Постанова № 30632136, 08.04.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 квітня 2013 р. № 820/1317/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Межової К.П.

представник відповідача - не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсім" до Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсім", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 19.09.2012 року №0034491504 від 28.12.2012 року №0034491504/1.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки, наведені в акті перевірки є безпідставними та необґрунтованими, а отже й податкові повідомлення-рішення, які були прийняті на підставі вказаного акту є незаконними, та такими, що винесені з явним порушенням норм діючого законодавства України а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав до суду письмові заперечення проти позову в яких просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає що адміністративний позов не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсім" зареєстроване Солом'янською районною в місті Києві Державною адміністрацією та має статус юридичної особи, місцезнаходження позивача 61052, Харківська область, м. Харків, вул.. Мала Панасівська, буд. 1.

Співробітником Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС 29.08.2012 року була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ "Будсім" у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, за результатами якої складений акт № 5613/15-215 від 29.08.2012 р. (а.с.9-11), відповідно до висновків акту встановлені порушення п.54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 198,6 ст. 198, 201.10 статті 201 та відповідно до пункту 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України та встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ "Будсім" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 145 475, 00 грн.,

З висновками акту наведеної перевірки ТОВ "Будсім" не погодилось, про що до ДПІ Солом'янського району м. Києва ДПС були направлені письмові заперечення (вих.. № 333/АС від 06.09.2012р.). Листом № 19584/10/15-214 від 20.09.2012р. ДПІ повідомила наше підприємство про те, що висновки акту перевірки залишені без змін.

19.09.2012р. начальником ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0034491504 (отримано підприємством 14.11.2012р. вх.. № 332) відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми по податку на додану вартість у розмірі 6 145 475,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Будсім" звернулося до ДПС у м. Києві з первинною скаргою (вих.. № 405/АС від 20.11.2012р.).

За результатами розгляду первинної скарги підприємства, податковим органом 28.12.2012р. було складено Рішення № 9063/10/12-414 (отримане 04.01.2013р. вх.. № 1), відповідно до якого податкове повідомлення -рішення від 19.09.2012р. № 0034491504 - залишено без змін, а скарга ТОВ "Будсім" - без задоволення.

В подальшому наведене вище податкове повідомлення-рішення ТОВ "Будсім" було оскаржено до ДПС України (повторна скарга від 09.01.2013р. вих. Х2 5/АС).

08.02.2013р. ТОВ "Будсім" було отримано податкове повідомлення - рішення № 0034491504/1 від 28.12.2012р. змісту аналогічно раніше прийнятому.

Рішенням ДПС України від 04.02.2013р. за № 1707/6/10-2115 (отримане 12.02.2013р.) повторна скарга підприємства залишена була без задоволення, а винесене податкове повідомлення-рішення - без змін.

При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року № 9042412985 від 20.07.2012 року; розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів № 9042412609 від 20.07.2012 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних № 904981919 від 20.07.2012 року; Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), Єдиний реєстр податкових накладних; Систему Співставлення Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних (Податковий Кредит) та базу АІС ОРР, Систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів.

Перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань та формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено порушення пункту порушення пункту 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, яким передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно пунктом 201.11 статті 201 ПКУ. А саме: транспортний квиток, готельний рахунок, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника)).

За даними камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України а саме: при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з самого акту перевірки № 5613/15-215 від 29.08.2012 р., згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних реєстрація податкової накладної на загальну суму 30 727 356,06 грн. (тридцять мільйонів сімсот двадцять сім тисяч триста п'ятдесят чотири гривні, 06 коп.), в тому числі сума ПДВ 6 145 470. 81фн. (шість мільйонів сто сорок п'ять тисяч чотириста сімдесят гривень, 81 коп.) виданої ТОВ "Моноліт" будівельний альянс" ІПН 324365720335 - відсутня.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

На підставі постанови про передачу майна стягувану - ТОВ "Будсім" у рахунок погашення боргу від 11.05.2012р. та на підставі акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 11.05.2012р., відповідно до свідоцтва від 09.06.2012р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 до ТОВ "Будсім" (стягувач) перейшло право власності на майно, що належало ТОВ "Моноліт" Будівельний альянс" (боржник), оскільки майно, що раніше належало останньому не було реалізовано/торги не відбулися і стягувач - ТОВ "Будсім" виявив бажання залишити за собою непродане майно.

На думку позивача, на підставі наведеної вище господарської операції у ТОВ "Будсім" виникло право на податковий кредит.

Суд зазначає, що відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з ч.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Як вбачається з письмових та усних пояснень представника позивача та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Будсім" 11.06.2012р. на адресу ТОВ "Моноліт" Будівельний альянс" було направлено письмовий запит № 219/ас з проханням надати податкову накладну (а.с. 54) Відповідь на наведений запит ТОВ "Будсім" отримана не була.

Згідно абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України "Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період".

Відповідно до абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України "У разі відмови продавця товарів надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів".

Відповідачем не було виконано вимоги абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, та подано до податкової декларації лише заяву про відмову постачальника надати податкову накладну.

ТОВ "Будсім" (код ЄДРПОУ 34757314) до податкового органу 30.07.2012 року подано лист із свідоцтвом про право власності на об'єкт незавершеного будівництва житловий будинок, літ. А-9, що знаходиться за адресою м. Харків, вул.. Героїв Праці, 32 Г від 09.06.2012р. та копію листа №219/ас від 11 червня 2012р. до ТОВ "Моноліт будівельний альянс" з проханням надати податкову накладну.

В порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України до заяви не було надано товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно "Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010, зареєстрованої в міністерстві юстиції 29.12.2010 № 1401/18696" "6.1. Оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу. Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після такої реєстрації. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (виділяється поміткою "X"). 7. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Тобто, єдиною підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ згідно податкової накладної, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних є заява зі скаргою на постачальника.

Згідно пункту 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)"

Суд дійшов висновку про те, що згідно абзацу 11 п.п. 201.10 ПКУ єдиною підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ згідно податкової накладної, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних є заява зі скаргою на постачальника.

При цьому, матеріали справи не містять доказів і представником TOB "Будсім" не заперечується проти того, що позивач не подав до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Деражвної податкової служби до податкової декларації за червень 2012 року скаргу на ТОВ "Моноліт" Будівельний альянс"".

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2010 року № 1246 затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно ст.2, Підрозділу 2, розділу 20 Перехідних положень, Податкового кодексу України Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 10 000 гривень - з 1 січня 2012 року.

Окрім того суд вважає занеобхідне зазначити, що відповідно до приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною другою статті 3 вказаного Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість платник податку має враховувати саме дані бухгалтерського обліку, які (дані) мають в повній мірі відображати зміст конкретної господарської операції.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186, для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів призначені рахунки класу 1 "Необоротні активи".

При цьому, з матеріалів справи слідує, що придбання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, а саме, житлового будинку, літ А-9 за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 32, ТОВ "Будсім" відображено по рахунку 15 "Капітальні інвестиції ", призначеного для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

Так, відповідно до приписів Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

За дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби", призначений субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"

Зарахування на баланс власної частки основного засобу відображається за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15.

Таким чином, факт введення платником податків в дію чи прийняття в експлуатацію активів у бухгалтерському обліку підприємства має бути відображено шляхом перенесення суми витрат на придбання таких активів з дебету рахунка 15 "Капітальні інвестиції" на кредит вказаного рахунку, а за дебетом дані операції відображаються по рахунку 10 "Основні засоби".

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що станом на 30 червня 2012 року основні засоби позивачем обліковувались за дебетом балансового рахунку 15 "Капітальні інвестиції", що свідчить про невведення даних основних засобів в дію (неприйняття в експлуатацію).

Отже, станом на 30 червня 2012 року такі основні засоби позивачем не використовувались у власній господарській діяльності, що також є підставою для висновку про відсутність права на віднесення до податкового кредиту сум від господарської операції за якої перейшло право власності на нерухоме майна до позивача.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідно до вимог статті 71 КАС України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б спростовували висновки податкового органу, що зазначені в акті перевірки щодо встановлених порушень податкового законодавства.

За таких обставин, висновки податкового органу, що викладенні в акті перевірки відповідають дійсності, а податкові повідомлення - рішення відповідача №0034491504 від 19.04.2012 р., №0034491504/1 від 28.12.2012 р., відповідають ч.3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 12 квітня 2013 року.

Суддя Єгупенко В.В.