Рішення № 30625219, 02.04.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 232/4065/12

Провадження 2/127/846/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Бессараб Н. М.,

при секретарі Заселян І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк" в особі філії Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 року ПАТ "Державний ощадний банк" в особі філії Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.11.2007 року між ВАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит №1280, відповідно до умов якого позичальнику ОСОБА_2 банком було надано кредит в сумі 1000000,00 грн. на придбання житлового будинку з господарськими будівлями, терміном на 17 років зі сплатою 14 % річних з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 07.11.2024 року. Факт отримання кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки від 07.11.2007 року. Згідно умов договору позичальник зобов'язався проводити погашення кредиту рівними частинами до 07 числа місяця, наступного за звітним, в сумі 4902,00 грн. шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань з рахунків відкритих у ВАТ «Ощадбанк». В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 07.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 588. 29.01.2010 року та 06.10.2010 року між банком та ОСОБА_2 було укладено додатковий договір № 1 та додаткову угоду № 2 до кредитного договору, згідно яких позичальник зобов'язався, починаючи з серпня 2010 року проводити погашення кредиту рівними частинами в розмірі 5067,19 грн. щомісячно до останнього робочого дня звітного місяця шляхом внесення готівки до каси ТВБВ №10001/0175 філії - Вінницьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк», або шляхом безготівкових перерахувань. Останній платіж в рахунок погашення кредиту здійснити не пізніше 07.11.2024 року. Станом на 31.10.2012 року позичальник повернув банку 160668, 91 грн. кредитних коштів, сплатив 553737,11 грн. процентів за користування кредитними коштами та 426,06 грн. пені за порушення строків сплати кредитних коштів та процентів.

Разом з тим, позичальник ОСОБА_2 отримавши кредитні кошти на умовах повернення, строковості та платності систематично порушував свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення простроченої заборгованості. Станом на 31.10.2012 р. загальна заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором становить 927540,32 грн. На адресу позичальника та поручителя банком неодноразово направлялись вимоги щодо усунення порушень за кредитним договором та договором поруки, погашення кредитної заборгованості, однак дані вимоги залишились без належного реагування та задоволення, тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В ході судового розгляду справи, представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив винести рішення про стягнення солідарно з відповідачів на користь АТ Ощадбанк в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ Ощадбанк заборгованість за кредитним договором, що станом на 04.02.2013 року становить 956623,21 грн. та судові витрати, яка була прийнята судом до розгляду згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 04.02.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, надав суду пояснення, аналогічні змісту позовної заяви та не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не зявилися, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. Заяви про відкладення розгляду справи та заперечення відповідачі до суду не подавали (а.с. 78, 81, 84-87, 90).

За таких обставин у відповідності до ст. 224 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідачів в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Правилами ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 07.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит №1280, згідно пунктів 1.1, 1.2 якого позичальнику банком було надано кредит в сумі 1000000,00 грн. на придбання житлового будинку з господарськими будівлями, терміном на 17 років зі сплатою 14 % річних з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 07.11.2024 року (а.с. 5-13).

Факт отримання ОСОБА_2 кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки від 07.11.2007 року (а.с. 16).

Згідно пункту 1.6 кредитного договору позичальник зобов'язався проводити погашення кредиту рівними частинами до 07 числа місяця, наступного за звітним, в сумі 4902,00 грн. шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань з рахунків відкритих у ВАТ «Ощадбанк».

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 07.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 588 (а.с. 17-18).

29.01.2010 року та 06.10.2010 року між банком та ОСОБА_2 було укладено додатковий договір № 1 та додаткову угоду № 2 до кредитного договору, згідно яких позичальник зобов'язався, починаючи з серпня 2010 року проводити погашення кредиту рівними частинами в розмірі 5067,19 грн. щомісячно до останнього робочого дня звітного місяця шляхом внесення готівки до каси ТВБВ №10001/0175 філії - Вінницьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк», або шляхом безготівкових перерахувань. Останній платіж в рахунок погашення кредиту здійснити не пізніше 07.11.2024 року (а.с. 14-15).

На адресу позичальника та поручителя банком неодноразово направлялись вимоги щодо усунення порушень за кредитним договором та договором поруки, погашення кредитної заборгованості (№03-04-141 від 19.09.2011 року, №03-4 /140 від 19.09.2011 року, №03-4/126 від 31.08.2011 року, №03-4/40 від 10.09.2012 року), однак дані вимоги залишились без належного реагування та задоволення (а.с. 24-28).

Згідно пунктів 4.3.1, 4.3.2 кредитного договору, позичальник зобов'язався належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за цим договором, повернути кредит в сумі 1000000,00 грн., своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені цим договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору сплатити штрафні санкції у строки та на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 5.2. кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але не менше денної відсоткової ставки за користування кредитом, від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

Станом на 31.10.2012 року ОСОБА_2 повернув банку 160668, 91 грн. кредитних коштів, сплатив 553737,11 грн. процентів за користування кредитними коштами та 426,06 грн. пені за порушення строків сплати кредитних коштів та процентів.

Незважаючи на неодноразові нагадування та повідомлення позичальника і його поручителя про необхідність погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та інших платежів, позичальник належним чином кредитне зобов'язання не виконує, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 04.02.2013 року становить 956623,21 грн., з них: основний борг 749945,10 грн., з них прострочена заборгованість за основним боргом 89385,99 грн.; проценти за користування кредитними коштами 1506,82 грн., з них прострочені проценти 95172,16 грн.; пеня за простроченими основним боргом та процентами 20613,14 грн.(а.с. 69-73).

За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

З пункту 4.2.2 кредитного договору вбачається, що при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами більш ніжна 2 (два) місяці, а також в інших випадках, передбачених цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно пункту 7.8 кредитного договору сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України до 3 (трьох) років для всіх грошових зобов'язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені), що передбачені умовами цього договору.

Проаналізувавши обставини справи та надані докази, суд вважає, що позов є доведений і підлягає до задоволення, оскільки у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору станом на 04 лютого 2013 року утворилася заборгованість перед банком, яка становить 956623,21 грн., з них: основний борг 749945,10 грн., з них прострочена заборгованість за основним боргом 89385,99 грн.; проценти за користування кредитними коштами 1506,82 грн., з них прострочені проценти 95172,16 грн.; пеня за простроченими основним боргом та процентами 20613,14 грн.

Станом на день розгляду справи судом заборгованість не погашена. Загальна сума боргу 956623,21 грн. підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь банку в повному обсязі.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3219,00 грн., тому відповідно до ст. 88 ЦПК України, вони підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 259, 526, 536, 546, 549-552, 554, 610, 611, 629, 1046-1050, 1052, 1054 ЦК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк" в особі філії Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк" в особі філії Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 956623,21 (девятсот пятдесят шість тисяч шістсот двадцять три грн. 21 коп.), з них: основний борг 749945,10 грн., прострочена заборгованість за основним боргом 89385,99 грн., проценти за користування кредитними коштами 1506,82 грн., прострочені проценти 95172,16 грн., пеня за простроченими основним боргом та процентами 20613,14 грн., та 3219,00 грн. (три тисячі двісті девятнадцять грн.) сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення через Вінницький міський суд Вінницької області, а відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення Вінницьким міським судом Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя:Н. М. Бессараб