Рішення № 30628839, 28.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 784/294/13 28.03.2013 28.03.2013 28.03.2013

Справа № 22-ц/784/624/13 Головуючий суду першої інстанції - Безпрозваний В.В.

Категорія 28 Суддя доповідач апеляційного суду - Шаманська Н.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання : Белевері В.А.,

за участю: позивачки - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 листопада 2012 р., ухваленого за позовом

ОСОБА_2

до

приватного підприємця ОСОБА_4

(далі - ПП ОСОБА_4.)

про визнання договору побутового підряду частково недійсним, розірвання договору побутового підряду, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,

та зустрічним позовом

ПП ОСОБА_4

до

ОСОБА_2

про стягнення боргу,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2008 р. ОСОБА_2 звернулася з позовом до ПП ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що 24 листопада 2007 р. між нею та відповідачем було укладено договір на виготовлення меблів (прихожої, дитячої та 4-х шаф на лоджію). На виконання умов договору вона сплатила 8000 грн. авансу, а решту - 7200 грн. зобов'язалася сплатити після підписання акту виконаних робіт.

Однак меблі були виготовлені з порушенням строків зазначених у договорі. Крім того, після встановлення меблів позивачка виявила ряд суттєвих недоліків, які до цього часу не усунуті. До того ж, при монтажі меблів були пошкодженні ковролін, стіни, стеля у кімнатах.

Посилаючись на вказані обставини, та уточнивши свої вимоги під час судового засідання, позивачка просила визнати недійсним п. 5.1 договору побутового підряду, розірвати цей договір, стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 438288 грн., яка складається з 11592 грн. авансу з урахуванням індексу інфляції, 414504 грн. неустойки за невиконання умов договору за 909 днів з 23 січня 2008 р. по 19 липня 2010 р., 9266 грн. шкоди з урахуванням інфляції завданої при встановленні меблів конструктивним елементам квартири, 2926 грн. 72 коп. судових витрат та 25000 грн. моральної шкоди.

У березні 2008 р. ПП ОСОБА_4 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення 7200 грн. заборгованості за договором про виготовлення меблів, посилаючись на порушення замовником умов договору.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2008 р. позови об'єднанні в одне провадження.

Справа судами розглядалась неодноразово. Останнім рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 листопада 2012 р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та неповне з'ясування судом обставин справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення її позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на підставі наступного.

Права споживача у разі порушень умов договору про виконання робіт (надання послуг) регулюються ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів ( далі - Закон).

Цим Законом передбачено право споживача вимагати розірвання договору:

- на підставі п. 1 абз. 2 ч.1 ст. 8 у разі виявлення протягом встановленого

гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач має право на розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

- на підставі ч. 4 ст. 10 за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків,

споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків;

- на підставі ч. 7 ст. 15 у разі коли надання недоступної, недостовірної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Крім того, ч. 2 ст. 10 Закону передбачено, що якщо під час виконання робіт стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Звертаючись до суду з вимогами про розірвання договору та відшкодування завданих збитків, підставою для розірвання договору позивачка зазначала ч. 2 ст. 10 Закону.

З матеріалів справи вбачається, що 24 листопада 2007 р. між ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_4 був укладений договір про виготовлення, транспортування та встановлення меблів (а.с.7). Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язувався виготовити, транспортувати та встановити у замовника меблі протягом двадцяти днів після надходження авансу.

На виконання умов договору 24 листопада 2007 р. позивачка сплатила 8000 грн. авансу, що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткового касового ордеру (а.с. 13), а решту зобов'язалась виплатити після виконання робіт та підписання акту прийому - передачі виконаних робіт ( п. 2.3).

В порушення умов договору, відповідач здійснив транспортування виготовлених меблів позивачу 4 січня 2008 р. та в період з 9 по 22 січня 2008 р. здійснював їх монтаж у квартирі позивачки.

Після проведення цих робіт позивачка встановила, що меблі мають дефекти виробничого характеру та жоден з елементів меблів не завершено та не змонтовано належним чином.

Про зазначені недоліки позивачка довела до відома відповідача 24 січня 2008 р. (а.с. 14) та запропонувала останньому доручити виправлення недоліків третій стороні, зменшивши відповідно вартість замовлення на суму неустойки за порушення строків виготовлення меблів та шкоду, завдану елементам квартири.

Відповідач не погодився з пропозицією позивачки та запропонував останній виправити недоліки самостійно, про що свідчить лист та акт про виявленні зауваження (а.с. 16, 17), з чим не погодилась позивачка.

В подальшому відповідач пропонував позивачці повернути меблі та зобов'язувався повернути останній аванс. Але від такої пропозиції позивачка також відмовилась.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 584- від 15 вересня 2008 р. виготовлення меблів ( прихожа, дитяча кімната 4 шафи на лоджії) у повному обсязі , згідно умов договору від 24 листопада 2007 р. не завершено. В такому вигляді меблі мають дефекти виробничого характеру і не відповідають вимогам ГОСТ 16371-93 «Меблі». Загальним технічним умовам, діючим на території України. Вищезазначені дефекти не є істотними, так як можуть бути усунені у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені недоліки не були усунуті за допомогою третіх осіб.

Строку, як це передбачено ч. 2 ст. 10 Закону, для усунення недоліків позивачка відповідачу не призначала, а тому й відсутні підстави для розірвання договору побутового підряду за цією нормою.

За таких обставин, основний висновок суду про відсутність підстав для розірвання договору побутового підряду відповідає фактичним обставинам справи, а тому й відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки сплаченого нею авансу з врахуванням індексу інфляції, а також моральної шкоди.

Також суд вірно відмовив у задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди, у зв'язку з пошкодженням елементів квартири при монтажі виготовлених меблів, оскільки позивачка не надала достатніх доказів, які б свідчили як про пошкодження майна так і про наявність причинного зв'язку між пошкодженням та монтажем меблів.

Не підлягають задоволенню й вимоги позивачки про визнання недійсними п.5.1 договору стосовно розміру неустойки.

За положеннями ч.2 ст. 551 ЦК України сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Отже, зменшення неустойки можливе тільки тоді, коли це не заборонено законом.

З матеріалів справи вбачається, що умови договору щодо розміру неустойки 0,01% сторони узгодили письмово. Законом не заборонено зменшення неустойки.

За таких обставин, висновок суду про відсутність підстав для визнання недійсним п. 5.1 договору є вірним.

Разом з цим відмовляючи у задоволенні позову про стягнення неустойки суд першої інстанції виходив з того, що позивачка створювала перешкоди у виконанні умов договору, перешкоджала у доступі до меблів, а в подальшому взагалі демонтувала їх.

Проте, повністю з таким висновком суду погодитись не можна.

Так, з матеріалів справи вбачається, що строк виконання замовлення відповідачем дійсно був порушений. В порушення умов договору, відповідач здійснив транспортування виготовлених меблів позивачу 4 січня 2008 р., замість 24 грудня 2007 р. та в період з 9 по 22 січня 2008 р. здійснював їх монтаж у квартирі позивачки

Отже, виконання замовлення за договором було прострочено на 30 днів.

Відповідно до п. 5.1 договору в разі збільшення строків виготовлення з вини виконавця замовнику сплачується неустойка 0,01% вартості за кожний прострочений день.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка у розмірі 45 грн. 60 коп. ( 15200 х 0,01% х 30 днів = 45 грн. 60 коп.)

Вимоги щодо стягнення неустойки за період з 24 січня 2008 р. по липень 2010 р. задоволенню не підлягають, оскільки з цього часу позивачка відмовилась від послуг відповідача.

За такого, рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення неустойки слід скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення цих позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що нею надавався відповідачу строк для усунення недоліків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ці обставини жодними доказами не підтвердженні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 24 січня 2008 р. позивачка звернулась до відповідача з претензією, з якої вбачається, що вона вимагала не усунення недоліків відповідачем, а усунення цих недоліків за допомогою третьої сторони.

За таких обставин, колегія не вбачає підстав для скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позову про розірвання договору побутового підряду та стягнення збитків.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення неустойки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 45 грн. 60 коп. неустойки за порушення строків виготовлення меблів.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: