ" зазначила про придбання спірного майна на законних підставах, вказавши одночасно, що оплачене ним майно не було передано; за доводами третьої особи даний спір не може розглядатися Господарським судом Херсонської області.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.10.2012 року (суддя Ярошенко В.П.) позовні вимоги задоволено, визнано недійсними результати аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, а саме: лінія по виробництву паливних брикетів: горизонтальна сушарна установка барабанного типу, теплогенератор, прес-еструдерна установка, шнековий навантажувач, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "СІТ-Релайн", визнано недійсним протокол № 2212050 від 12 березня 2012 року по проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, а саме: лінія по виробництву паливних брикетів: горизонтальна сушарна установка барабанного типу, теплогенератор, прес-еструдерна установка, шнековий навантажувач, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "СІТ-Релайн", визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію рухомого майна від 09 квітня 2012 року про реалізацію арештованого рухомого майна, а саме: лінія по виробництву паливних брикетів: горизонтальна сушарна установка барабанного типу, теплогенератор, прес-еструдерна установка, шнековий навантажувач, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "СІТ-Релайн", стягнуто з відповідачів на користь позивача по 536,50 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "СІТ-Релайн" зі спеціального рахунку державного бюджету України 29 грн. зайво сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 246 від 02.08.2012 року

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 року (судді: Аленін О.Ю. - головуючий, Жеков В.І., Ярош А.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Приватне підприємство "Нива - В.Ш." подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить його скасувати рішення та постанову, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами вимог статей 21, 22, 104 Господарського процесуального кодексу України через невірне визначення судом першої інстанції статусу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСМАШ" - переможця прилюдних торгів та учасника правочину з реалізації як майна, як третьої особи, а не відповідача а даній справі, що, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції; встановлені судом апеляційної інстанції порушення вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" мають самостійну процедуру оскарження, не стосуються підготовки та проведення прилюдних торгів, а, відтак, не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними.

Позивач відхилив касаційну скаргу, вказавши на законність та обґрунтованість судових рішень; відповідачі та третя особа не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти їх.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання майна.

За приписами частин 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. З огляду на положення зазначеної статті прилюдні торги за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в них мають місце всі елементи притаманні правочину.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Відділом Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції міста Херсона було відкрито виконавче провадження, в процесі якого 16.08.2011 року проведений опис та арешт майна, здійснено його оцінку (вартість становить 50539,66 грн.); висновок експерта про вартість майна державним виконавцем отримано 24.11.2011 року.

Приватному підприємству "Нива-В.Ш." в особі філії 22 зазначене майно передане на реалізацію за договором № 2212050 від 16.02.2012 року про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, а саме лінії по виробництву паливних брикетів, що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн". Приватним підприємством "Нива-В.Ш." як організатором аукціону, на веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про проведення 12.03.2012 року о 13:00 год. аукціону з реалізації майна. На участь в прилюдних торгах по реалізації вищевказаного майна було зареєстровано два учасники, а саме: Бахлуков Дмитро Олександровича та ТДВ "ЕСМАШ" в особі представника Бахлукова Олександра Вікторовича.

12.03.2012 року за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, 15, оф. 419 Приватним підприємством "Нива-В.Ш." проведено аукціон з реалізації майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт Релайн", про що складено протокол № 2212050 від 12.03.2012 року. Згідно з вказаним протоколом, переможцем прилюдних торгів із запропонованою сумою 50540,00 грн., було визначено ТДВ "ЕСМАШ" в особі представника Бахлукова Олександра Вікторовича; 09.04.2012 року складено акт про реалізацію рухомого майна

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з порушення Відділом Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Херсона вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", пунктів 5.12.5 Інструкції "Про затвердження Інструкції про порядок проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України, від 15.12.1999 року № 74/5 щодо повідомлення сторонам виконавчого провадження результатів визначення вартості чи оцінки майна, а також відсутністю у наданих до суду повідомленнях, розміщених на веб-сайті, інформації щодо строків сплати та суми гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адреси банку, номеру рахунку спеціалізованої організації для його сплати, номеру депозитного рахунку органу державної виконавчої служби для сплати коштів, дати, часу та місця ознайомлення з майном.

Переглядаючи справу за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дослідив лист, що надійшов до суду 08.01.2013 року від Херсонської дирекції Українського державного підприємства зв'язку "Укрпошта" за № 35-01 від 04.01.2013 року, з якого вбачається, що рекомендований лист № 7302001091311, відправлений 29.11.2011 року на адресу м. Херсон Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "СІТ-Релайн", надійшов у відділення поштового зв'язку Херсон-25 01.12.2011 року та того ж дня доставлявся адресату, однак через відсутність адресата вручити листа не було можливості. Про надходження даного листа адресату було залишено повідомлення. Повторні повідомлення доставлялись своєчасно. За одержанням листа адресат не з'явився і рекомендований лист № 7302001091311 повернений на адресу відправника 04.01.2012 року за закінченням терміну зберігання та вручений 05.01.2012 року уповноваженому на одержання пошти Григораш ПП "Нива-В.Ш.". Одночасно Херсонська дирекція Українського державного підприємства зв'язку "Укрпошта" повідомила, що надати адресу, на яку був відправлений рекомендований лист № 7302001091311, та відомості про його платника не має можливості, оскільки згідно з нормативними документами зазначення даної інформації не передбачено, адреси адресата та відправника зазначається лише на рекомендованому поштовому відправленні (конверті); оплата за пересилку даного листа, згідно наданої копії квитанції проводилась готівкою.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відділом Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Херсона копія висновку вартості описаного майна не надсилалась на адресу ТОВ Компанія "СІТ-Релайн", оскільки рекомендований лист № 7302001091311 після повернення на адресу відправника 04.01.2012 року за закінченням терміну зберігання вручений 05.01.2012 року уповноваженому на одержання пошти Григораш ПП "Нива-В.Ш.", тобто даний лист був надісланий представником ПП "Нива-В.Ш.", а не органом державної виконавчої служби; відтак, порушено вимоги статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" щодо повідомлення державним виконавцем сторін про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам шляхом надіслання повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. Також, за висновками апеляційної інстанції, порушено пункт 5.12.5 Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, від 15.12.1999 року № 74/5, за яким державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження, а боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника, встановленим державним виконавцем, або письмовою заявою сторін виконавчого провадження, або шляхом надання йому копії звіту про оцінку майна під розпис.

Відповідно, за змістом постанови, складений висновок щодо відповідності документів, які передаються для реалізації арештованого державним виконавцем майна, що міститься у копіях матеріалів виконавчого провадження, в якому зазначено, що в пакеті документів, які подані для організації конкурсу щодо реалізації арештованого майна вимогам статей 54, 62 Закону України "Про виконавче провадження" не відповідає дійсності, а вказаними порушеннями позивача було позбавлено можливості скористатися можливістю заперечити проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, призначити рецензування звіту про оцінку майна, оскаржити оцінку в судовому порядку; наведені порушення є підставою для задоволення позовних вимог.

Статтею 58 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Згідно з пунктом 5.12.5 Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, від 15.12.1999 року № 74/5, державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження. Боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника, встановленим державним виконавцем, або письмовою заявою сторін виконавчого провадження, або шляхом надання йому копії звіту про оцінку майна під розпис.

Судова колегія зазначає, що за пунктом 2.12 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Міністерством юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5 у разі направлення документів виконавчого провадження рекомендованими листами діловодом складаються реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції (додаток 7), що повинні містити інформацію про відправника документів, їх адресата, вихідний номер документа, а також особу, через яку здійснено відправлення. Не дослідивши зазначеного документа, що є належним та допустимим доказом здійснення направлення документа виконавчого провадження органом виконавчої служби, суд апеляційної інстанції невмотивовано, ґрунтуючись на припущеннях, відхилив відповідні заперечення та докази органу Державної виконавчої служби.

Також за змістом пункту 5.12 Інструкції "Про затвердження Інструкції про порядок проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України, від 15.12.1999 року № 74/5, реалізація арештованого майна (за визначеним винятками) здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах; Порядок реалізації арештованого майна затверджено наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 року, за яким реалізація арештованого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на аукціоні. Розділом 3 "Підготовка до проведення аукціону" вказаного положення передбачено дії державного виконавця в межах зазначеної процедури, що полягають в укладенні ним договору з організатором аукціону, яким доручається реалізація майна організатору аукціону; спеціалізована організація проводить аукціон за заявкою державного виконавця, у якій зазначається початкова ціна майна, що виставляється на аукціон, та до якої додаються копія виконавчого документа, копія акта опису та арешту майна, копії документів, що характеризують майно, та копії правовстановлювальних документів, документ, що підтверджує вартість майна, довідка про розмір державної власності та копія повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту (у відповідних випадках), інші необхідні документи, передбачені Інструкцією про порядок проведення виконавчих дій; організатор аукціону здійснює приймання аукціонного майна, визначає час та проведення аукціону, розміщує у встановленому порядку інформацію про майно, що реалізується.

