Рішення № 30632673, 12.04.2013, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа №2003/ 306/12

2/612/10/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 року. смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі: судді Мороза О.І., за участю секретаря Коняєвої Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, посилаючись на наступне.

Він працює головним інженером державного підприємства «Укрспецвагон». На цьому ж підприємстві електрозварником працює і ОСОБА_2

19 лютого 2012 року в мережі Інтернет на сайті «You Tube» http:/www.youtube.com/watch?v=kYhuphzs_u0 під заголовком «ОСОБА_3 мешает свободный профсоюз на ПВРЗ» розміщена інформація з відеозапису якої вбачається, що ОСОБА_2 в обєктив камери здійснив певну промову в тому числі виголосив і наступне: « … так же само в нас пользується такими самими правами і условіями, вони максимально видаюють завод і приспосаблюється до любого директора до любой власті, я встречался с чотирма директорами і при каждом вони присутствовали, той же самий Логвиненко, той же самий Халявін, той же самий ОСОБА_1, вони давно вже пенсіонери, но до гробовой доски вони не уйдуть із заводу, вони будуть його доїти, доїти, доїти. Того ж ОСОБА_1 ловили з оборудовуванням, ловили з цвєтмиталом, його караулила, його піймала міліція, але він викрутився з любої ситуації, на все єсть деньги, за деньги наші заводські, зароботані, і він викручується в любой ситуації, він приспосаблюється до любого директора, вони любого директора виживуть, щоб остаться на цьому заводі, при ціх должностях, тєм не мєнєє, вся ця економія за счет здоровя людей».

Вважає, що ця інформація є недостовірною, не обєктивною, не відповідає дійсності, має негативний характер, порушила право на недоторканність його ділової репутації, принизила його особисто, спотворила оцінку його діяльності як головного інженера в очах працівників підприємства, громадськості та суспільства.

Станом на 15.03. 2012 року цей відеоролик переглянуло 196 чоловік, що підтверджується роздруківкою із сайта «You Tube» http:/www.youtube.com/watch?v=kYhuphzs_u0.

Зазначає, що поширенням цієї інформації порушені його особисті немайнові права на повагу до його честі, гідності, ділової репутації і цим завдана моральна шкода яку оцінює в 20000 гривень і просить стягнути на його користь.

На підставі наведеного просить визнати такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію інформацію ОСОБА_2, розміщену 19.02. 2012 року в мережі Інтернет на сайті «You Tube» http:/www.youtube.com/watch?v=kYhuphzs_u0 під заголовком «ОСОБА_3 мешает свободный профсоюз на ПВРЗ», зобовязати ОСОБА_2 видалити цей відеоролик з мережі Інтернет, розмістити на цьому ж сайті, а також в газетах

«Урядовий курєр» та «Слобідський край» спростування, текст якого повинен бути попередньо з ним погоджений.

Також просить стягнути на його користь понесені витрати по сплаті судового збору 214 грн. 60 коп. та 1500 гривень витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні позивач та представник позивача адвокат ОСОБА_4 на задоволенні позову наполягали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, а крім того вказали і на наступне.

Автором Інформація від 19.02. 2012 року є саме ОСОБА_2, оскільки він в присутності декількох осіб промовив цю інформацію, яка була поширена в мережі Інтернет. Таким чином, ця негативна інформація стала доступною необмеженому колу осіб. На ОСОБА_2 покладено обовязок довести, що інформація про вчинення ОСОБА_1 розкрадання металів з підприємства, використання в корисливих цілях свого службового становища, тощо відповідає дійсності.

Адвокат звернула увагу суду на те, що ОСОБА_1 є літньою людиною (63 роки). Він понад 35 років працює на цьому підприємстві і з них більш 25 років головним інженером, користується повагою, має державні та відомчі нагороди. Поширена щодо нього ОСОБА_2 недостовірна інформація призвела до моральних страждань, оскільки є переживання з того, що він став предметом осуду. Щодо нього може змінитися громадська думка, порушився його життєвий устрій, психічне благополуччя. Ставиться під сумнів набутий роками авторитет серед працівників трудового колективу. Текст промови долучено до матеріалів справи(а.с.74,75)

Відповідач по справі ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні та наданих до суду своїх письмових запереченнях на позов (долучені до матеріалів справи а.с.31,32) проти задоволення позову заперечували, вважаючи його безпідставним. Їх заперечення звелись до наступного.

Недостовірність інформації має доводитися ОСОБА_1, оскільки це він звернувся до суду.

Вважають, що позивачем не доведено:

- якими саме діями чи бездіяльністю відповідача позивачу заподіяна моральна шкода та причинно-наслідковий звязок між поширенням інформації та душевними стражданнями відповідача;

- підстави для компенсації моральної шкоди у зазначеному розмірі;

- відсутність щодо ОСОБА_1 матеріалів кримінального провадження;

- необхідність спростування інформації в виданнях, зазначених в позові.

Крім того, вважають, що ОСОБА_1 не довів, що ОСОБА_2 має доступ до Інтернету та міг там розмісти зазначену інформацію. Спірна інформація на відеоролику могла бути змонтована. Зазначають, що є незрозумілим з яких причин заявлено вимогу щодо стягнення з ОСОБА_2О судових витрат.

На думку відповідача та його представника, заявлення цього позову має за мету вплинути на діяльність однієї із профспілкових організацій, яку на підприємстві очолює ОСОБА_2 При цьому представник позивача вказав, що профспілка має претензії до діяльності керівника підприємства, а з головним інженером підприємства у ОСОБА_2 особливих суперечностей не виникало.

ОСОБА_2 пояснив, що з його згоди в приміщенні громадської приймальні ОСОБА_6 взимку 2012 року відбулася нарада членів профспілкової організації ДП «Укрспецвагон», яку він очолює. Були присутні ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9 а також ОСОБА_6 Під час цієї наради він виступив з промовою, яку спеціально на відеокамеру записав ОСОБА_6 Мета - цей запис передати керівництву заводу. Названі особи були присутні при проведенні відеозвукозапису весь час. Записаний відеоматеріал йому на моніторі відеокамери, після проведення запису, продемонстрував ОСОБА_6 Цей матеріал потім, на диску, ОСОБА_6 передав на сесії міської ради для вручення керівництву підприємства. Він сам матеріал в Інтернеті не розміщував і нікого не уповноважував це робити. Щодо частини промовленого ніби ним тексту, який позивач вважає негативною інформацією, виявив сумнів що він відповідає дійсності. Підтвердив, що присутні на зібранні, чули його виступ. Під особою якого він у своєму виступі називає «Новіков» він розумів позивача головного інженера підприємства. Інших «Новікових», які працюють на підприємстві він не знає.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що з його ініціативи і саме ним в приміщенні за адресою м. Лозова, м-н 1, буд. 23, оф. 5, взимку 2012 року було проведено відеокамерою запис виступів працівників ДП «Укрспецвагон» з метою доведення цієї інформації до керівництва підприємства. В тому числі, був проведений запис виступу і ОСОБА_2 Монтаж знятого матеріалу він не проводив. Дублікат запису не робив. Диск з записом на сесії міської ради передав для вручення керівництву підприємства. Цей матеріал в Інтернеті не розміщував.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він звернувся до ОСОБА_6 з проблемних питань підприємства. Той запропонував зробити відеозвернення до керівництва підприємства. Відеозйомка проводилася ОСОБА_6 один раз. Були присутні ОСОБА_2О, ОСОБА_8, ОСОБА_7 Відзнятий матеріал він не бачив. Не чув, щоб ОСОБА_2 промовляв те, що ОСОБА_1 вважає недостовірною інформацією. Через деякий час, можливо в березні 2012 року, він чув, як ОСОБА_1, будучи дуже знервованим, обурювався в цеху підприємства, що його осоромили на весь завод.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що в його присутності та присутності інших членів вільної профспілки в м. Лозова ОСОБА_6 проводив відеозйомку зібрання членів їх профспілки. На камеру говорили ОСОБА_10 та ОСОБА_8 Такий запис ОСОБА_6 було проведено один раз. Він був присутній до кінця відеозапису. Заперечує, що ОСОБА_10 промовляв на камеру той текст, який ОСОБА_1 вважає недостовірною інформацією.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що був присутній коли в м. Лозова в районі «Креста» незнайомий йому молодий чоловік проводив відеозйомку зібрання членів профспілки, до якої належить і він. На камеру промовляли ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_3 і він. Говорили про проблеми підприємства. Відеозапис він не переглядав. Заперечує, що ОСОБА_10 промовляв на камеру той текст, який ОСОБА_1 вважає недостовірною інформацією.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що за його участі, а також участі ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_7 і ОСОБА_6, приблизно на початку лютого 2012 року відбулося зібрання членів вільної профспілки їх підприємства. Розмова йшла про проблеми підприємства і ОСОБА_6 записувалася на відеокамеру. Запис він не проглядав. ОСОБА_2 на камеру говорив про негативні моменти в роботі підприємства, але не памятає чи промовляв ОСОБА_2 той текст який ОСОБА_1 вважає недостовірною інформацією.

Вислухавши пояснення сторін, представників сторін, свідків, всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи із наступного.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності і ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність.

Право на повагу до гідності та честі закріплене і ст. 297 ЦК України, де зазначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Крім того, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації та може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації, що передбачено ст. 299 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено і сторонами в судовому засіданні визнано такі факти.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працюють на Державному підприємстві «Укрспецвагон». Перший головним інженером, а другий електрозварювальником (а.с.51,63).

Зимою 2012 року, в м. Лозова Харківської області, м-н 1, буд. 23, оф. 5 відбулося зібрання членів профспілки ДП «Укрспецвагон», головою якої є ОСОБА_2 На зібранні були присутні ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, які обговорювали проблеми підприємства.

ОСОБА_6 на відеокамеру проводилася відеозйомка цього зібрання, в тому числі з певною промовою виступав і ОСОБА_10

Зазначене підтверджено і поясненнями в судовому засіданні всіма свідками.

Позивач ОСОБА_1 стверджує що саме ОСОБА_2 на камеру промовив наступне: « … так же само в нас пользується такими самими правами і условіями, вони максимально видаюють завод і приспосаблюється до любого директора до любой власті, я встречался с чотирма директорами і при каждом вони присутствовали, той же самий Логвиненко, той же самий Халявін, той же самий ОСОБА_1, вони давно вже пенсіонери, но до гробовой доски вони не уйдуть із заводу, вони будуть його доїти, доїти, доїти. Того ж ОСОБА_1 ловили з оборудовуванням, ловили з цвєтмиталом, його караулила, його піймала міліція, але він викрутився з любої ситуації, на все єсть деньги, за деньги наші заводські, зароботані, і він викручується в любой ситуації, він приспосаблюється до любого директора, вони любого директора виживуть, щоб остаться на цьому заводі, при ціх должностях, тєм не мєнєє, вся ця економія за счет здоровя людей» (надалі - Інформація від 19.02. 2012 року).

Вбачається, що ця частина промови ОСОБА_2 є фактичним твердженням, а не оціночним судженням оскільки, ці твердження можно перевірити на предмет їхньої відповідності дійсності та довести їх правдивість чи неправдивість.

Щодо цих висловів в судовому засіданні ОСОБА_2 заявив, що він не знає чи відповідає дійсності те, що він промовив такий текст.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він не памятає чи промовляв ці слова ОСОБА_2 Інші свідки заперечували, що ОСОБА_2 це промовляв на камеру.

За клопотанням позивача судом була призначена і проведена експертиза відео-звукозапису на оптичному диску інформації розміщеної 19.02. 2012 року в мережі Інтернет на сайті «You Tube» http:/www.youtube.com/watch?v=kYhuphzs_u0 під заголовком «ОСОБА_3 мешает свободный профсоюз на ПВРЗ».

Висновком №11134/11305 комплексної судової експертизи матеріалів і засобів відео-звукозапису від 07.02. 2013 року, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_12 стверджується наступне.

В розмові, зафіксованій на диску, приймали участь 5 осіб, в тому числі ОСОБА_2, позначений в висновку, як Невід.1. Мова ОСОБА_2 розбірлива, чітка, зафіксована без шумів та завад з достатнім для подальших ідентифікаційних досліджень рівнем запису та обєму мовленнєвого матеріалу. В результаті адитивного та візуального дослідження ДВФ ознаки, характерні для монтажу відеозапису (імпульсні звукові сигнали, характерні для перехідних моментів вмикання/вимикання пристрою запису, різка зміна звукового фону мовного сигналу та зображення відеокадрів, випадіння фрагментів мови та відеокадрів, різка зміна змісту розмови та зображення суміжних відеокадрів, невідповідність зображення на відеокадрах звуковим сигналам, які їх супроводжують і т.і. не виявлені (а.с.144).

За висновком експертизи всі слова (фрази, репліки) зафіксовані у файлі «ОСОБА_3 мешает свободный профсоюз на ПВРЗ», позначені в Додатку А як Невід.1 належать ОСОБА_2, експериментальні зразки голосу та усного мовлення якого були надані на дослідження.

Отже експертизою підтверджено, що саме ОСОБА_2 промовлений вище зазначений текст - Інформація від 19.02. 2012 року, який дослівно зазначений у цьому додатку (а.с.151).

Ця обставина була встановлена і при перегляді інформації із оптичного диска під час судового засідання.

Всі свідки в судовому засіданні стверджували, що відбулося зібрання членів профспілки на якому на камеру виступав ОСОБА_2.ОСОБА_13, яка проводила відеозйомку пояснила, що монтаж відзнятого матеріалу ним не проводився. В первісному вигляді цей запис на оптичному диску ним особисто був переданий керівництву Лозівської міської ради.

Щодо пояснень свідків, які в судовому засіданні не підтвердили проголошення ОСОБА_2 Інформації від 19.02. 2012 року, суд до них відноситься критично, враховуючи що вони є членами профспілки, яку очолює ОСОБА_2 та однодумцями щодо обставин організації роботи на підприємстві.

Відеоряд вивченого в судовому засіданні оптичного диску, який і був предметом дослідження експертів, відповідає витягу з «You Tube» під заголовком «ОСОБА_3 мешает свободный профсоюз на ПВРЗ» (сайт http:/www.youtube.com/watch?v=kYhuphzs_u0). З цього витягу вбачається, що було 196 переглядів цієї інформації. Тобто інформація поширена щонайменше серед 196 осіб(а.с.10).

Наведеним спростовується твердження представника відповідача що такого сайту могло і не існувати.

Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію» - інформація це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути

збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному

вигляді. Інформацією є також документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі, що визначено ч.1 ст. 200 ЦК України.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2, як фізичні особи, є субєктами інформаційних відносин (ст.4 ЗУ «Про інформацію»).

За порушення законодавства про інформацію передбачена в тому числі і цивільно-правова відповідальність (ст.27 ЗУ «Про інформацію»).

Зазначене вище відповідає цим вимогам.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 публічно, оскільки були присутні декілька осіб, а крім того здійснювався відеозапис, поширив Інформацію від 19.02. 2012 року щодо ОСОБА_1 Крім того, як він сам пояснив у судовому засіданні, переглянув цей відеозапис на моніторі камери та дозволив особі, яка його здійснювала, передати запис керівництву підприємства, тобто поширив його серед інших.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про телекомунікації» Інтернет всесвітня інформаційна система загального доступу,

яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на

Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Інформацію від 19.02. 2012 року була поширена і сайті «You Tube» http:/www.youtube.com/watch?v=kYhuphzs_u0 під заголовком «ОСОБА_3 мешает свободный профсоюз на ПВРЗ».

Інформацію від 19.02. 2012 року по відношенню до ОСОБА_1 має негативний характер, оскільки в ній стверджується, що той «до гробовой доски» не піде з заводу, буде його «доїти», що ОСОБА_1 «ловили з кольоровими металами, його караулила і піймала міліція», що він є такими є може «викрутися» з будь-якої ситуації, а крім того є «приспособленцем», який виживає директора щоб залишитися при посаді.

Згідно правил ч.ч. 3,4 ст. 277 ЦК України вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію, тобто у нашому випадку це ОСОБА_2

Відповідно пунктів 9 та 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року (далі за текстом - Постанова пленуму), відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу.

ОСОБА_2 є не тільки особою, яка поширила (щонайменше серед учасників профспілкового зібрання) негативну щодо ОСОБА_1 інформацію, а і її автором, оскільки цей текст, який чули декілька людей, на камеру промовив саме він.

В п.15 Постанови Пленуму зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 є автором і поширювачем інформації, ця інформація безпосередньо стосується позивача і є недостовірною, оскільки не спростована відповідачем.

ОСОБА_1 надана довідка начальника ЛВ на ст. Лозова УМВС України на Південній залізниці про те, що він до кримінальної відповідальності не притягувався, кримінальні справи щодо нього не порушувалися, чим, в цій частині спростовуються твердження відповідача (а.с.52).

Субєкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими порушеннями, що передбачено ч.2 ст. 200 ЦК України.

Право на повагу до гідності та честі, відповідно до ч.1 ст. 270 ЦК України є одним із особистих немайнових благ. Крім того, воно охороняється законом, оскільки це прямо передбачено ч.1 ст. 201 ЦК України. Фізична особа має право на його захист і відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням. Порушник зобовязаний вчинити необхідні дії для його негайного поновлення (ст.ст. 275, 276 ЦК України).

З наданих до суду позивачем біографічної довідки, копій орденської книжки, посвідчень, наказів, характеристики вбачається наступне. ОСОБА_1 має загальний трудовий стаж 40 років. На підприємстві працює з 1973 року, в тому числі більше 20 років головним інженером. Характеризується позитивно, як керівник, який вміє працювати з людьми, досягати взаєморозуміння у виробничих, організаційних та інших питаннях. Він нагороджений орденом СРСР «Знак почета», орденом «За заслуги» 111 ступеня, знаками «Почесний залізничник», «Залізнична слава»111 ступеня. Обраний депутатом Лозівської міської ради(а.с.53-63).

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є в тому числі і завдання моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд дійшов висновку, що Інформацію від 19.02. 2012 року по відношенню до ОСОБА_1 є недостовірною та негативною. Нею принижена його людська честь та гідність, поставлена під загрозу ділова репутація як керівника з багаторічним стажем роботи та значними заслугами, як перед підприємством так і перед державою. ОСОБА_1 вимушений був порушити свій звичний уклад життя, звертатися за правовою допомогою до адвоката та з позовом до суду, відволікатися тим самим від звичних занять тощо. Все це викликало у нього певні душевні страждання, психічні переживання, що частково у своїх поясненнях підтвердив і свідок ОСОБА_3 При цьому враховується і вік позивача.

Відповідно до ст.280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

За таких обставин, виходячи із принципів розумності, справедливості, добросовісності, особи позивача та відповідача, характеру поширених відомостей та кола осіб яким вони стали відомі, достатнім розміром відшкодування завданої моральної шкоди слід визнати 5000 гривень, тобто в цій частині позов задовольняється частково.

В задоволенні клопотання позивача про зобовязання відповідача розмістити спростування інформації на сайті «You Tube» http:/www.youtube.com/watch?v=kYhuphzs_u0 слід відмовити оскільки, як пояснив у судовому засіданні сам позивач, на час розгляду справи такого сайту уже не існує. Відповідно до ч.5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

В п.3 Постанови Пленуму зазначено, що вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.

