Рішення № 30635441, 07.03.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1007/9359/2012

Провадження № 2/361/114/13

07.03.2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пухної О.М.

при секретаріЯкименко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_4, завідувач Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна,

встановив:

В серпні 2012 року Броварський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_4, завідувач Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 та просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину та договір купівлі-продажу нерухомого майна.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 26 серпня 2002 року помер ОСОБА_6 - син ОСОБА_1 Після його смерті відкрилася спадщина на будинок № 22 по вул. Калініна в с. Бобрик Броварського району Київської області, який належав ОСОБА_6 на праві власності. Про смерть сина ОСОБА_1 дізналася лише в травні 2006 року, після чого звернулася до Броварської районної державної нотаріальної контори для зясування питань щодо оформлення спадщини, та отримала відповідь, що 07.12.2004 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину на майно померлого, Йї було також роз?яснено її право на звернення до суду із позовом про продовження строку на прийняття спадщини та про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. У позові також зазначалося, що 03.03.2005 року ОСОБА_2 уклала із ОСОБА_3 договір купівлі продажу зазначено вище житлового будинку, який посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2011 року продовжено ОСОБА_1 строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину від 07.12.2004 року, на імя ОСОБА_2 та визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку № 22 по вул. Калініна у с. Бобрик Броварського району Київської області, укладений 03.03.2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

29.09.2011 року рішенням Апеляційного суду Київської області, залишеним без змін Вищим спеціалізованим судом України, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2011 року - скасовано в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину від 07.12.2004 року на імя ОСОБА_2 та визнання недійсним договором купівлі-продажу від 03.03.2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житловий будинок № 22 по вул. Калініна у с. Бобрик Броварського району Київської області та відмовлено в цій частині позовних вимог і залишено без змін в частині визначення додаткового строку ОСОБА_1 для прийняття спадщини.

04.10.11. ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6

Посилаючись на вказану обставину, прокуратура просила задовольнити позовні вимоги, з огляду на те, що саме після звернення ОСОБА_1 до нотаріальної контори з відповідною заявою, у неї виникло право на захист прав на спадкове майно у судовому порядку.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2013 року закрито провадження в справі позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, завідуючої Броварської районної нотаріальної контори ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним договору купівлі продажу нерухомого майна, відшкодування моральної шкоди в частині позовних вимог ОСОБА_1 до завідуючої Броварською районною нотаріальною конторою ОСОБА_5 та до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 та ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, дали суду аналогічні пояснення, просили суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання неодноразово не з?являлася, про час і місце слухання справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_9 заперечували проти позовних вимог та просили їх відхилити в повному обсязі.

Третя особа: завідуюча Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 також вказувала на необґрунтованість позовних вимог.

Третя особа: приватний нотаріус Броварського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з?явився, подав до суду листа та просив слухати справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 серпня 2002 року ОСОБА_6, матір?ю якого є ОСОБА_1, помер. Після його смерті відкрилася спадщина на його майно, яке складається з житлового будинку з відповідними надвірними будівлями за адресою: Київська область, Броварський район, с. Бобрик, вул. Калініна 22.

Свідоцтво про право на спадщину отримала ОСОБА_2, яка на момент смерті проживала з ОСОБА_6, проте в шлюбі вони між собою не перебували.

На момент смерті ОСОБА_6 взагалі не був одружений.

З копії рішення Броварського районного суду Київської області від 10 листопада 1995 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 розірвано (справа № 2 103\11р., т.5, а.с.74) Проте, як вбачається із копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 та повідомлення заступника начальника Броварського міськрайонного управління юстиції начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_11 від 12 травня 2011 року № 685/02-14/1 відмітка про розірвання шлюбу в актовому записі № 36 від 19 листопада 1983 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_10 відсутня (справа № 2 103\11р., т. 1, а.с.6, т. 5 а.с. 86).

Державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_5 на підставі статті 1264 Цивільного кодексу України видано після смерті ОСОБА_6, який помер 26 серпня 2002 року, свідоцтво про право на спадщину за законом на імя ОСОБА_2 від 07 грудня 2004 року № 5941. Спадкове майно складається із житлового будинку з відповідними надвірними будівлями за адресою: Київська область, Броварський район, с. Бобрик, вул. Калініна 22.

03 березня 2005 року ОСОБА_2 уклала із ОСОБА_3 договір купівлі-продажу житлового будинку № 22 по вул. Калініна у с. Бобрик, Броварського р-ну Київської області й внесено до реєстру за номером 1292.

06 червня 2006 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області щодо зясування питань оформлення спадщини після смерті її сина ОСОБА_6, на яку одержала відповідь із розясненням права на звернення до суду із позовом про продовження строку на прийняття спадщини й про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2011 року ОСОБА_1 продовжено строк на прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_6, який помер 26 серпня 2002 року, терміном на два місяці з дня набрання рішення суду з цього питання законної сили.

04.10.11. ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6

За змістом статей 529, 530, 531 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках, діти (у тому числі усиновленні), дружина і батьки (усиновителі) померлого. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та баба померлого, так і з боку матері(друга черга). До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємця.

Цивільний кодекс УРСР не передбачав можливість спадкування особами, які проживали зі спадкоємцем однією сімєю. Ця норма права зявилася вже у ЦК України 2003 року й викладена у статті 1264, яка передбачає умови спадкування за четвертою чергою спадкоємців за законом.

Згідно із статті 560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкування, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.12 2004 року на імя ОСОБА_2, посвідчене державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_5 й зареєстроване у реєстрі за № 5941, суперечить наведеним вище положенням ЦК УРСР й застосування положень ст. 1264 ЦК України як підстави його видачі суперечить пункту 4 «Прикінцевих та перехідних положень» цього кодексу, де передбачено, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відноси, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Статтею 203 УК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу. Іншим актам цивільного законодавства. А також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків. Що обумовленні ним.

Згідно із статтею 215 того ж ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленні частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним

(оспорюваний правочин).

Оскільки суд прийшов до висновку про те, що свідоцтво про право на спадщину за законом між 07.12.2004 року № 5941 на імя ОСОБА_2 підлягає визнанню недійсним, то договір купівлі продажу житлового будинку 22 по вул.. Калініна в с. Бобрик Броварського району Київської області, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суперечить вимогам цивільного законодавства України. Продавець за цим правочином не мала прав стосовно спірного нерухомого майна.

За правилами ст. ст. 548, 549 того ж ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визначається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 550 ЦК УРСР визначено, що строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причину пропуску строку поважними.

Як встановлено на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2011 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Проте їй нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з посиланням на те, що існувало чинне свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на імя ОСОБА_2 від 07 грудня 2004 року № 5941. Тому оскільки судом визнається недійсним вищезазначене свідоцтво, ОСОБА_1 має право звернутися у порядку, визначеному законом до Броварської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом для вчинення нотаріусом дій, передбачених Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій. Із огляду на викладене, її позовні вимоги про визнання за нею права власності на спадкове майно: а саме на будинок № 22 по вул.. Калініна в с. Бобрик Броварського району Київської області підлягають відхиленню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 529,530, 531, 548, 549, 550, 569 ЦК України (1963 року) ст. ст. 203,215, 1264 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 61, 62, 64, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 7 грудня 2004 року, видане на ім?я ОСОБА_2 Володимирвни, посвідчене державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_5 та зареєстроване у реєстрі за № 5941, спадкова справа №1060.

Визнати недійсним договір купівлі продажу житлового будинку №22 по вул. Калініна у с. Бобрик Броварського району Київської області від 3 березня 2005 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за № 1292.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області до Апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. М. Пухна