Постанова № 3063644, 26.02.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2009 р. Справа № 35/419-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача: Митнік В.С., довіреність № б/н від 17.03.2008 р.,

відповідача: Бендеберя С.О., довіреність № 1/12 від 01.12..2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх № 2931 Х/3-9 від 12.12.2008 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Соняшник», смт. Кегичівка Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2008 р. по справі № 35/419-08

за позовом: Приватного виробничого підприємства «КВАДРО», м. Київ,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Соняшник», смт. Кегичівка Харківської області, про стягнення: 149 490,79 грн.

встановила:

Позивач - Приватне виробниче підприємство «КВАДРО»(далі ПВП «КВАДРО», позивач) - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Соняшник»(далі ТОВ «Соняшник», відповідач) - 149 490,79 грн., в тому числі 108 430,00 грн. заборгованості, 12 833,35 грн. пені за прострочення проведення поставки товару, 10 843,00 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань, 14 639,53 грн. 16 % кредитна лінія, 2 744,91 грн. 3% за користування чужими грошовими коштами, 1494,9 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позивач посилався на недотримання відповідачем умов передбачених п.3.2. договору купівлі-продажу № 29/11/07-01 від 29.11.2007 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2008 р. (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Соняшник»на користь ПВП «КВАДРО»108 430,00 грн. основного боргу, 12 833,35 грн. пені, 10 843,00 грн. штрафу, 14 639,53 грн. збитків, 2 744,91 грн. 3%, 1 494,9 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивовано тим, що оскільки позивачем було перераховано грошові кошти в розмірі 700 000,00 грн., а отримано товар на суму 591 570,00 грн., вимога позивача про повернення коштів в розмірі 108 430,00 грн. обґрунтована, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню. Також позивачем нараховані відповідачу штраф в розмірі 10 843,00 грн. та пеня 12 833,35 грн. Позивачем було доведено факт сплати коштів за користування кредитною лінією за договором № 6/3/2006/М/К/798 від 22.09.2006 р., з урахуванням чого позивачу були нанесені збитки в сумі 14 639,53 грн. за період з 09.12.2007 р. по 15.10.2008 р. (сплачені відсотки з розрахунку 16%). Також боржник з урахуванням ч.2 ст.625 ЦК України повинен сплатити кредитору 3% річних від простроченої суми, що склало 2 744,91 грн. за період з 09.12.2007 р. по 15.10.2008 р.

Відповідач - ТОВ «Соняшник»- з зазначеним рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2008 р. не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення повністю, посилаючись на порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 11.02.2009 р. представник відповідача уточнила вимоги апеляційної скарги і просила рішення господарського суду Харківської області скасувати в частині стягнення штрафу, пені, збитків та 3% річних, в частині стягнення основного боргу в розмірі 108 430,00 грн. позов визнала.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2008 р. апеляційну скаргу ТОВ «Соняшник»було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 12.01.2008 р. о 15:00.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2008 р. по справі № 35/419-08 прийнятим з урахуванням всіх норм матеріального та процесуального права і просить залишити його без змін, а апеляційну відповідача - без задоволення.

В судовому засіданні 12.01.2009 р. розгляд справи відкладено на 09.02.2009 р. в зв'язку з неявкою представників сторін.

В судове засідання 09.02.2009 р. з'явилися уповноважені представники позивача та відповідача і надали свої пояснення по справі.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників позивача, відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача (з урахуванням уточнень, наданих в судовому засіданні представником відповідача) підлягає задоволенню, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2008 р. по справі № 35/419-08 підлягає скасуванню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2007 р. між ПВП «КВАДРО»(Покупець за договором) та ТОВ «Соняшник»(Продавець за договором) укладений договір купівлі-продажу № 29/11/07-01.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору Продавець був зобов'язаний передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити масло соняшнико рафіноване першого ґатунку в кількості 100 тон по ціні 7 000,00 грн. за тону, в т. пдв.

Відповідно до п.3.1. Договору Продавець забезпечує поставку товару і умовах ЕХ\У франко-склад Продавця (Харківська область, смт. Кегичівка, ву Першого Мая, 16).

Строк поставки товару був визначений сторонами з 29.11.2007 р. п 08.12.2007 р. (п.3.2. Договору).

Оплата за товар здійснюється шляхом банківського переказу грошових кошті за реквізитами, вказаними Продавцем на умовах 100 % передплати, (п.5.1 Договору)

Згідно з п.6.1. Договору Продавець зобов'язується, зокрема, забезпечиті поставку товару на узгодженому сторонами базисі поставки.

