Рішення № 30625084, 12.04.2013, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

2/258/1127/13

258/1595/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2013 року м. Донецьк

Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Леонова О.С.,

при секретарі Коротич І.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и В :

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. На обґрунтування доводів позовної заяви позивач зазначив, що 30.12.2012 року в 13 годин 00 хвилин виїхав на автомобілі ГАЗ 2410 зі свого подвіря, де до нього підійшов відповідач ОСОБА_2 зі своїм сином ОСОБА_3 та почали його ображати. Сварка виникла на ґрунті довгих неприязних відносин. Потім відповідачі дістали зі свого автомобіля металеві труби та почали бити автомобіль позивача. Боючись за своє здоровя ОСОБА_1 сів до свого автомобіля і заблокував двері та намагався поїхати. Відповідачі не припиняючи протиправні дії сіли до свого автомобіля та почали його наздоганяти, однак їм це не вдалось. Внаслідок неправомірних дій відповідачів, позивачу була завдана майнова шкода в сумі 8 450 грн.

ОСОБА_1 з приводу нападу на нього, відразу звернувся до міліції з заявою про порушення кримінальної справи. Працівниками міліції Кіровського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області була проведена перевірка, за результатами якої ОСОБА_1 було відмовлено в порушені кримінальної справи.

Посилаючись на душевні хвилювання внаслідок таких неправомірних дій відповідачів, позивач просив відшкодувати йому моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання зявився, позов підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні вищевикладеним, посилався на те, що відповідно до діючого законодавства, особи, неправомірними діями яких було заподіяно шкоду, повинні її відшкодувати у повному обсязі. В ході слухання справи ним було надано достатньо доказів на підтвердження вини відповідачів та фактично понесених збитків на виконання ремонтно-поновлювальних робіт. Щодо відшкодування моральної шкоди просив суд врахувати, що неприязні стосунки з Петріянчуками існують між ними ще з 2010 року, відповідачі неодноразово намагались заподіяти йому шкоду чи образити його. Заподіяння йому моральної шкоди на здоровї не відобразились та до лікарів не звертався. Під час інциденту 30.12.2012 року йому тілесних ушкоджень не заподіяно.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду зявились, позов не визнали та пояснили, що 30.12.2012 року о 06 годині ранку з міста Донецька вони разом з ОСОБА_4 виїхали до м. Запоріжжя де і перебували весь день. Шкоди ОСОБА_1 не заподіювали та не знають хто міг це зробити. Вважають позов до них не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень позивача 30.12.2012 року приблизно о 13 годин 00 хвилин було пошкоджено автомобіль ГАЗ 2410 державний номер АН 9238АВ, який належить ОСОБА_1 на праві власності. В результаті механічних пошкоджень автомобіля позивача, останньому було заподіяно матеріальну шкоду.

Відповідно до рахунку на оплату № 1 від 03.01.2013 року вартість виконання ремонтно-поновлювальних робіт складає 8 450 гривень (а.с. 35).

В позовній заяві позивач зазначав, що автомобіль ГАЗ 2410 державний номер АН 9238АВ пошкоджено, саме у наслідок умисних неправомірних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які завдали пошкодження власноручно за допомогою металевих труб.

Однак ці доводи спростовуються зібраними доказами по справі.

Відповідно до повідомлення про завершення досудового розслідування здійсненого слідчим СВ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_5 від 05.01.2013 року, в ході досудового розслідування було встановлено, що 30.12.2012 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин невідомі особи зумисно пошкоджено автомобіль ГАЗ 2410, який належить ОСОБА_1 чим спричинено йому матеріальну шкоду в сумі 30000 грн. Кримінальне провадження закрито (а.с. 8). Вказане процесуальне рішення слідчого не оскаржувалось.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка дружина позивача ОСОБА_6 підтвердила, що 30.12.2012 року приблизно о 13 годин 00 хвилин, вона знаходилась у середині дому та збиралась разом з чоловіком поїхати до магазину, чоловік виїхав з двору на автомобілі ГАЗ 2410 державний номер АН 9238АВ. Коли почула, що на улиці біля дому якісь крики. Через вікно їй вдалось побачити, що між її чоловіком та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виник конфлікт, чула що ОСОБА_2 каже своєму сину ОСОБА_3 ти не правильно бєш, треби бити сильніше, чула звук ударів металу об метал, тому і зробила висновок, що бють металевими трубами. Коли вона вибігла з дому на улицю, то побачила, що її чоловік поїхав по дорозі та його намагається наздогнати мікроавтобус який їхав слідом, марку мікроавтобусу та державний номер не памятає.

Від допити іншого свідка ОСОБА_7 позивач відмовився, що зафіксовано засобами технічної фіксації судового процесу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив, що 30.12.2012 року о 6 годині ранку він разом з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виїхали з м. Донецька до м. Запоріжжя у справах на автомобілі ОСОБА_4, за кермом автомобіля був ОСОБА_3, весь день вони були разом у м. Запоріжжя, а повернулись тільки у вечорі. Також повідомив, що з ОСОБА_1 він знайомий, оскільки позивач є сусідом його тещі, проте хто, заподіяв шкоду позивачу йому не відомо.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не визнають факт пошкодження ними майна позивача та підтвердили суду, що вони виїхали 30.12.2012 року о 6 годині ранку, разом з ОСОБА_4, до м. Запоріжжя у справах та на автомобільний ринок.

Отже, доводи позивача, проте що автомобіль ГАЗ 2410 державний номер АН 9238АВ пошкоджено, саме в наслідок умисних неправомірних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до вимог ст. ст. 60, 159, 212 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обов'язки по доказуванню і поданню доказів покладаються на сторони (ч. 2, 3 ст. 10, ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України).

Під час розгляду справи про відшкодування шкоди підлягає встановленню наявність завданої шкоди, неправомірність дій особи, яка її завдала, безпосередній причинний зв'язок між такими діями і шкодою, вина зазначеної особи, за виключенням випадків прямо передбачених законодавством.

У відповідності до ч.1. ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи те, що при проведенні перевірки заяви позивача не встановлено провини відповідачів у пошкодженні автомобіля ГАЗ 2410 державний номер АН 9238АВ.

Відповідно до позовних вимог ОСОБА_1, підставами для відшкодування моральної шкоди позивач визначив моральні та психічні переживання, викликані пошкодженням його майна.

Згідно до вимог ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи, що набутими по справі доказами не підтверджується факт неправомірних дій відповідачів щодо пошкодженням його майна, завдання відповідачами йому моральної шкоди і наявності їх вини у моральних стражданнях позивача, суд приходить до висновку про те, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні і у позові належить відмовити.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходе з положень ч.1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.01 р. (п. 3) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно з п. 5 цієї Постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Щодо справи, яка розглядається, то суд вважає, що в діях відповідачів відсутній юридичний склад, передбачений ст.ст. 23, 1167 ЦК України для покладання на них обов'язку відшкодування завданої моральної шкоди, оскільки були відсутні неправомірні дії з боку відповідачів, що дозволяє зробити висновок суду про відсутність факту завдання шкоди, та відповідно обов'язку її компенсувати.

Керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суді може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька.

Суддя: