Ухвала суду № 30634561, 27.03.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Провадження № 11/792/104/13 Головуючий в 1-й інстанції

Справа № 2202/1221/2012 Потапов О.О.

Категорія: ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач Цугель І. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Цугеля І.М.,

суддів Задворного О.Л., Зарєчної І.В.,

з участю прокурора Лугового О.П.,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Віньковецького районного суду від 30 листопада 2012 року, -

В с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою,

одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, судимого:

1) 13.10.1987 року Віньковецьким райсудом за ст. 81 ч. 3, ст. 14 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 13.02.1990 року цим же райсудом за ст. 81 ч. 3, ст. 43 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

3) 09.10.1997 року цим же райсудом за ст. 140 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскаціє

майна;

4) 12.03.2001 року Хмельницьким міським судом за ст. 140 ч. 2 КК України на 1 рік 6 місяців

позбавлення волі;

5) 05.09.2003року Віньковецьким райсудом за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

6) 26.02.2009 року Віньковецьким райсудом за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого 23.08.2012 року умовно-достроково , невідбутий строк 5 міс 8 днів, -

засуджено за:

- ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

- ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено покарання 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. ст. 71, 72 КК України до призначеного цим вироком покарання постановлено приєднати невідбуте покарання за вироком Віньковецького районного суду від 26.12.2009 року і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді 4 років 5 місяців 5 днів позбавлення волі.

По епізоду крадіжки мобільного телефону ОСОБА_4 ОСОБА_3 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишено попередній - тримання під вартою.

Постановлено строк відбування покарання рахувати з 16 жовтня 2012 року із заліком часу тримання ОСОБА_3 під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_5 задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на її користь 1800 грн. матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 470 грн. 40 коп. судових витрат.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 81 КПК України від 1960 року.

За вироком суду 27 вересня 2012 року близько 10 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на подвір'ї власного домоволодіння по АДРЕСА_1, ОСОБА_3 шляхом вільного доступу, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав із кишені куртки ОСОБА_6 мобільний телефон «Sharp 550Sh», чим заподіяв останньому шкоду в розмірі 130 грн.

7 жовтня 2012 року біля 16 год. ОСОБА_3 зайшов на подвір'я будинку АДРЕСА_2, де умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу з дивана, що стояв у дворі, таємно викрав мобільний телефон «NOKIA 5130с-2», вартістю 300 грн. та сім-карту «Діджус» вартістю 10 грн., чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 310 грн.

13 жовтня 2012 року біля 18 год. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на вул. Затонського с. Дашківці Віньковецького району, шляхом вільного доступу, з автомобіля «Форд транзит», держномер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, таємно викрав з сумки гроші в сумі 1800 грн., які належали ОСОБА_5, чим спричинив їй збитки на зазначену суму.

Крім того, 27 вересня 2012 біля 15 год. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, через незачинені двері проник в приміщення житлового будинку АДРЕСА_3, звідки умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав гроші в сумі 200 грн., пляшку вина «Французький бульвар» ємкістю 0,7 літра, вартістю 40 грн. і, знаходячись в будинку, вжив пляшку вина «Кагор», ємкістю 0,7 літра, вартістю 35 грн. Вказаними злочинними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 275 грн.

7 жовтня 2012 року біля 15 год. 30 хв., з метою відкритого викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку ОСОБА_10, що по АДРЕСА_4, ОСОБА_3 умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, відкрито викрав з кишені сорочки ОСОБА_10 гроші в сумі 20 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, його дії з ч. 2 ст. 186 КК України перекваліфікувати на ст. 185 або ч. 1 ст. 191 КК України. Стверджує, що ОСОБА_10 він не грабував, а матеріали справи в частині його обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України умисно сфабриковані правоохоронними органами. Крім того, звертає увагу на свій похилий вік і незадовільний стан здоров'я та просить пом'якшити йому покарання.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляції, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні злочинів за викладених у вироку обставин, за які його засуджено, ґрунтуються на зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказах.

Свою причетність до вчинення злочинів ОСОБА_3 визнав частково, пояснив, що підписав показання проти себе через те, що працівники міліції дали йому горілки в кафе. Фактично він не викрадав мобільних телефонів у ОСОБА_6 та у ОСОБА_4, з сумочки, яка була в автомобілі «Форд», він взяв близько 300 грн., а не 1800 грн. В ОСОБА_10 з кишені він відкрито взяв 20 грн. за згодою потерпілого.

ОСОБА_3 визнав, що викрав гроші в сумі 200 грн. та спиртні напої із житлового будинку ОСОБА_9 у с. Охрімівці. До неї він приходив, щоб співмешкати після того, як 27.09.2012 року вийшов з приміщення міліції.

У ОСОБА_7 він викрав мобільний телефон «Нокіа» і повернув його після того, як чоловік потерпілої приніс йому горілку.

Потерпіла ОСОБА_7 показала, що вона 07.10.2012 о 16.00 год. чула, як хтось зайшов у будинок через двері. Вона нікого не побачила в будинку, а на дивані лежав чохол від мобільного телефону, самого телефону не було. Чоловік зателефонував, але звук телефону був відсутній. Вона на вулиці наздогнала ОСОБА_3, який повідомив, що не брав телефон, але після того, як вони викликали працівників міліції, ОСОБА_3 віддав її чоловікові телефон. Майнових претензій до ОСОБА_3 вона не має.

Свідок ОСОБА_11 дав показання аналогічні показанням ОСОБА_7, доповнивши, що ОСОБА_3 спочатку відмовлявся віддавати телефон, та віддав його лише після того, як він купив йому пляшку горілки. Телефон ОСОБА_3 виніс зі свого господарства і його вилучили працівники міліції.

Свідок ОСОБА_12 показав, що після того, як він виявив відсутність мобільного телефону дружини на дивані, вийшов на подвір'я свого будинку АДРЕСА_5 і побачив, що з подвір'я виходить ОСОБА_3 Той знаходився біля хвіртки. Повідомив, що після звільнення ОСОБА_3 з місць позбавлення волі жителі с. Дашківці почали купувати в нього замки, щоб запирати двері на господарстві, боялись крадіжок.

Свідок ОСОБА_13 запевнив суд, що ОСОБА_3 роботяща людина і він в його присутності показував кишені і говорив ОСОБА_12, що не брав в нього телефон, а показував інший телефон, говорив, що цей телефон йому дав ОСОБА_6

Потерпілий ОСОБА_10 показав, що 07.10.2012 року близько 16.30 год. перебував у своєму будинку. ОСОБА_14 знає давно, стосунки нормальні. В цей день він лежав на ліжку в кімнаті, відпочивав. До нього підійшов п'яний ОСОБА_3, розстібнув на кишені сорочки, що на грудях, защіпку, витягнув 20 грн. Він схопив ОСОБА_3 за руку та запитав, що він робить. Але ОСОБА_3 вирвав свою руку з грошима, сказав, що вони йому потрібні і вибіг з будинку. Оскільки він похилого віку, не зміг би наздогнати ОСОБА_3 Він не позичав і не дозволяв ОСОБА_15 брати кошти, однак останній скористався тим, що той відпочивав, але в момент витягування грошей відкрив очі, заперечував проти заволодіння його грошима. На даний час претензій до ОСОБА_3 не має.

Потерпіла ОСОБА_9 показала, що їй зателефонували і вона приїхала додому в буд. АДРЕСА_3. В будинку був безлад. Була випита пляшка вина, відкрита шкатулка, з якої зникло 200 грн. Вона зустріла ОСОБА_3 на дорозі і працівники міліції в присутності понятих вилучили нього з носка та кишені по 100 грн. Також на зупинці було знайдено та вилучено розбиту пляшку з під її вина. Кошти їй повернули.

Свідок ОСОБА_16 показав, що зайшов в будинок НОМЕР_2, там знаходилась дитина ОСОБА_9, яка була заплакана. Вона розповіла, що якийсь дядько ходив по хаті. Він звернув увагу на хаотично розкидані речі в будинку потерпілої. Біля автобусної зупинки в с. Охрімівці ОСОБА_3 розбив пляшку з-під викраденого вина, тут же працівники міліції вилучили у нього 200 грн.

Свідок ОСОБА_17 показала суду, що взагалі не знайома з ОСОБА_3 і як він опинився у її будинку не знає. 27.09.2012 року вона прийшла додому і дізналася від дочки, що невідомий мужчина викрав з дому гроші і вино. Ніяких стосунків з ОСОБА_3 вона ніколи ніяких не підтримувала.

Свідок ОСОБА_18 зазначив, що ОСОБА_3 показання давав добровільно, чистих аркушів паперу не підписував, ніякого тиску на нього не було.

Дослідженим в судовому засіданні доказам місцевим судом дана належна правова оцінка. Дії винного вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як крадіжка, вчинена повторно, за ч. 3 ст. 185 КК України, як викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, та за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно.

Покарання засудженому призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України, із врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного, фактичних обставин справи, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, тих обставин, на які засуджений посилається у своїй апеляції.

ОСОБА_3 скоїв тяжкі та середньої тяжкості злочини в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, встановленого постановою Хмельницького міськрайонного суду від 15 серпня 2012 року, за місцем проживання характеризується негативно, як особа, що зловживає спиртними напоями та порушує громадський порядок, не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що виправлення ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому обрав покарання необхідне і достатнє для попередження вчинення ним нових злочинів в межах санкцій статей інкримінованих йому злочинів у виді позбавлення волі.

Доводи апеляції засудженого на увагу не заслуговують, оскільки місцевий суд детально та всебічно дослідив докази по справі, які не викликають сумніву та повністю підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Потерпілий ОСОБА_10 дав послідовні, правдиві показання про те, що ОСОБА_3 відкрито викрав його кошти, не реагував на його зауваження.

Підстав для зміни вироку колегія суддів не вбачає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України від 1960 року, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Вирок Віньковецького районного суду від 30 листопада 2012 року стосовно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області Цугель І.М.