Як свідчать матеріали справи, платіжними дорученнями № 1675 від 30.11.200'/ р. та № 1684 від 03.12.2007 р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 210 000,00 грн. та 490 000,00 грн. відповідно, а всього 700 000,00 грн., що відповідає п.5.1. договору від 29.11.2007 р.

В свою чергу, відповідач надав позивачу податкові накладні № 20/11 від 30.11.2007 р. на 210 000,00 грн. та № 2/12 від 03.12.2007 р. на суму 490 000,00 грн. (копії яких були надані до матеріалів справи представником позивача).

Згідно з накладною № 2/12 від 03.12.2007 р. позивач одержав 31,640 т олії соняшникової на суму 221 480,00 грн., згідно з накладною № 4/12 від 06.12.2007 р. позивач одержав 25,800 т олії соняшникової на суму 180 600,00 грн., згідно з накладною № 5/12 від 08.12.2007 р. позивач одержав 27,070 т олії соняшникової на суму 189 490,00 грн., а всього позивач одержав 84,510 т олії соняшникової на суму 591 570,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вимагав саме повернення попередньої оплати в розмірі 108 430,00 грн.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду Харківської області щодо стягнення суми попередньої оплати з відповідача в розмірі 108 430,00 грн.

Що стосується вимог про стягнення 12 833,35 грн. пені за прострочення проведення поставки товару, 10 843,00 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань, 14 639,53 грн. 16 % кредитна лінія, 2 744,91 грн. 3% за користування чужими грошовими коштами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі ст.З ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За свою правовою природою укладений між сторонами договір, як вірно вказав господарський суд Харківської області, є договором поставки.

Разом з тим, представник позивача не надав жодних обґрунтованих пояснень того, чому залишок олії соняшникової в кількості 15,490 т на суму 108 430,00 грн. не був отриманий позивачем на складі відповідача, як то передбачають умови договору, протягом строку дії договору та протягом майже року після закінчення строку дії договору, або що відповідач ухилився від виконання свого обов'язку по поставці товару на узгодженому сторонами базисі поставці, а позивач здійснив усі заходи, направлені на отримання ним товару, зокрема, направлення транспорту на склад відповідача, здійснення інших заходів, направлених на отримання товару.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач не направив транспорт для отримання товару до відповідача тому, що з відповідачем не було зв'язку.

Судова колегія критично сприймає ці пояснення, оскільки попередні партії олії соняшникової були отримані позивачем в період з 03.12.2007 р. по 08.12.2007 р. без будь-яких утруднень чи то всупереч протидії/бездіяльності відповідача.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), (ст.530 ЦК України)

Згідно зі ст.538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити)у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».

Як видно з договору купівлі-продажу № 29/11/07-01 від 29.11.2007 р. (п.3.1. Договору), Продавець забезпечує поставку товару на умовах ЕХ\Ґ франко-склад Продавця (Харківська область, смт. Кегичівка, вул. Первого Мая, 16).

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати від 01.01.2000 р. (обов'язковість застосування яких передбачена Указом Президента України від 04.10.1994 р. № 567/94 «Про застосування міжнародних Правил інтерпретації комерційних термінів»), опублікованих в газеті «Урядовий кур'єр»№ 63 від 03.04.2002 р. та № 68 від 10.04.2002 р., умови поставки ЕХ\Ґ Франко-завод (місце зазначене) означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві (тобто на заводі, фабриці, складі і т.д.). Зокрема, продавець не відповідає за вантаження товарів та надані покупцем транспортні засоби або за очистку товарів від мита на експорт (якщо не домовлено про інше). Покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товарів з підприємств продавця до місця призначення. Таким чином, це правило передбачає мінімальні зобов'язання для продавця.

Зокрема, відповідно до вказаних вище Правил (п.А.4. Поставка) Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в зазначений у договорі термін у пункті поставки у тому місці, яке визначене у договорі, або, якщо такий пункт чи строк не визначені, то в місці й у час, які не є звичними для доставки таких товарів.

В свою чергу Покупець (пункт Б.7. Повідомлення продавця)у випадках, коли покупець має право визначити час у межах установленого строку й (або) місце прийняття поставки, - зобов'язаний завчасно повідомити продавця.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач, виконавши свій обов'язок по перерахуванню коштів (30.11.2007 р. та 03.12.2007 р.), отримав за місцезнаходженням відповідача товар у кількості 84,510 т олії соняшникової на суму 591 570,00 грн. в період з 03.12.2007 р по 08.12.2007 р.

Представники сторін в судовому засіданні 11.02.2009 р. не заперечували проти того, що позивач на виконання вимог умов договору купівлі-продажу № 29/11/07-01 від 29.11.2007 р. здійснив вивіз вказаної кількості товару з складу продавця своїми До правових наслідків порушення зобов'язань відповідно до ст.611 ЦК України, відносять

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди

Згідно зі ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Згідно зі ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З наявних у справі матеріалів та пояснень сторін вставлено той факт, що позивач, маючи обов'язок прийняти товар на умовах поставки ЕХ\Ґ франко-склад Продавця (Харківська область, смт. Кегичівка, вул. Первого Мая, 16), що передбачає направлення транспорту на склад продавця (відповідача), не виконав належним чином свій обов'язок, внаслідок чого відповідач не міг виконати свій обов'язок по передачі у власність позивача товару.

Таким чином, погоджуючись з твердженням позивача щодо порушення відповідачем свого обов'язку по передачі товару у власність позивачу, судова колегія приходить до висновку, що порушення відповідачем свого обов'язку сталося внаслідок порушення позивачем свого обов'язку щодо прийняття товару, а відтак у порушенні зобов'язання відсутня вина відповідача, і як наслідок для відповідача не настають ті правові наслідки порушення зобов'язання, які передбачені ст.611 ЦК України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення 12 833,35 грн. пені за прострочення проведення поставки товару, 10 843,00 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань, 14 639,53 грн. відсотків за кредитною лінією.

Позивач у позовній заяві просив також стягнути з відповідача 3% річних за користування грошовими коштами в розмірі 2 744,91 грн., посилаючись при цьому на ст.ст.536, 625 ЦК України.

Господарський суд першої інстанції в рішенні від 24.11.2008 р., при обґрунтуванні стягнення 2 744,91 грн. послався на ч.2 ст.625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням того, що прострочення боржника сталося внаслідок прострочення кредитора, судова колегія вважає, що відповідно до ст.613 ЦК України з відповідача не можуть бути стягнуті проценти за користування грошовими коштами позивача. Ст.536 ЦК України також не може бути застосована, оскільки сторони не встановили розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч.І ст.49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Соняшник»(з урахуванням уточнень, поданих в судовому засіданні) підлягає задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2008 р. підлягає скасуванню в частині стягнення 12 833,35 грн. пені, 10 843,00 грн. штрафу, 14 639,53 грн. збитків, 2 744,91 грн. 3% річних, оскільки оскаржуване рішення господарського суду прийняте з невірним застосуванням норм матеріального права, а саме ст.ст.З, 509, 526, 530, 536. 610, 611, 613, 614, 625 ЦК України, що є підставою для його скасування в цій частині та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати повинні бути перерозподілені відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.49, 99, 101, п.2 ч.І ст.ЮЗ, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соняшник», смт. Кегичівка Харківської області - задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2008 р. у справі № 35/419-08 скасувати в частині стягнення 12 833,35 грн. пені, 10 843,00 грн. штрафу, 14 639,53 грн. збитків, 2 744,91 грн. 3% річних і в цій частині позовних вимог прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2008 р. по справі № 35/419-08-залишити без змін.

Стягнути з Приватного виробничого підприємства «КВАДРО»(01033, м. Київ, вул. Гайдара, 27, літ. А офіс 123, п/р26009016817688 в ХВ «Укрексімбанк», м. Харків МФО 351 518, код ЄДРПОУ 24126303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соняшник», (63003, Харківська область, смт. Кегичівка, вул. Першого Мая, 1-6, р/р 260072443301 в ОПФ Банк «Фінанси і Кредит», м. Полтава МФО 331832, код ЄДРПОУ 32535646) 205,55 грн. витрат за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соняшник»(63003, Харківська область, смт. Кегичівка, вул. Першого Мая, 1-6, р/р 260072443301 в ОПФ Банк «Фінанси і Кредит», м. Полтава МФО 331832, код ЄДРПОУ 32535646) на користь Приватного виробничого підприємства «КВАДРО»(01033, м. Київ, вул. Гайдара, 27, літ. А офіс 123, п/р 26009016817688 в ХВ «Укрексімбанк», м. Харків МФО 351 518, код ЄДРПОУ 24126303) 1083, 8 грн. витрат по сплаті держмита при поданні позовної заяви та 85,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя В.Я. Погребняк

Суддя В.В. Афанасьєв

Суддя О.В. Шевель