Рішення № 30626885, 05.03.2013, Буський районний суд Львівської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/69/13- ц

Провадження №2/440/168/2013

05 березня 2013 року

Буський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді - Кос І.Б.,

при секретарі - Громяк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буськ цивільну справу за позовом кредитної спілки «Львівська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2002,80 грн., -

в с т а н о в и в :

Кредитна спілка «Львівська» звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2002,80 грн.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 20.04.2010 року між сторонами було укладено кредитний договір № 2010-0592. За вказаним договором відповідач отримав кредит в сумі 1052,77 грн. зі сплатою 64% річних за його користування, терміном до 20.04.2011 року. Проте, відповідач своїх зобовязань за договором не виконав, допустив зростання заборгованості за кредитом на загальну суму 202,80 грн., яку позивач просить з відповідача стягнути в судовому порядку.

Позивач в судове засідання не зявився, представник позивача ОСОБА_2 подала суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити у повному обсязі, проти заочного вирішення справи не заперечила.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, позовних вимог по суті не оспорив.

В силу ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідачів, повідомлених належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд приходить до переконання про підставність та обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20 квітня 2010 року між сторонами був укладений кредитний договір № 2010-0592, в силу пункту 1.1 якого позивач надає відповідачу кредит в розмірі 1052,77 грн. на строк до 20 квітня 20011 року на власні потреби зі сплатою 64 % річних за його користування.

З наявного у справі розрахунку заборгованості відповідача по кредиту та відсотках станом на 13 грудня 2012 року убачається, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 2002,80 грн., у тому числі: борг по кредиту 549,00 грн., відсотки за користування кредитом 536,44 грн., додаткові відсотки 867,95 грн., заборгованість із врахуванням індексу інфляції 49,41 грн.

Проте, взятих на себе обовязків за договором відповідач не виконав, спірною сумою позивача безпідставно користується.

За статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З наведеного вбачається, що між позивачем та відповідачем мають місце кредитні правовідносини, що підпадають під регулювання норми статті 1054 ЦК України. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Так, згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до статті 625 цього Кодексу боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відтак, суд вважає, що позов про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є підставним, а тому його слід задоволити.

Ураховуючи викладене, та керуючись статтями 10, 58, 60, ч. 3 ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, ч. 1 ст. 224, 226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь кредитної спілки «Львівська» (м.Львів, пл. Ринок, 7, п/р 265041046 в ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 20826788) заборгованість в сумі 2002,80 грн.(дві тисячі дві гривні 80 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь кредитної спілки «Львівська» 214,60 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 223 ЦПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області, через Буський районний суд, шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії рішення, апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:І. Б. Кос