Вирок № 30629378, 10.04.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд м. Києва

ун. № 22608/18994/12

пр. № 1/759/154/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретаря Мікулінської Н.М.,

прокурора Швеця Т.О.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Київ, українки, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, яка має вищу освіту, заміжня, має на утриманні малолітню дитину - дочку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 приблизно о 19 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Деу Матіз», державний номерний знак НОМЕР_2, в салоні якого на задньому сидінні находилося два пасажира - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, рухалася по проїзній частині Нової дороги зі сторони м. Ірпінь в напрямку вул. Г.Наумова в м. Києві. Під час руху підсудна ОСОБА_4 порушила п. 1.5, пп. «б» п. 2.3, п.п. 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме: проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрала безпечну швидкість керованого нею автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, та не переконавшись, що це буде безпечним, змінила напрямок руху автомобіля праворуч, внаслідок чого не справилася з керуванням та в 900 м. від дорожнього знаку 5.45 «Київ», виїхала за межі проїзної частини, де допустила перекидання даного автомобіля.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажирці ОСОБА_6 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_4 о 22 год. 10 хв. вона померла у Київській міській клінічній лікарні № 17. Згідно із висновком судово-медичної експертизи № 121/3571 від 19.10.2012 смерть ОСОБА_6 настала внаслідок отриманих травм, а саме: закритої травми грудей з переломами ребер, грудини, хребта, пошкодженням легких, втрати крові і шоку. Між спричиненими ОСОБА_6 тілесними ушкодженнями і настанням її смерті наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Пасажирці ОСОБА_7 також були спричинені тілесні ушкодження, а саме: підшкірна гематома лівої лобної ділянки; синець на повіках лівого ока; закрита травма грудної клітки у вигляді перелому 9-го ребра зліва по лопатковій лінії з невеликим зміщенням уламків; закритий перелом правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням уламків, які згідно із висновком судово-медичної (комісійної) експертизи № 175 від 02.11.2012 у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм розладу здоров'я).

Порушення вимог п. 1.5, пп. «б» п. 2.3, п.п. 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їй складі злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася, частково відшкодувала шкоду, завдану потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_8, вибачилася перед потерпілими та надала суду показання, які повністю відповідають встановленим обставинам, та показала, що вона ІНФОРМАЦІЯ_4 приблизно о 19 год. 00 хв. на власному автомобілі «Деу Матіз», державний номерний знак НОМЕР_2, їхала по Новій дорозі зі сторони м. Ірпінь в напрямку м. Києва. На обочині вона побачила двох жінок із сумками та, оскільки падав дощ, вирішила їх підвезти. Жінки сіли на заднє сидіння, а їх сумки вона поклала на переднє пасажирське сидіння. Не доїжджаючи приблизно 900 м. до дорожнього знаку «Київ» її автомобіль понесло праворуч, на обочину, де сталося перекидання автомобіля. Коли їй допомагали вийти з автомобіля вона постійно говорила, щоб допомогли пасажирам, які сидять на задньому сидінні. Пізніше вона дізналася, що обох пасажирок під час перекидання автомобіля викинуло через розбиті вікна. Просила застосовувати до неї покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 33 492 грн. 01 коп. та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. визнала частково, а саме: в частині відшкодування матеріальної шкоди позов повністю визнала, а в частині відшкодування моральної шкоди позов визнала частково - 10 000 грн.

Оскільки підсудна ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку прокурора, потерпілих, представника потерпілої, захисника підсудної, саму підсудну та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями підсудної та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудної, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши підсудну, дослідивши зібранні по справі матеріали справи, що характеризують особу підсудної, суд приходить до висновку, що вина підсудної ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй складу злочину повністю доведена.

Дії підсудної ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження та смерть потерпілої, кваліфіковано вірно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання підсудної, є щире каяття у вчиненому злочині.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.

При призначенні види і міри покарання підсудній ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те що злочин згідно із ст. 12 КК України є тяжким; обставину, що пом'якшує її покарання, а саме: щире каяття, яке проявилося у повному визнанні своєї вини, належній оцінці підсудною своєї протиправної поведінки, готовності нести передбачену законом відповідальність; відсутність обставин, що обтяжують її покарання; дані про особу підсудної, а саме: позитивні характеристики, те, що вона одружена, має на утриманні малолітню дочку - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 07.08.2008, не працює, частково відшкодувала шкоду, заподіяну потерпілим ОСОБА_2 в розмірі 16 000 грн. та ОСОБА_8 в розмірі 2000 грн., що підтверджується розписками, наявними в матеріалах справи, та вважає за можливе призначити підсудній ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що виправлення засудженої ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, а тому відповідно до ст. 75 КК України, її слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, поклавши на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 подала цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 38 492 грн. 01 коп. та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. та просила його задовольнити, а цивільний позов в розмірі 50 000 грн., заявлений нею на досудовому слідстві до ОСОБА_4 та ПАТ «ХДІ страхування», просила залишити без розгляду.

У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_3 заявив клопотання про зменшення суми цивільного позову, а саме: в частині відшкодування матеріальної шкоди та просив стягнути із підсудної ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 33 492 грн. 01 коп. 33 492 грн. 01 коп

Підсудна ОСОБА_4, не заперечуючи підстав заявленого до неї цивільного позову, визнала його частково, а саме: в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 33 492 грн. 01 коп. - повністю, а в частині моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

Оскільки підсудна ОСОБА_4 цивільний позов визнала частково, то суд вважає за необхідне дослідити обставини справи в цій частині в повному обсязі.

Розглядаючи цивільний позов потерпілої, суд виходить з такого.

Відповідно до частин другої та п'ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У судовому засіданні безспірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю підсудної ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_7 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, які у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Обставини травмування та лікування потерпілої ОСОБА_7 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються об'єктивними даними, які містяться у матеріалах справи та учасниками процесу не оспорюються.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_4 цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 33 492 грн. 01 коп. визнала в повному обсязі, то суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., то суд, враховуючи характер протиправних дій підсудної, її ставлення до вчиненого, ступінь її вини, глибину моральних страждань потерпілої, тяжкість вимушених змін у її житті, пов'язаних з лікуванням матері ОСОБА_7, а також з урахуванням вимог розумності справедливості, вважає що позов цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 10 000 грн.

Таким чином, заслухавши показання підсудної ОСОБА_4, захисника ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_3, думку прокурора, потерпілої ОСОБА_2, дослідивши подані сторонами докази, з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд на підставі ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 та 1187 ЦК Укаїни, вважає за необхідне задовольнити позов потерпілої ОСОБА_8 частково, а саме: в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 33 492 грн. 01 коп., та в частині моральної шкоди в розмірі - 10 000 грн.

Арешт, накладений постановою слідчого РВ ДТП СУГУ МВС України в м. Києві Атрощенком О.М. від 08.11.2012, на автомобіль «Деу Матіз», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, суд вважає за можливе скасувати (т. 2 а.с. 85).

Питання про речові докази по справі, що зазначені у постановах про визнання та прилучення до кримінальної справи речових доказів від 21.09.2012 та 05.11.2012, необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України (Т. 2 а.с. 76, 77).

Також суд вважає за необхідне стягнути з підсудної ОСОБА_4 вартість проведених судових експертиз, що підтверджується розрахунками їх вартості (Т. 2 а.с. 38, 46, 63).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 81, 321-324, 330 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 33 492 (тридцять три тисячі чотириста дев'яносто дві) грн. 01 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10 000 (десять тисяч) грн.

Речові докази по справі:

- автомобіль «Деу Матіз», державний номерний знак НОМЕР_2, який переданий під розписку на зберігання ОСОБА_4, - передати належному володільцю ОСОБА_4;

- зразки лакофарбового покриття з автомобіля «Деу Матіз», державний номерний знак НОМЕР_2, які упаковані в поліетиленовий кульок з написом « 0477557… Експертна служба», опечатані за допомогою паперової смужки з відбитком печатки: «Для пакетів ГУ МВС України в м. Києві. Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр» та передані на зберігання до камери схову ГУ МВС України в м. Києві, - знищити.

Арешт, накладений постановою слідчого РВ ДТП СУГУ МВС України в м. Києві Атрощенком О.М. від 08.11.2012, на автомобіль «Деу Матіз», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (УДК у Київській області, р/р № 31253272210699, код 25575285, МФО 821018, вартість проведених судових експертиз, а саме:

- 735 (сімсот тридцять п'ять) грн. 60 коп., з приміткою: (11523) «за проведення експертизи та дослідження»;

- 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 80 коп., з приміткою: (11014) «за проведення експертизи та дослідження»;

- 735 (сімсот тридцять п'ять) грн. 60 коп. з приміткою: (11521) «за проведення експертизи та дослідження».

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.

Суддя: В.О. Жмудь