Рішення № 30623069, 12.04.2013, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 107/724/13-ц Провадження № 2/107/683/13 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Собєщанській Н.В., при секретарі Кількєєвій Е.А., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Керчі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплопостачання» в особі Керченського відділу збуту до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту послугу за теплопостачання, передбаченої законом за прострочення виконання грошового зобовязання суму інфляційного збільшення суми боргу, 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року ТОВ „Кримтеплопостачання звернулось до суду з позовом, мотивуючі свої вимоги тим, що відповідачі є споживачами теплової енергії, яку постачає позивач, однак оплату послуг теплопостачання здійснюють не в повному обсязі, у результаті чого за період з серпня 2009 року по липень 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 2532 грн. 10 коп. З наведених підстав позивач просить стягнути з відповідачів суму заборгованості по оплаті послуг з теплопостачання в розмірі 2532 грн. 10 коп., а також інфляційні витрати в розмірі 349 грн. 55 коп. та 3% річних у розмірі 144 грн. 05 коп., а всього 3025 грн. 70 коп.

Представник позивача у судовому засіданні ОСОБА_1, діюча на підставі належним чином оформленої довіреності, позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити на підставі обставин викладених у позові та оклику на заперечення. На питання суду пояснила, що нарахування проводяться щомісячно, оскільки на будинку, де мешкають відповідачі, не встановлений лічильник на тепло. Також відповідачі не звертались до установи з заявами про неналежне надання послуги та з проханням укласти договір про надання послуги.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, але зявився її представник ОСОБА_2, діючій на підставі належним чином оформленої довіреності. Також надала суду заперечення на позов у яких позов не визнала та просила суд відмовити у задоволені позову.(а.с.32-33)

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, підтримав заперечення свого довірителя. Зазначив додатково, що оскільки договір про надання послуги не укладений між сторонами стягувати заборгованість позивач не має право. На питання суду добавив, що його довіритель проживає у квартирі, користується послугою, яку надає позивач, претензій про неякісну послугу до позивача не заявляв. Сплачує періодично за надані послуги, у розмірі якій відповідає якістю наданої послуги.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину не явки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у відсутності або про відкладення справи суду не надав.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину не явки суду не повідомив, надав суду заперечення на позов у яких позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, на підставах аналогічним наданим відповідачем ОСОБА_3 (а.с.35-36)

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини по справі та перевіривши їх доказами, надавши доказам правової оцінки, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Під час вирішення спору між сторонами суд приймає до уваги положення ст.. 60 ЦПК України, якою встановлено, що «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.».

Судом встановлено, що ОСОБА_3, згідно довідки КП Жилавтосервіс являється наймачем квартири АДРЕСА_1, у якій також проживають ОСОБА_4, ОСОБА_5 та вони є споживачами теплової енергії (а.с. 3).

З розрахунку заборгованості за теплопостачання вбачається, що у відповідача за період з 01.08.2009 року по 01.07.2012 року наявна заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 2532 грн. 10 коп. (а.с. 4).

Як убачається з наданого розрахунку відповідачі сплачують надані послуги у більшому розмірі чим передбачено до сплати, що говорить про споживання послуги відповідачами.

Правової оцінки обставинам, встановленим по справі, суд надає, керуючись відповідними нормами Житлового кодексу УРСР (далі ЖК УРСР), Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання», якими регулюються спірні правовідносини сторін .

Згідно зі ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України та п.п. 5, 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживачі зобовязані щомісячно проводити оплату комунальних послуг, до яких відноситься також і централізоване теплопостачання.

Згідно з ст. 162 ЖК УРСР плата за комунальні послуги в квартирі, яка належить громадянинові на праві приватної власності, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом (ч. 2 ст. 14).

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк ( п. 18).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Доводи відповідачів про відсутність зобовязань перед позивачем у звязку з не укладенням письмового договору суд вважає неспроможними, оскільки згідно з п.п. 1,5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом. Серед основних обовязків споживача теплової енергії статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначений обовязок споживача своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, а ст. 19 цього Закону встановлює обовязок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

На вищевикладених підставах суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відкриття особового рахунку, нарахування йому заборгованості за несплату послуг з теплопостачання є законними діями позивача.

Перевіривши розрахунки заборгованості , заявлені позивачем, суд погоджується з ними, враховуючи наступне.

Позивачем було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності, оскільки позивач скористався своїм правом стягнути дану заборгованість у наказному провадження. Та оскільки судовий наказ було скасовано, позивач скористався своїм правом звернутись до суду з даним позовом, оскільки у позивача були ускладнення з оплатою судового збору, він звернувся с позовом лише у січні 2013 року.(а.с.59)

Суд вивчивши надані докази, вважає що дане клопотання підлягає задоволенню а строк позовної давності поновленню.

У заявленому відповідачами клопотанні про застосуванні позовної давності відмовляє.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по оплаті послуг з теплопостачання в розмірі 2532 грн. 10 коп. за період з 01 серпня 2009 року по 01 липня 2012 року, в якому нарахування місячних платежів проводилось на загальних підставах, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання выдповідачів про те що їм не було надіслано вимоги про сплату заборгованості не відповідає дійсності, оскільки відповідно до надаї копії реєстру абонентів, які мають заборгованість. убачається що відповідачі повідомлялись про заборгованість, але не відкрили двері для отимання вимоги. (а.с.60)

Вимоги про стягнення з відповідачів 3% річних та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, суд вважає правомірними, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.ст. 610, 611, 629 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено, що відповідачі порушили строки виконання грошового зобовязання, то вимоги позивача про стягнення з них 3% річних та інфляційних витрат є такими, що ґрунтуються на законі, доведені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем надана квитанція про сплату судового збору в сумі 229 грн. 40 коп., яка підлягає стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11,60,61,88,209, 212 215 ЦПК України, суд

ВИРIШИВ:

Позов ТОВ „Кримтеплопостачання в особі Керченського відділу збуту до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту послугу за теплопостачання, передбаченої законом за прострочення виконання грошового зобовязання суму інфляційного збільшення суми боргу, 3% річних задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) та ОСОБА_5 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3), що зареєстровані та фактично проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ТОВ „Кримтеплопостачання (АР Крим, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Будівельників, 7, ЄДРПОУ 36138454) заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання у розмірі 2532 грн. 10 коп., інфляційні витрати у розмірі 349 грн. 55 коп., та 3% річних в розмірі 144 грн. 05 коп. та судовий збір у сумі 229,40 грн., а всього загальну суму в розмірі 3255 грн. 10 коп. (три тисячі двісті пятдесят пять) грн. 10 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 12.04.2013 року.

Суддя Собєщанська Н.В.