Частиною 6 ст. 277 ЦК України передбачено наступне. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено, у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливим у звязку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, в порядку встановленому законом.

У звязку із неможливість розміщення спростування на сайті Інтернету, такими що підлягають частковому задоволенню є вимоги позивача про спростування недостовірної інформації у виданнях «Голос України» та «Слобідський край». Суд виходить з того, що позивач у своїх вимогах просить зобовязати відповідача спростувати всю інформацію розміщену на сайті «You Tube» http:/www.youtube.com/watch?v=kYhuphzs_u0. Разом з тим, в позовній заяві та в судовому засіданні доводилося, що недостовірною є тільки частина цієї інформації інформація, яка міститься у промові ОСОБА_2 Отже, з метою дотримання прав інших осіб, промови яких зафіксовані на цьому сайті, обставин справи, суд вважає що буде достатнім опублікування спростування наступного змісту: «Інформація ОСОБА_2, розміщена 19 лютого 2012 року в мережі Інтернет на сайті «You Tube» http:/www.youtube.com/watch?v=kYhuphzs_u0 під заголовком «ОСОБА_3 мешает свободный профсоюз на ПВРЗ» в частині що стосується головного інженера ДП «Укрспецвагон» ОСОБА_1 є недостовірною та такою що порочить його честь, гідність і ділову репутацію».

Таким чином відмовляється і у задоволенні вимоги позивача про узгодження з ним відповідачем тексту спростування. Суд не може ставити можливість реального виконання свого рішення в залежність від певних дій сторін.

Цим спростовуються і заперечення представника відповідача про необґрунтованість вимог позивача про розміщення спростування у вищевказаних виданнях.

Вирішуючи справу в цій частині таким чином, суд враховує можливість максимальної ефективності спростування з тим, щоб воно могло охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1,ч.3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи витрати на правову допомогу та проведенням експертиз.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, на користь позивача із відповідача мають бути стягнені 214 грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору та 4414 грн.50 коп. витрат за проведення судової експертизи.

В стягненні витрат на правову допомогу слід відмовити, оскільки вони документально не підтверджені.

Керуючись ст.ст. 3, 28,32,34,55,68 Конституції України, ст. ст. 3,11,ч.1 ст. 15, ч.ч. 1,2 ст.16,ст.ст. 20,23,200,201,ч.1 ст. 270, ст.ст. 275-277,280,297,299,ч.2 ст. 303 ЦК України, ст.1 Закону України «Про телекомунікації», ст.ст. 1,4,11,27,31 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 4-8,10,11,57,60,88,208,209,212-215,218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію ОСОБА_2, розміщену 19 лютого 2012 року в мережі Інтернет на сайті «You Tube» http:/www.youtube.com/watch?v=kYhuphzs_u0 під заголовком «ОСОБА_3 мешает свободный профсоюз на ПВРЗ» в частині що стосується ОСОБА_1

Зобовязати ОСОБА_2 опублікувати в місячний термін з дня набрання чинності рішення суду у виданнях «Слобідський край» та «Урядовий курєр» під заголовком «Спростування» інформацію наступного змісту: «Інформація ОСОБА_2, розміщена 19 лютого 2012 року в мережі Інтернет на сайті «You Tube» http:/www.youtube.com/watch?v=kYhuphzs_u0 під заголовком «ОСОБА_3 мешает свободный профсоюз на ПВРЗ» в частині що стосується головного інженера ДП «Укрспецвагон» ОСОБА_1 є недостовірною та такою що порочить його честь, гідність і ділову репутацію».

Стягнути із ОСОБА_2, 23.01. ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн., а крім того понесені ним судові витрати: витрати по сплаті судового збору у сумі - 214 грн. 60 коп., та 4414 грн. 50 коп. витрат за проведення судової експертизи відеозвукозапису, а всього 9629 (девять тисяч шістсот двадцять девять) гривень 10 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

ОСОБА_13, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Мороз