Натомість підпунктами 5.12.5, 5.12.6 Інструкції про порядок проведення виконавчих дій врегульовано дії посадових осіб органу державної виконавчої служби, що доводять оцінку майна до відома сторін виконавчого провадження, готують необхідні документи для проведення реалізації майна; підготовлений пакет документів державний виконавець разом із заявкою, визначеною пунктом 5.11 Інструкції, передає до відповідного відділу державної виконавчої служби регіонального управління юстиції для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію та організацію конкурсу; відповідальність за правильність та повноту підготовлених документів покладається на начальника відділу державної виконавчої служби територіального управління юстиції. Відділ державної виконавчої служби регіонального управління юстиції перевіряє отримані документи на відповідність вимогам чинного законодавства, про що в подальшому повідомляє спеціалізовану організацію.

Таким чином, за змістом наведених положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерством юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, наведеного Порядку, ними врегульовано дії державного виконавця в межах виконавчих дій з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна проводяться спеціалізованими організаціями, з якими Державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Правила проведення аукціонів визначаються Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 № 42/5, який регулює реалізацію арештованого майна (за винятком нерухомого майна, майна, вилученого законом з обігу та майна, зазначеного в частині п'ятій статті 35 названого Закону; далі - Порядок). Цим Порядком визначаються дії організаторів аукціону до його проведення, порядок переоцінки майна, розрахунків за придбане на аукціоні майно та оформлення кінцевих результатів торгів.

З урахуванням аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, яка полягає в продажу майна боржника, на яке звернено стягнення, та в переході права власності до покупця-переможця аукціону, у відповідних випадках має місце правочин, який може визнаватися недійсним у судовому порядку з підстав порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком; у постанові суду апеляційної інстанції не наведено вчинених порушень встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна.

Вказавши на порушення державним виконавцем порядку повідомлення сторони виконавчого провадження про вартість описаного майна та ознайомлення з висновком експерта, невідповідність відомостей складеного висновку щодо відповідності документів, які передаються для реалізації арештованого майна, фактичним даним, суди не врахували, що при наявності порушень, допущених органом Державної виконавчої служби, його посадовою особою при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення аукціону, в тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна тощо, то відповідні дії (бездіяльність) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом та статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України; дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання аукціону недійсним. Судами не з'ясовано, чи скористався позивач своїми правами на оскарження дій державного виконавця та зупинення у зв'язку з цим виконавчого провадження (в тому числі проведення аукціону) після офіційного розміщення на веб-сайті інформації про реалізацію зазначеного майна.

Водночас судом апеляційної інстанції не надано жодної оцінки доводам апеляційної скарги та не проаналізовано обґрунтованість висновків господарського суду першої інстанції щодо порушення організатором торгів пункту 3.6 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 № 42/5 тим, що в інформаційних повідомленнях про майно, що реалізується, розміщених на веб-сайті, відсутня інформація щодо строків сплати та суми гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адреси банку, номеру рахунку спеціалізованої організації для його сплати, номеру депозитного рахунку органу державної виконавчої служби для сплати коштів, дати, часу та місця ознайомлення з майном, наслідки відповідних порушень (за їх наявності) для законності процедури проведення торгів.

Поряд з тим з матеріалів справи вбачається, що до участі у справі залучено покупця - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСМАШ", відтак відповідні доводи касаційної скарги про наявність безумовних підстав для скасування судових рішень відхиляються касаційною інстанцією.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанції в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, не розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, не встановив дійсну природу спірних правовідносин сторін, не застосував наведені вище положення законодавства, що підлягали застосуванню, залишив поза увагою зміст рішення суду першої інстанції та не встановив істотні обставини, на які посилався позивач як на підставу позову.

Таким чином, апеляційний господарський суд припустився порушень норм процесуального права, що унеможливлюють встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111,11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Нива - В.Ш." в особі відокремленого підрозділу філії 22 Приватного підприємства "Нива - В.Ш." задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 року у справі № 5024/1180/2012 Господарського суду Херсонської області скасувати.

Справу направити на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач