Вирок № 30629196, 12.04.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/583/13- к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2013 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Карабаня В.М.,при секретарі Майоренко Я.М.,за участю прокурора захисникаЄременка М.В., ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 30.01.2003 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75 та 104 КК України іспитовим строком на два роки; 08.11.2004 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України на 3 роки позбавлення волі; 02.07.2008 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 186, ст. 71 КК України на 5 років позбавлення волі та звільнився 14.08.2012 року з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_5, звільнившись 14.08.2012 року з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і, маючи непогашену та не зняту в установленому законом порядку судимість, повторно вчинив новий злочин за наступних обставин.

Так він, 09.11.2012 року, приблизно о 19 год. 40 хв., перебуваючи поряд з буд. № 13/1 по вул. Червоноармійська в м. Києві, з метою повторного таємного викрадення чужого майна підійшов до автомобіля марки «Renault 19», д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6 та шляхом розбиття вікна лівих задніх дверей автомобіля, проник до салону, звідки таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_7, а саме: сумку, вартістю 250 доларів США, в якій знаходились: туалетна вода, вартістю 450 грн., сигара в чохлі, вартістю 150 грн., флеш-картка для фотоапарату, вартістю 100 грн. Однак дії ОСОБА_5 були помічені перехожим і, усвідомлюючи, що його дії викриті та не маючи бажання їх припинити, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину, повторно відкрито викравши вказане чуже майно, що належить ОСОБА_7

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив викладені обставини справи та свої показання надані під час досудового слідства, зазначивши, що давав їх добровільно, без примусу з боку працівників міліції.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений показав, що 9 листопада 2012 року, приблизно о 19 год. він від станції метро «Васильківська» в м. Києві, приїхав до станції метро «Льва Товстого», після чого вийшов та перейшовши дорогу пішов пішки у напрямку Бессарабського ринку. Пройшовши поворот на вулицю Рогніденську він побачив автомобіль сірого кольору, який був припаркований на проїжджій частині, а в салоні автомобіля він побачив сумку-портфель, яка лежала на задньому сидінні, яку вирішив викрасти, оскільки там могли знаходитись цінні речі. Він підійшов до автомобіля з лівого боку, та як йому здалося, що на нього ніхто не дивився, та ліктем правої руки розбив скло на задніх лівих дверцятах, перехилився в салон та забрав сумку-портфель, який примітив раніше. Викравши портфель він швидко пішов до ринку Бессарабського по тротуару, та перейшовши підземний перехід побачив, що за ним йшов чоловік який його відразу затримав. Він не викидав сумку-портфель. Чоловік затримав його за руки і потім викликали міліцію.

Після цього вони повернулися до автомобіля, в якому він розбив скло та викрав сумку. Там вже були чоловіки, яким належала вказана сумка. Зазначене майно хотів викрасти у зв'язку з відсутністю на той момент грошових коштів. Щиро розкаявся у вчиненому та просив суд не карати його суворо. Свою вину спочатку не визнавав тому, що не знає законів. На даний час він усвідомлює, що вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України. Аналогічні показання ОСОБА_5 давав і під час досудового слідства.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини, сукупність доказів, досліджених та перевірених в судовому засіданні, дозволяє суду вважати доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованому йому діянні.

Вина ОСОБА_5 доведена в судовому засіданні наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав, що вони з ОСОБА_7 приїхали на вул. Червоноармійську, де припаркували свій автомобіль та пішли по справах до «Метрограду». Коли виходили з магазину, то побачили, що біля автомобіля на асфальті щось блистить. Підійшовши ближче побачили, що розбите заднє скло і пропав портфель. Через певний час до автомобіля підійшов хлопець, разом з особою, яка викрала портфель.

Аналогічними показами наданими на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_7

Показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні показав, що він 09.11.2012 року близько 19 год. 30 хв. проходив по вул. Червоноармійській, 13/1 і почув звук битого скла та побачив, як невідомий йому чоловік заліз через розбите скло до автомобіля Рено, д.н.з. НОМЕР_2 та забрав з нього сумку чорного кольору і попрямував у бік Бесарабської площі. Він попрямував за ним та вийшовши з підземного переходу неподалік «Південкомбанку», що по вул. Червоноармійській, 4 наздогнав вказаного чоловіка та затримав його.

Також вина ОСОБА_5 доводиться фактичними даними, які містяться в протоколі виявлення, огляду та вилучення від 09.11.2012 року, відповідно до якого у нього було вилучено портфель чорного кольору, який він викрав із автомобіля марки «Renault 19», д.н.з. НОМЕР_2.

Оцінюючи зазначене та усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині доведена повністю і органами досудового слідства правильно кваліфіковані його умисні дії за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття у вчиненому та відшкодування потерпілим матеріальної і моральної шкоди.

Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, при цьому, суд звертає увагу на наслідки, які не є тяжкими та мотиви вчинення злочину, що значно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

- особу обвинуваченого ОСОБА_5, який має постійне місце проживання, за місцем проживання та реєстрації характеризується позитивно, не одружений, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий, проте за вчинені раніше злочини покарання відбув. Також слід зазначити, що вчиненим злочином потерпілому ОСОБА_6 нанесено матеріальну шкоду на 350 грн. Проте як вбачається з квитанції від 22.01.2013 року про переказ грошових коштів ОСОБА_6 в сумі 700 грн. та розписки потерпілого ОСОБА_6 від 30.01.2013 року, відповідно до якої він отримав від ОСОБА_4. 400 доларів США для відшкодування матеріальної і моральної шкоди йому та ОСОБА_7., що дає можливість суду зробити висновок про повне відшкодування обвинуваченим ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди.

Крім того суд приймає до уваги заяву потерпілих від 30.01.2013 року, у якій вони просять не позбавляти обвинуваченого ОСОБА_5 волі.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення підсудного, попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, а також звільнення його від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України.

У задоволенні цивільного позову необхідно відмовити, оскільки матеріальну шкоду відшкодовано в повному обсязі.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати по справі стягнути з ОСОБА_5

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 04 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання звільнивши його з під варти в залі суду.

Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на ОСОБА_5 передбачені ст. ст. 131, 132, 176 - 179, 184, 194 КПК України обов'язки:

1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час.

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (АДРЕСА_1) без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Речові докази - портфель, зарядний пристрій до мобільного телефону марки «Нокіа», копії документів, журнал-каталог «Vip.net. ua точные копии швейцарских часов», каталог «Damiani», товарний чек, довідка, квитанція, ключниця з ключами в кількості 7 штук, паспорт громадянина Білорусії на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії НОМЕР_3, посвідчення водія, на ім'я ОСОБА_7 серії НОМЕР_4, талон до посвідчення водія на ім'я ОСОБА_7, серії НОМЕР_5, посвідчення ліквідатора наслідків ЧАЕС на ім'я ОСОБА_7, серії № НОМЕР_6; портмане для документів фірми «Дюпонт»; договір «Ломбард Скарбниця» на ім'я ОСОБА_7, стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «МТС» номер якого НОМЕР_7, флешкарта end», 16 Gb, туалетна вода фірми «Trussardi», туалетна вода- пробник фірми «Voronin", сигара «Candlelight, ніж для різання сигари, блокнот записник, жіночі панчохи в упаковках кількості 2 штук фірми «Intrigo», що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_7 - залишити останньому, як власнику.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській обл., р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (за проведення експертизи, код послуги 11110) судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №466 від 15.11.2012 р. у розмірі 470 грн. 40 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя В. Карабань