Рішення № 30631619, 01.04.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2238/13-ц

Провадження № 2/750/1070/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2013 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Оверчук Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування матеріальної шкоди

в с т а н о в и в:

У березні 2013 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь 697, 28 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення 04.02.2013 року по 21.02.2013 року - день фактичної виплати нарахованої заробітної плати. Також, враховуючи те, що у звязку з несвоєчасною виплатою заробітної плати позивачу, нею не було своєчасно погашено кредит відповідно до кредитного договору, укладеного між нею та ПАТ «Платинум Банк», що призвело до матеріальних збитків у вигляді штрафних санкцій, у звязку з чим просить відповідно до ст. 1166 ЦК України стягнути з відповідача 1 255, 50 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в частині виплати позивачу 697, 28 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу по ПАТ «ЧЕЗАРА» від 31.01.2013 року № 27/к ОСОБА_1 звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку зі скороченням штату чисельності працівників, з 04.02.2013 року.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується представником відповідача, остаточний розрахунок з позивачем було проведено 21.02.2013 року, що свідчить про затримку розрахунку при звільненні.

Згідно статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Суд погоджується з розрахунком позивача та сума, що належить до стягнення у якості середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 697, 28 грн. (43, 58 грн. х 16 днів), у звязку з чим позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, на яку посилається позивач та яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи те, що у даному випадку зазначена норма права не може бути застосована судом, оскільки понесення збитків позивачем у вигляді сплати штрафних санкцій банківській установі ніяким чином не повязані з неправомірними діями відповідача, доказів таких дій в судовому засіданні не надано та не доведено завдання такими діями шкоди, що свідчить про відсутність підстав відповідальності відповідача за завдання такої, позов в частині відшкодування матеріальних збитків в сумі 1 255, 50 грн. на підставі ст. 1166 ЦК України необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215, 224-228 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 697, 28 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя