Постанова № 30637195, 11.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 5023/3751/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.01.13у справі№ 5023/3751/12господарського суду Харківської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"простягнення сумиза участю представників від:позивачаТкаченко Р.Ю (дов. від 14.12.12)відповідачаЧерняк І.Ю. (дов. від 19.12.12),

В С Т А Н О В И В :

Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення із ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" 47039591,27 грн. заборгованості за договором про закупівлю природного газу

№ 06/11-1189, 3545373,99 грн. пені, 488523,90 грн. інфляційних втрат, а також, 3% річних в сумі 1 439 859,56 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.10.12 (суддя

Лаврова Л.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.01.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Фоміної В.О., суддів:

Кравець Т.В., Крестьянанова О.О.), позов задоволено частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" суму основної заборговані в розмірі 28911653,79 грн., інфляційні витрати - 488523,90 грн., 3% річних в сумі 1439859,56 грн., та судовий збір в розмірі 37809,08 грн. В стягненні 3545373,99 грн. пені відмовлено. Припинено провадження у справі на суму 18127937,48 грн. основної заборгованості.

Судові акти в частині відмови у стягненні пені мотивовані тим, що щодо відповідача введений мораторій, а в частині припинення провадження у справі на суму 18127937,48 грн. - взаємозаліком цієї суми на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із судовими актами в частині припинення провадження у справі на суму 18127937,48 грн. боргу та відмови задоволення вимоги про стягнення 3545373,99 грн. пені, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в оскаржуваній частині, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судами порушено ст.601 ЦК України в частині припинення провадження у справі на суму 18127937,48 грн. боргу та порушено ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при відмові в задоволенні вимоги про стягнення пені 3454373,99 грн. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову залишити без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.08.11 між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" (покупець) був укладений договір поставки природного газу № 06/11-1189. Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі. На підставі вказаного договору протягом серпня - вересня 2011 року передав у власність покупця природний газ на загальну суму 125167591,27 грн. Відповідач виконав свої зобов'язання за договором частково та сплатив за отриманий природний газ кошти у розмірі 78128000 грн., в наслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 47039591,27 грн.

Заявою №01-12/1711 від 05.09.12 ПАТ "Харківська ТЕЦ-5"на підставі ст.601 ЦК України повідомило позивача про припинення зарахуванням зобов'язань з повернення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" частини передплати за природній газ за серпень 2011 за договором №06/11-262 від 30.03.11 в сумі 18127939,48 грн. та частини зобов'язань товариства перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зі сплати основного боргу за договором №06/11-1189 від 30.08.11 на суму 18127937,48 грн. Даний лист був залишений позивачем без виконання, що підтверджується листом №31/26-5492 від 17.09.12 про відмову від зарахування зустрічних однорідних вимог.

Втім, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що взаємозалік має бути здійснений. Суд касаційної інстанції погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно зі ст.202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Частина 3 ст.203 ГК України передбачає, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

За таких обставин суди правомірно дійшли висновку про необхідність проведення заліку однорідних вимог шляхом припинення зобов'язання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за договором поставки природного газу від 30.03.11 № 06/11-262 на суму 18127937,48 грн., та зобов'язання ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" за договором поставки природного газу від 30.08.11 № 06/11-189 на суму 18127937,48 грн., а відтак, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в сумі 18127937,48 грн. по п.1.1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

При цьому суд касаційної інстанції відхиляє доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, що взаємозалік не може бути здійснений, так як вимоги не є однорідними (по договору №06/11-1189 передбачено 0% ПДВ в частині вартості газу, а по договору №06/11-262 - 20% ПДВ в частині вартості газу), а податкове обтяження платника податків перед державою не може бути припинене шляхом взаємозаліку. При цьому, Вищий господарський суд України враховує, що судом визнано здійсненим взаємозалік таким що відбувся, не з Державним бюджетом в особі ДПІ, а з контрагентом позивача - відповідачем. При цьому, як в позивача, так і у відповідача податкові зобов'язання залишаються аналогічними, як якби мала місце сплата заборгованості коштами. Більше того, вимоги, щодо яких здійснено взаємозалік, є грошовими, а відтак, однорідними, податкова складова ціни (рівно як і складова з оплати праці, чи транспортні витрати) не впливає на суть та однорідність грошових вимог.

Щодо пені, то суди відмовили в її стягненні, вказавши на те, що вона нарахована в період дії мораторію щодо відповідача. Позивач не заперечує цю обставину, втім вважає, що на його вимоги дія мораторію не поширюється, так вони виникли після порушення 16.12.02 справи про банкрутство відповідача та введення мораторію. Суд касаційної інстанції вважає висновки судів в цій частині правильними, а доводи скаржника помилковими з огляду на насутпне.

Пеня нарахована позивачем з 10.12.12 по 10.08.12. Разом з тим, в цей період діяли редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.09.11 та від 23.02.12, які щодо мораторію передбачали наступне. Відповідно до ст. 12 цього закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Посилання скаржника на те, що на вимоги поточних кредиторів не поширюється дія мораторію є такими, що не відповідають дійсності, оскільки відповідні зміни в Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" набрали чинності з 19.01.13, а на час нарахування пені, були нечинними.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 90, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.01.13 у справі №5023/3751/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій