Ухвала суду № 30635487, 27.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. справа № 2а/0470/1503/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Троянов АС.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Бабушкінського районного центру зайнятості м.Дніпропетровськ на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року по справі № 2а/0470/1503/11 за позовом Бабушкінського районного центру зайнятості м.Дніпропетровськ до Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради про стягнення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Бабушкінський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради на користь Бабушкінського районного центру зайнятості штрафу за порушення пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» в сумі 22288, 23 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення вимог пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» не було надано у встановлений строк до центру зайнятості звіт про звільнення працівника, у зв'язку з чим до відповідача були застосовані штрафні санкції у сумі 22288 грн. 23 коп. В добровільному порядку суму штрафних санкцій відповідачем не сплачена.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги відповідач посилається на її безпідставність та просить постанову суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради зареєстровано в Бабушкінському районному центрі зайнятості м. Дніпропетровська за №45200560 з 29.08.1997 року, як платник внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Бабушкінським районним центром зайнятості була проведена перевірка, якою встановлено, що з Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради, у зв'язку зі скороченням чисельності по пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України була звільнена громадянка ОСОБА_1, яка займала посаду спеціаліста І категорії відділу виплат соціальних допомог, при цьому, відповідачем в порушення вимог пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», не повідомлено у встановлений термін у письмовій формі Бабушкінський районний центр зайнятості про фактичне вивільнення вищевказаного працівника. За наслідками проведеної перевірки, головним спеціалістом інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення складено акт про порушення законодавства України про зайнятість населення № 66 від 21.12.2010 року.

На підставі пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», до відповідача застосовано штраф в сумі 22288 грн. 23 коп. (розмір річної заробітної плати вивільненого працівника).

Судом встановлено, що 02.08.2010 року ОСОБА_1 була попереджена про скорочення з 04.10.2010 року.

Разом з тим, у період з 07.09.2010 року по 13.10.2010 року та з 15.10.2010 року по 13.11.2010 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності та актом № 1 від 03.11.2010 року «Про підтвердження факту надання ОСОБА_1 03.11.2010 року листка непрацездатності від 30.09.2010 року АБП №399926». При цьому, перший листок непрацездатності мав виправлення, а саме, відсторонення від роботи було надано до 15.10.2010 року, а після встановлення групи інвалідності 20.10.2010 року до листка були внесені виправлення останній день лікарняного змінено на 13.10.2010 року.

Відповідно до статті 40 КЗпП України, звільнення працівника за ініціативою установи не може відбуватись у період тимчасової непрацездатності працівника.

На підставі вказаної норми права, 04.10.2010 року заступником голови районної у місті ради начальником Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради винесено наказ № 56/1-ос про звільнення ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням чисельності працівників управління, у якому зазначено, що працівника звільнити в останній день перебування на лікарняному.

03.11.2010 року ОСОБА_1 прибула до Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради після лікарняного, та в цей ж день відповідачем було встановлено останній день лікарняного після попередження про скорочення. Про це свідчить акт від 03.11.2010 року № 1 «Про підтвердження факту надання ОСОБА_1 03.11.2010 року листка непрацездатності від 30.09.2010 року АБП № 399926».

Листом від 04.11.2010 року за вих. № 03/41-01-19 відповідач повідомив Бабушкінський районний центр зайнятості, що звільнення у зв'язку зі скороченням чисельності працівників ОСОБА_1 з 13.10.2010 року відбулося наказом з особового складу № 67/1-ос від 03.11.2010 року, при цьому, оформлення 03.11.2010 року наказу про звільнення ОСОБА_1 обумовлено тим, що вона надала до управління листок непрацездатності від 30.09.2010 року АБП № 399926 03.11.2010 року, що підтверджується актом № 1 від 03.11.2010 року, та журналом реєстрації листків непрацездатності працівників управління.

Відповідно до пункту 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Пунктом 5 статті 20 вказаногоЗакону встановлено, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів. У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Таким чином, у випадку вивільнення працівника на відповідача покладено обов'язок щодо направлення списків фактично вивільнених працівників до центру зайнятості в десятиденний строк після вивільнення.

28.07.2010 року Управлінням праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради був направлений Бабушкінському районному центру зайнятості звіт за вих. № 136 про заплановане вивільнення працівників за формою 4 ПН, у якому зазначена запланована дата вивільнення громадянки ОСОБА_1 30.09.2010 року.

04.11.2010 року Управлінням праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради було направлено Бабушкінському районному центру зайнятості звіт про фактичне вивільнення працівника ОСОБА_1 При цьому, у колонці № 13 зворотного боку зазначеного звіту «Номер та дата наказу про фактичне звільнення працівника» зазначено - № 67/1-ос від 03.11.2010 року звільнена 13.10.2010 року.

В даному випадку фактичне звільнення відбулось з моменту видачі наказу про звільнення, ознайомленні з ним зацікавленої особи, видачі трудової книжки та фактичного розрахунку,

З огляду на встановлені обставини справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо дотримання відповідачем порядку надання звітності Управлінню праці та соціального захисту населення шляхом своєчасного направлення звіту про фактичне вивільнення працівників у встановлений законодавством строк та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бабушкінського районного центру зайнятості м.Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року по справі № 2а/0470/1503/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко