Ухвала суду № 30624210, 10.04.2013, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 115/1114/13-ц

У Х В А Л А

"10" квітня 2013 р. м. Саки

Суддя Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим Смолій А.М.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Сакської міської ради Автономної Республіки Крим, Кримського республіканського підприємства Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

Встановив:

27 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності в порядку спадкування на 11/20 часток будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АР Крим, м. Саки, пров. Галушкіна,8, та визнання за ОСОБА_2 права власності на 9/20 часток зазначеної земельної ділянки у праві спільної часткової власності.

Вказана позовна заява ухвалою судді від 04 березня 2013 року була залишена без руху оскільки подана з порушенням положень ст. 119 ЦПК України, а саме не зазначена ціна позову виходячи із дійсної вартості спірної частини житлового будинку та грошової оцінки спірної частини земельної ділянки, як наслідок було не можливо визначити належний до сплати розмір судового збору.

Для усунення недоліків позивачу було встановлено строк на протязі пяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху.

09 квітня 2013 року позивач надіслала заяву у якій вказала, що визначаючи ціну позову в частині вимог про визнання права власності на частину житлового будинку вона виходила із інвентаризаційної вартості будинку, вказаної у технічному паспорті. При визначені вартості земельної ділянки враховувала грошова оцінка наявну у технічній документації.

Відповідно з п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в ч. 4 п. 6 постанови N 7 від 04.10.91р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

З огляду на положення Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджену наказ Держбуду України 24.05.2001 N 127, Порядку визначення вартості відтворення чи заміщення земельних поліпшень - будинків, будівель та споруд малоповерхового житлового будівництва, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 23.12.2004 N 2929/227 інвентаризаційна вартість житлового будинку не може ототожнюватися із дійсної вартості нерухомого майна.

Із технічної документації на спірну земельну ділянку, а саме вихідної земельно-кадастрової інформації, слідує що грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 38 907,47 грн.

Стаття 18 ЗУ «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

З оглядну на викладене, вказана вище грошова оцінка не може вважатися дійсною вартістю земельної ділянки, оскільки така оцінка була проведена ще у 2004 році, як наслідок є неактуальною.

Відповідно з ч. 2 ст. 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, проте з огляду на перелічені вище норми діючого законодавства суд позбавлений можливості самостійно визначити ціну даного позову.

Таким чином позивач не усунула недоліків зазначених в ухвалі судді від 04 березня 2013 року про залишення її позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 121, 210 ЦПК України,

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сакської міської ради Автономної Республіки Крим, Кримського республіканського підприємства Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно визнати неподаною та повернути позивачу.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1097,16 грн. (одна тисяча девяносто сім грн. 16 коп.) з розрахункового рахунку 31219206700021, отримувач держбюджет м. Саки УК, код отримувача 38006171, банк отримувача ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь. Судовий збір у сумі 1097,16 грн. був сплачений ОСОБА_1 14 лютого 2013 року по квитанції № ПН796 на розрахунковий рахунок 31219206700021, отримувач держбюджет м. Саки УК, код отримувача 38006171, банк отримувача ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Смолій А.М.