Рішення № 30629798, 26.03.2013, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1817/4055/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А. при секретарі Токаревій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Садівської сільської ради Сумського району, Сумської області, Сумської міжрайонної державної податкової інспекції, треті особи: Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», Голова Садівської сільської ради ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що у 1999 році він був призначений на посаду дільничного інспектора міліції Сумського РВ УМВС України в Сумській області по обслуговуванні території Садівської сільської ради Сумського району. Рішенням виконкому Садівської сільської ради від 21.06.1999 року однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, житловою площею 16,45 кв. м., яка перебувала на балансі Садівської сільської ради було надано статус службової і цим же рішенням позивачу був наданий ордер №1 від 21.06.1999 року на вселення в дану квартиру на сім»ю з трьох осіб: позивача, його дружини - ОСОБА_3, дочки ОСОБА_4 24.06.1999 року він разом з сім»єю вселився і був зареєстрований в наданій квартирі. В 2000 році він звільнився з органів внутрішніх справ і, не маючи іншого житла, залишився проживати в зазначеній вище квартирі, перебуваючи на квартирному обліку у виконкомі сільської ради на загальній черзі на поліпшення житлових умов. В 2000 році шлюб між ним та ОСОБА_3 був розірваний, але остання, разом з неповнолітньою дочкою, залишилась бути зареєстрованими і проживати в одній квартирі. Рішенням виконавчого комітету Садівської сільської ради від 20 березня 2008 року № 28 він був прийнятий на квартирний облік на загальну чергу в складі сім»ї- одного чоловіка. Починаючи з 2001 року він неодноразово звертався до голови Садівської сільської ради ОСОБА_2 з заявами про виключення квартири АДРЕСА_2 з числа службових, однак в задоволенні його заяв постійно відмовляли. Рішенням виконавчого комітету Садівської сільської ради від 23 грудня 2009 року № 186 було знято статус «службового» з займаного позивачем житлового приміщення-квартири №23 в буд. 7 по вул. Войти в с. Сад, чим позивач був позбавлений права на отримання іншого житла на склад сім»ї три особи згідно довідки про склад сім»ї. Рішенням виконкому Садівської сільської ради від 19 січня 2010 року № 8 він був незаконно знятий з квартирної черги. За протестом прокуратури Сумського району виконком Садівської сільської ради своїм рішенням від 22.09.2010 року № 133 скасував рішення від 19.01.2010 року №8 і поновив позивача на квартирному обліку. Рішенням виконкому Садівської сільської ради від 28.02.2011 року йому була надана звільнена однокімнатна квартира АДРЕСА_3, житловою площею 20,5 кв.м. із зняттям з квартирного обліку. Після отримання вказаної вище квартири позивач та його колишня дружина - ОСОБА_3, яка залишись основним наймачем квартири АДРЕСА_4, звернулись до Садівської сільської ради з заявами про обмін неприватизованими квартирами. Рішенням виконкому Садівської сільської ради від 30.01.2011 р. № 27 їм був наданий дозвіл на обмін наданої йому однокімнатної квартири АДРЕСА_3, житловою площею 20,5 кв.м. на квартиру АДРЕСА_5, займану колишньою дружиною ОСОБА_3 і дочкою та видані обмінні ордери. Рішенням Садівської сільської ради від 13 квітня 2012 року №28 квартира АДРЕСА_6 була передана йому у власність і КП «Сумське МБТІ» зобов»язано видати свідоцтво про право власності. Після звернення з вказаним рішенням в КП «Сумське МБТІ» було з*ясовано, що передана йому у власність квартира уже перебуває у власності Сумської МДПІ. Позивач вважав що він добросовісно заволодів майном - квартирою, яка, як виявилось, належить на праві власності іншій особі, про що йому не було відомо до 2012 року і продовжував відкрито, безперервно володіти цією квартирою протягом 13 років. Посилаючись на ці обставини, просив визнати за ним право власності на вказану квартиру за набувальною давністю.

В судовому засіданні позивач, його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник Сумської МДПІ в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що свідоцтво про право на квартиру було видано податковій інспекції як представнику держави у відповідності з законом, тому просив відмовити в задоволенні позову.

Представник Садівської сільської ради, Садівський сільський голова ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилися, в письмових заявах просили слухати справу у своєї відсутності. В попередньому судовому засіданні Садівський сільський голова ОСОБА_2 вважала за можливе задовольнити позов, оскільки позивач дійсно безперервно протягом 13 років проживав у спірній квартирі на законних підставах.

Представник КП «Сумське міське БТІ» в судове засідання не з»явилися, від КП «Сумське міське БТІ» надійшла заява з проханням слухати справу у відсутність представника.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, свідків. дослідивши письмові докази, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно у 1999 році позивач був призначений на посаду дільничного інспектора міліції Сумського РВ УМВС України в Сумській області по обслуговуванні території Садівської сільської ради Сумського району.

Рішенням виконкому Садівської сільської ради від 21.06.1999 року однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, житловою площею 16,45 кв. м., яка перебувала на балансі Садівської сільської ради було надано статус службової і цим же рішенням позивачу був наданий ордер №1 від 21.06.1999 року на вселення в дану квартиру на сім»ю з трьох осіб: позивача, його дружини - ОСОБА_3, дочки ОСОБА_4 24.06.1999 року він разом з сім»єю вселився і був зареєстрований в наданій квартирі( ар.с.8).

В 2000 році позивач звільнився з органів внутрішніх справ і, не маючи іншого житла, залишився проживати в спірній квартирі, перебуваючи на квартирному обліку у виконкомі сільської ради на загальній черзі на поліпшення житлових умов. В 2000 році шлюб між ним та ОСОБА_3 був розірваний, але остання, разом з неповнолітньою дочкою, залишилась бути зареєстрованими і проживати в одній квартирі.

Рішенням виконавчого комітету Садівської сільської ради від 20 березня 2008 року № 28 позивач був прийнятий на квартирний облік на загальну чергу в складі сім»ї- одного чоловіка.( ар.с.9).

Рішенням виконавчого комітету Садівської сільської ради від 23 грудня 2009 року № 186 було знято статус «службового» з займаного позивачем житлового приміщення-квартири №23 в буд. 7 по вул. Войти в с. Сад.( ар.с. 10).

Рішенням виконкому Садівської сільської ради від 19 січня 2010 року № 8 позивач був знятий з квартирної черги, однак в подальшому за протестом прокуратури Сумського району виконком Садівської сільської ради своїм рішенням від 22.09.2010 року № 133 скасував рішення від 19.01.2010 року №8 і поновив позивача на квартирному обліку.( ар.с. 10).

Рішенням виконкому Садівської сільської ради від 28.02.2011 року позивачу була надана звільнена однокімнатна квартира АДРЕСА_3, житловою площею 20,5 кв.м. із зняттям з квартирного обліку. Після отримання вказаної вище квартири позивач та його колишня дружина - ОСОБА_3, яка залишись основним наймачем квартири АДРЕСА_4, звернулись до Садівської сільської ради з заявами про обмін неприватизованими квартирами.( ар.с. 12).

Рішенням виконкому Садівської сільської ради від 30.01.2011 р. № 27 їм був наданий дозвіл на обмін однокімнатної квартири АДРЕСА_3, житловою площею 20,5 кв.м. на квартиру АДРЕСА_5, займану колишньою дружиною ОСОБА_3 і дочкою та видані обмінні ордери.(ар.с. 13).

Рішенням Садівської сільської ради від 13 квітня 2012 року №28 квартира АДРЕСА_6 була передана позивачу у власність. Однак після звернення з вказаним рішенням в КП «Сумське МБТІ» було з*ясовано, що передана йому у власність квартира вже перебуває у власності Сумської МДПІ.

У відповідності з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності з ч. 1 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду, зокрема, у випадках, коли особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном, продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 січня 1996 року вбачається, що власником спірної квартири АДРЕСА_7 є держава в особі Державної податкової інспекції Сумської районної державної адміністрації Сумської області. Право власності на квартиру АДРЕСА_7 загальною площею 16,8 кв. м. у відповідності з ст. 555 Цивільного кодексу України (1963) перейшло до держави в особі Державної податкової інспекції Сумської районної державної адміністрації після померлої 10 травня 1994 року ОСОБА_5 ( ар.с. 40).

Отже, на момент вселення в 1999 році позивача до спірної квартири, власником цієї квартири вже була держава в особі Державної податкової інспекції Сумської районної державної адміністрації Сумської області.

Позивач посилався на те, що він добросовісно заволодів майном - квартирою, яка, як виявилось, належить на праві власності іншій особі, про що йому не було відомо до 2012 року і продовжував відкрито, безперервно володіти цією квартирою протягом 13 років, тому, на його думку, набув право власності на пірну квартиру за набувальною давністю.

Разом з тим, на думку суду, в даному випадку застосування норм ст. ст. 344 ЦК України не є правомірним.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з того, що позивач, якщо вважає, що його житлові права порушені, не позбавлений можливості захистити своє порушене, оспорюване або невизнане право іншим шляхом, зокрема, шляхом проходження процедури безоплатної приватизації спірної квартири у відповідності з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» або звернення до суду з іншими цивільно-правовими позовами.

Що ж стосується посилань на ст. 344 ЦК України, то в даному випадку ця норма Закону до спірних правовідносин не може бути застосована.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213, 214, 256 ЦПК України, ст.ст. 328,344 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Садівської сільської ради Сумського району, Сумської області, Сумської міжрайонної державної податкової інспекції, треті особи: Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», Голова Садівської сільської ради ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя