Постанова № 30622610, 16.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2013 р. (17:07 год.) Справа №2а-10494/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Дрібний Юрій Вікторович, довіреність № 1-2012 від 01.01.12р., паспорт серії ЕС 420339;

від відповідача: Белущенко Катерина Сергіївна, довіреність № 21/10-0 від 06.09.12р., паспорт серії ЕТ 334758

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» (далі - ТОВ «КримТЕЦ») звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними дії інспекторів СДПІ ВПП в м. Сімферополь по визнанню угод, укладених між ТОВ «КримТЕЦ» та ПП «А-Ліра», нікчемними, а також просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Сімферополі № 0000024120 від 09.08.2012 року у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки СДПІ ВПП про порушення ТОВ «КримТЕЦ» пп. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України при проведенні фінансово-господарських операцій з ПП «А-Ліра», як і про нікчемність укладених з ним угод є передчасними, безпідставними та протиправними, оскільки: 1) головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки, тож визнаючи укладені між ТОВ «КримТЕЦ» та ПП «А-Ліра» угоди нікчемними, відповідач вийшов за межі своїх повноважень; 2) судових рішень про визнання договорів між ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» та ПП «А-Ліра» недійсними не існує; 3) реальність та товарність усіх операцій між ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» та ПП «А-Ліра» підтверджені первинною бухгалтерською документацією, складеною відповідно до норм діючого законодавства України; 4) ПП «А-Ліра» є у встановленому порядку зареєстрованою юридичною особою, видом діяльності якої є 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур та ін., якому належить на праві власності необхідне для здійснення цього виду діяльності майно - будівля вагової та нерухоме майно гарману, та яке на момент здійснення операцій було зареєстрованим платником ПДВ; 5) товари придбавались позивачем у ПП «А-Ліра» з метою отримання прибутку, що є основною метою діяльності будь-якого підприємства, що свідчить про використання придбаного товару у господарській діяльності позивача.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.10.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-10494/12/0170/8, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.10.2012р. за клопотанням позивача судом була призначена у справі судово-економічна експертиза документів, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено (том 1 а.с. 251, 252).

19.12.2012р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов висновок судово-економічної експертизи № 202/12 від 11.12.2012р., у зв'язку з чим ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.12.2012р. провадження по справі було поновлено та справу призначено до розгляду (том 2 а.с. 1-36).

16.01.2013р. до Окружного адміністративного суду АР Крим від позивача надійшло клопотання про врахування при винесенні судового рішення понесених ним витрат на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 20 000,00грн., які просить включити до складу судових витрат позивача, що підлягають відшкодуванню з боку відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, вказаних у запереченнях на позов (том 2 а.с. 77-78).

При цьому зазначив, що перевіркою правильності визначення податкового кредиту за листопад 2011 року встановлено, що ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» віднесено до податкового кредиту за листопад 2011 року суму ПДВ у розмірі 1801339,73грн. на підставі отриманих від ПП «А-Ліра» податкових накладних.

Пояснив, що 09.07.2012р. на адресу СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі надійшов лист ДПІ у Скадовському районі Херсонської області ДПС від 07.07.2012р. №228/7/23-017, яким направлено акт від 15.06.2012р. №82/22/34323178 «Про результати планової виїзної документальна перевірки приватного підприємства «А-Ліра» (код 34323178) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р.».

В акті перевірки ПП «А-Ліра» від 15.06.2012р. №82/22/3432з 178 відображено, що відповідно до ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2; пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 135.2 та п. 138.1 Податкового кодексу України перевіркою встановлено порушення в частині вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільним Кодексом України), а отже є нікчемними, та таким чином перевіркою визнані недійсними суми доходів та витрат по правочинах, здійснених з суб'єктами господарювання, наведеними в акті перевірки.

У зазначеному Акті ДПІ у Скадовському районі Херсонської області ДПС робить висновки, що ПП «А-Ліра» здійснювало взаємовідносини з контрагентами, фінансово-господарські операції з якими підпадають під ознаки нікчемних правочинів, мають ознаки фіктивності, вчинені без мети реального настання правових наслідків, відсутній об'єкт оподаткування, відсутні основні фонди, активи, трудові ресурси, що вказує про неможливість фактичного здійснення ПП «А-Ліра» господарської діяльності з контрагентами, угоди між даними підприємствами провадились без передачі товару і є нікчемними.

Таким чином, як вказує відповідач, враховуючи неможливість придбання товару ПП «А-Ліра» від контрагентів, що зазначені в Акті, неможливий їх продаж в подальшому на користь ТОВ «КримТЕЦ». Податкові зобов'язання ПП «А-Ліра» за перевіряємий період є недійсними в частині завищення податкового зобов'язання.

Фінансово-господарські операції ТОВ «КримТЕЦ» з ПП «А-Ліра», на думку ДПІ, не підтверджені, угоди з постачання ДПІ в акті визнала нікчемними.

З урахуванням викладеного, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим ДПС вважає, що підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000064120 від 04.10.2012р. відсутні.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (який був чинним на час спірних правовідносин) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим ДПС є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим ДПС є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дій інспекторів СДПІ ВПП в м. Сімферополь по визнанню угод, укладених між ТОВ «КримТЕЦ» та ПП «А-Ліра», нікчемними, а також визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим ДПС у зв'язку з визнанням угод нікчемними та прийняттям такого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» має статус юридичної особи з 18.04.2003р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 609875, виданим Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим та Статутом ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 09.10.2009р., номер запису 11341050017000587 (том 2, а.с.41, 45-59).

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» взято на облік платника податків з 19.05.2003 року, та є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100270908 від 11.07.2003р. (том 2, а.с.42, 44).

Таким чином, ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Перевіряючи правомірність прийняття СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим податкового повідомлення-рішення № 0000024120 від 09.08.2012р., судом встановлено наступне.

10.07-16.07.2012р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим ДПС на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI та наказу СДПІ ВПП у м. Сімферополі № 175 від 09.07.2012р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ПП «А-Ліра» за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки № 58/41-20/32417960 від 20.07.2012 року (том 1 а.с. 14-99).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, яке виразилося у завищенні податкового кредиту з ПДВ за листопад 2011р. у розмірі 1801339,73грн. при проведенні фінансово-господарських операцій з ПП «А-Ліра», в результаті чого донараховано суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за листопад 2011р. в розмірі 1801339,73 грн.

Не погодившись з висновками даного акту перевірки, позивач надав до СДПІ ВПП у м.Сімферополі заперечення на нього, однак у відповіді на заперечення за вих. № 888/10/41-20 від 06.08.2012р. СДПІ ВПП у м. Сімферополі повідомила, що заперечення до акту є безпідставними, а акт перевірки є таким, що відповідає чинному законодавству (том 1 а.с. 100-104, 108-111).

Висновки вищевказаного акту перевірки були покладені відповідачем в основу податкового повідомлення-рішення № 0000024120 від 09.08.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 2702009,59грн., в тому числі 1801339,73 грн. основного платежу та 900669,86грн. штрафних (фінансових) санкцій (том 1 а.с. 112).

Як свідчать матеріали справи, не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, 22.08.2012р. позивач звернувся до ДПС в АРК зі скаргою на нього, однак рішенням про результати розгляду первинної скарги № 2706/10/10-0223 від 11.09.2012р. скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000024120 від 09.08.2012р. залишено без змін.

Як слідує з акту перевірки, висновки якого були покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, 09.07.2012р. на адресу СДПІ по роботі з ВПП у м.Сімферополі надійшов лист ДПІ у Скадовському районі Херсонської області ДПС від 07.07.2012р. №228/7/23-017, яким направлено акт від 15.06.2012р. №82/22/34323178 «Про результати планової виїзної документальної перевірки приватного підприємства «А-Ліра» (код 34323178) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р.».

В акті перевірки ПП «А-Ліра» від 15.06.2012р. №82/22/34323178 відображено, що відповідно до ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2; пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 135.2 та п. 138.1 Податкового кодексу України перевіркою встановлено порушення в частині вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільним Кодексом України), а отже є нікчемними, та таким чином перевіркою визнані недійсними суми доходів та витрат по правочинах, здійснених з суб'єктами господарювання, наведеними в акті перевірки.

Вказано, що у порушення ст.203, ст.215, ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.655, ст.656, ст.658, ст.662; ст.664, ст.902 ЦК України; пп.3.1.1 п.3.1 ст.3; п.4,1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", абз. «а» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України ПП «А-Ліра» завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ у перевіряємому періоді на загальну суму 14439801грн. по контрагентах-покупцях, в т.ч. за листопад 2011р. на суму 2484515грн. та, зокрема, по ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» у листопаді 2011 року на суму 1801339,73 грн.

Документів, оформлених згідно вимог чинного законодавства, що підтверджують фактичне переміщення та доставку товару, та, відповідно його реалізацію, від контрагентів - постачальників до ПП «А-Ліра» і далі, до контрагентів-покупців, не надано. Реального настання подій, фактичного переміщення (поставки) товарів ПП «А-Ліра», не встановлено.

Вказано, що оскільки у ПП «А-Ліра» відсутні трудові ресурси відповідної кваліфікації, діючі складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Перевіркою ПП «А-Ліра» встановлено факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

В акті відображено, що ПП "А-Ліра" відображало в податковому обліку «безтоварні» операції та, як наслідок, надавало послуги по формуванню «незаконного» податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Також в ході перевірки була встановлена відсутність підприємства ПП «А-Ліра» за юридичною адресою та складено акт незнаходження підприємства за юридичною адресою.

Суд з вказаними висновками відповідача не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Передусім, слід зазначити, що посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту на дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з ПДВ та акт перевірки ПП «А-Ліра» від 15.06.2012р. №82/22/34323178 є безпідставними, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акт перевірки контрагента позивача та комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні господарські операції здійснювались у листопаді 2011р., суд перевіряє правильність їх оподаткування вимогам Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010р. № 969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №1401/18696 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення" (який був чинним на час виписки податкової накладної) податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Судом встановлено, що за даними податкового обліку (реєстр податкових накладних та податкова декларація з ПДВ) у листопаді 2011р. ТОВ «КримТЕЦ» сформувало податковий кредит з ПДВ в сумі 1801339,73 грн. по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «А-Ліра» на загальну суму 10808038,37 грн. з ПДВ, у т.ч.: на суму 4003838,79 грн., у т.ч. 667306,47 грн. ПДВ за договором поставки №05/10 від 05.10.2011 р.; на суму 6804199,58 грн., у т.ч. 1134033,26 грн. ПДВ за договором поставки №05/10-2 від 05.10.2011 р. (том 1 а.с. 105-107, 114-118, 119-135).

Як свідчать матеріали справи та підтверджено висновком проведеної у даній справі судово-економічної експертизи № 202/12 від 11.12.2012р., 05 жовтня 2011р. між ТОВ «КримТЕЦ» (Покупець) та ПП «А-Ліра» (Постачальник) було укладено договір поставки №05/10, за умовами якого Постачальник продає, а Покупець купує наступний товар: макуху (жмих) соняшника українського походження врожаю 2011р. (п.1.1 Договору) (том 1 а.с.139-140).

Покупець зобов'язується сплатити вартість товару та прийняти його (п.1.3 Договору).

Передача товару Покупцю здійснюється на умовах EXW - склади ПрАТ «Дніпровський термінал», м. Херсон згідно ІНКОТЕРМС 2010 (п.4.3 Договору).

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту отримання Покупцем товару та підписання відповідних приймально-передавальних документів (п.4.5 Договору).

Відповідно до вищезазначеного договору №05/10 у листопаді 2011 р. ТОВ «КримТЕЦ» отримало від ПП «А-Ліра» макуху (жмих) соняшника у кількості 1311,53 тон вартістю 4003838,79 грн., у т.ч. 667306,47 грн. ПДВ, що підтверджується прибутковими накладними та актами приймання-передачі товару (том 1 а.с. 141-142, 146-147,150-151).

Прийом-передача вказаного товару (макуха (жмих) соняшника) у кількості 1311,53 тон вартістю 4003838,79 грн. з ПДВ відбулася на складах ПрАТ «Дніпровський термінал» в місті Херсон, що зафіксовано в актах приймання-передачі за листопад 2011р. (том 1 а.с. 144, 148,152).

У бухгалтерському обліку ТОВ «КримТЕЦ» господарські операції з придбання макухи (жмиху) соняшника у повному обсязі в сумі 4003838,79 грн. з ПДВ відображені в регістрі бухгалтерського обліку за листопад 2011р. за кредитом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з дебетом субрахунків: №281 «Товари на складі» на суму 3336532,32 грн., №644 «Податковий кредит» на суму 667306,47 грн.

У листопаді-грудні 2011р. ТОВ «КримТЕЦ» перерахувало ПП «А-Ліра» у сплату вартості отриманого товару (макуха (жмих) соняшника) грошові кошти у сумі 4003838,78 грн., у т.ч. 667306,47 грн. ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку (том 1 а.с. 154-159).

Господарські операції з перерахування грошових коштів на користь ПП «А-Ліра» за отриману макуху (жмих) соняшника у сумі 4003838,78 грн., у т.ч. 667306,47 грн. ПДВ, у повному обсязі відображені в регістрі бухгалтерського обліку ТОВ «КримТЕЦ» за дебетом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з кредитом субрахунку №311 «Поточні рахунки в національній валюті» за листопад-грудень 2011 р.

Станом на 30.11.2012 р. на бухгалтерському рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у розрізі розрахунків з ПП «А-Ліра» за договором №05/10 від 05.10.2011 р. відображено кредитове сальдо у розмірі 0,01 грн. з ПДВ.

Продаж макухи (жмиху) соняшника в цілях оподаткування є «постачанням товарів» відповідно до п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України.

Операції платника з постачання товарів на території України є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до абз. «а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України.

За даними офіційного сайту ДПС України, Постачальник (ПП «А-Ліра») був платником ПДВ на момент здійснення поставки (листопад 2011 р.), адже свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 12.05.2006р. №30954843 анульовано пізніше - 29.05.2012р.

Таким чином, операції з постачання ПП «А-Ліра» товарів на користь ТОВ «КримТЕЦ» в листопаді 2011 р. в м. Херсон є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до абз. «а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України.

В листопаді 2011 р. за датою відвантаження покупцю (ТОВ «КримТЕЦ») товарів вартістю 4003838,79 грн., у т.ч. 667306,47 грн. ПДВ, у постачальника (ПП «А-Ліра») відповідно до п.187.1. ст.187 та п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 667306,47 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 667306,47 грн. постачальник (ПП «А-Ліра») відповідно до п.201.1., 201.4. та 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України склав податкові накладні на суму ПДВ 667306,47 грн. по операціях поставки макухи (жмиху) соняшника вартістю 4003838,79 грн. з ПДВ (том 1 а.с. 145, 149, 153).

Податкові накладні на суму ПДВ 667306,47 грн. складені відповідно до п.201.2. ст.201 Податкового кодексу України за формою, затвердженою наказом ДПА України №969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №1401/18696 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення" (який був чинним на час виписки податкової накладної) та містять обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Постачальник (ПП «А-Ліра») дотримав вимоги Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 667306,47 грн., а саме: податкова накладна №5 від 09.11.2011р. на суму ПДВ 651910,18 грн. була зареєстрована в ЄРПН відповідно до п.201.10 ст.201 та п.11 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, що підтверджено даними Витягу з ЄРПН №6; податкові накладні №29 від 09.11.2011 р. та №6 від 10.11.2011 р. на загальну суму ПДВ 15396,29 грн. не підлягали реєстрації в ЄРПН відповідно до п.11 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

У листопаді 2011 р. постачальник (ПП «А-Ліра») відповідно до п.201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України надав покупцю (ТОВ «КримТЕЦ») податкові накладні на суму ПДВ 667306,47 грн., а покупець (ТОВ «КримТЕЦ») отримав та відповідно до п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України відобразив їх у розділі II «Отримані податкові накладні» реєстру податкових накладних (том 1 а.с. 119-135).

Таким чином, у листопаді 2011 р. відповідно до п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України за датою отримання товарів (що підтверджено податковими та прибутковими накладними, а також актами приймання-передачі) у ТОВ «КримТЕЦ» виникло право на віднесення ПДВ у сумі 667306,47 грн. до податкового кредиту.

На підставі отриманих від ПП «А-Ліра» податкових накладних ТОВ «КримТЕЦ» у листопаді 2011р. відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України нарахувало ПДВ, що відноситься до податкового кредиту, в сумі 667306,47 грн., та відповідно до п.200.1. ст.200, п.201.14, 201.15 ст.201 Податкового кодексу України відобразило його у податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 р. (том 1 а.с. 105-107).

Судом встановлено, що ПДВ в сумі 667306,47 грн. включений в податковий кредит ТОВ «КримТЕЦ» у межах строку давності, встановленого п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (365 днів з дати виписки податкової накладної).

Крім того, як свідчать матеріали справи та підтверджено висновком судово-економічної експертизи № 202/12 від 11.12.2012р., 05 жовтня 2011р. між ТОВ «КримТЕЦ» (Покупець) та ПП «А-Ліра» (Постачальник) було укладено договір поставки №05/10-2, за умовами п. 1.1 якого Постачальник продає, а Покупець купує наступний товар: органічний кормовий горох українського походження, врожаю 2011р. (том 1 а.с. 160-161).

Покупець зобов'язується сплатити вартість товару та прийняти його (п.1.3 Договору).

Передача товару Покупцю здійснюється на умовах EXW - склади ТОВ «Агро-Транзит-Інвест», м. Херсон згідно ІНКОТЕРМС 2010 (п.4.3 Договору).

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту отримання Покупцем товару та підписання відповідних приймально-передавальних документів (п.4.5 Договору).

Відповідно до вищезазначеного договору №05/10-2 у листопаді 2011 р. ТОВ «КримТЕЦ» отримало від ПП «А-Ліра» горох органічний у кількості 1863,96 тон вартістю 6804199,58 грн., у т.ч. 1134033,26 грн. ПДВ, що підтверджується прибутковими накладними та актами приймання-передачі товару (том 1 а.с. 162-163,166, 168).

Прийом-передача вказаного товару (горох органічний) у кількості 1863,96 тон вартістю 6804199,58 грн. з ПДВ відбулася на складах ТОВ «Агро-Транзит-Інвест» в місті Херсон, що зафіксовано в актах приймання-передачі за листопад 2011 р. (том 1 а.с. 164, 167).

У бухгалтерському обліку ТОВ «КримТЕЦ» господарські операції з придбання гороху органічного у повному обсязі в сумі 6804199,58 грн. з ПДВ відображені в регістрі бухгалтерського обліку за листопад 2011 р. за кредитом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з дебетом субрахунків: №281 «Товари на складі» на суму 5670166,32 грн.; №644 «Податковий кредит» на суму 1134033,26 грн.

У листопаді-грудні 2011 р. ТОВ «КримТЕЦ» перерахувало ПП «А-Ліра» у сплату вартості отриманого товару (горох органічний) грошові кошти у сумі 6804199,58 грн., у т.ч. 1134033,26 грн. ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку (том 1 а.с. 170-172).

Господарські операції з перерахування грошових коштів на користь ПП «А-Ліра» за отриманий горох органічний у сумі 6804199,58 грн., у т.ч. 1134033,26 грн. ПДВ, у повному обсязі відображені в регістрі бухгалтерського обліку ТОВ «КримТЕЦ» за дебетом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з кредитом субрахунку №311 «Поточні рахунки в національній валюті» за листопад-грудень 2011 р.

Продаж гороху органічного в цілях оподаткування є «постачанням товарів» відповідно до п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Операції платника з постачання товарів на території України є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до абз. «а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України.

За даними офіційного сайту ДПС України, постачальник (ПП «А-Ліра») був платником ПДВ на момент здійснення поставки (листопад 2011 р.), оскільки його Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 12.05.2006 р. №30954843 анульовано 29.05.2012 р.

Таким чином, операції з постачання ПП «А-Ліра» товарів на користь ТОВ «КримТЕЦ» в листопаді 2011р. в м. Херсон є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до абз. «а» п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України.

В листопаді 2011р. за датою відвантаження покупцю (ТОВ «КримТЕЦ») товарів вартістю 6804199,58 грн., у т.ч. 1134033,26 грн. ПДВ, у постачальника (ПП «А-Ліра») відповідно до п.187.1. ст.187 та п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 1134033,26 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 1134033,26 грн. постачальник (ПП «А-Ліра») відповідно до п.201.1, 201.4 та 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України склав податкові накладні на суму ПДВ 1134033,26 грн. по операціях поставки гороху органічного вартістю 6804199,58 грн. з ПДВ (том 1 а.с. 165, 169).

Вказані податкові накладні на суму ПДВ 1 134 033,26 грн. складені відповідно до п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України за формою, затвердженою Наказом ДПА України №969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №1401/18696 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення" (який був чинним на час виписки податкової накладної) та містять обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Згідно з даними Витягу з ЄРПН №6, податкові накладні на суму ПДВ 1134033,26 грн. були зареєстровані в ЄРПН відповідно до п.201.10 ст.201 та п.11 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

У листопаді 2011р. постачальник (ПП «А-Ліра») відповідно до п.201.1, п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України надав покупцю (ТОВ «КримТЕЦ») податкові накладні на суму ПДВ 1134033,26 грн., а покупець (ТОВ «КримТЕЦ») отримав та відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України відобразив їх у розділі II «Отримані податкові накладні» реєстру ПН (том 1 а.с. 119-135).

У листопаді 2011 р. відповідно до п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України за датою отримання товарів (що підтверджено податковими та прибутковими накладними, а також актами приймання-передачі) у ТОВ «КримТЕЦ» виникло право на віднесення ПДВ у сумі 1134033,26 грн. до податкового кредиту.

На підставі отриманих від ПП «А-Ліра» податкових накладних ТОВ «КримТЕЦ» у листопаді 2011р. відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України нарахувало ПДВ, що відноситься до податкового кредиту, в сумі 1134033,26 грн., та відповідно до п.200.1 ст.200, п.201.14, п. 201.15 ст.201 Податкового кодексу України відобразило його у податковій декларації з ПДВ за листопад 2011р. (том 1 а.с. 105-107).

ПДВ в сумі 1134033,26 грн. включений в податковий кредит ТОВ «КримТЕЦ» у межах строку давності, встановленого п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (365 днів з дати виписки податкової накладної).

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Таким чином, як свідчать матеріали справи та було встановлено судовим експертним дослідженням у даній справі, документами бухгалтерського обліку ТОВ «КримТЕЦ» (прибутковими накладними, двосторонніми та тристоронніми актами приймання-передачі, платіжними дорученнями, виписками банку, ВМД, звітами комісіонера) у повному обсязі у сумі 10808038,37 грн., у т.ч. 1801339,73 грн. ПДВ, підтверджується придбання, оплата (окрім 0,01грн.), зберігання та використання у господарській діяльності ТОВ «КримТЕЦ» товарів (макухи (жмиху) соняшнику та гороху органічного) за договорами поставки з ПП «А-Ліра» №05/10 від 05.10.2011 р. та №05/10-2 від 05.10.2011 р. з ПП «А-Ліра».

Експертним дослідженням також було встановлено, що здійснення ТОВ «КримТЕЦ» господарських операцій з придбання у ПП «А-Ліра» макухи (жмиху) соняшника у кількості 1311,53 тон в листопаді 2011 р., як і здійснення ТОВ «КримТЕЦ» господарських операцій з придбання у ПП «А-Ліра» гороху органічного у кількості 1863,96 тон в листопаді 2011 р., підтверджується з урахуванням часу та простору.

При здійсненні вказаних господарських операцій використовувались складські потужності ПрАТ «Дніпровський термінал», залученого ТОВ «КримТЕЦ» за договором складського зберігання зернових вантажів та надання послуг №08/11-ДТ-КТЕЦ/541 від 08.11.2011р. та складські потужності ТОВ «Агро-Транзит-Інвест», залученого ТОВ «КримТЕЦ» за договором складського зберігання зерна №0811 від 08.11.2011 р. (том 1 а.с. 207-219).

Що стосується використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, то, як встановлено судом, відповідно до довідки з ЄДРПОУ АА № 231860, основними видами діяльності ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» за КВЕД є, зокрема, інші види оптової торгівлі та інше.

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України).

Як було встановлено судово-економічною експертизою, придбання макухи (жмих) соняшника у кількості 1311,53 тон здійснено ТОВ «КримТЕЦ» в листопаді 2011р. з метою отримання доходу від її подальшої реалізації у межах господарської діяльності, виходячи з наступного.

Так, в рамках здійснення діяльності по оптовій торгівлі продовольчими товарами з метою реалізації макухи (жмиху) соняшника ТОВ «КримТЕЦ» (Комітент) уклало з ТОВ «Спельта» (Комісіонер) договір комісії №05010К від 05.10.2011 р., за умовами якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента наступні юридично значимі дії:

здійснювати реалізацію на експорт з України товар, що належить Комітенту. Найменування, асортимент, кількість і ціна товару визначаються в додатках до Договору;

укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах Комітента, а також діяти в інтересах Комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів (п.1.1 Договору) (том 1 а.с. 174-178).

Відповідно до п.3.4 Договору, Комісіонер зобов'язаний відповідно до даного Договору належним чином оформляти експортні вантажні митні декларації, що підтверджують право власності Комітента на експортований товар.

Комісіонер зобов'язаний відповідно до даного Договору після реалізації товару надати Комітенту звіт комісіонера в погодженій сторонами формі, який після його затвердження Комітентом, прирівнюється до акту виконаних робіт (п.3.6 Договору).

Згідно з п.1-2 Додатку №2 до Договору, Комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь Комітента продає на експорт наступний товар: макуху (жмих) соняшника українського походження врожаю 2011 р. Кількість товару: 1 500 т. +/- 25%.

Умови постачання товару на експорт: FOB (Free on Board - назва порту відвантаження) - Херсон, Україна відповідно ІНКОТЕРМС 2010 (п.4 Додатку №2 До Договору).

Місце передачі товару на комісію: ПрАТ «Дніпровський термінал» - м.Херсон, вул.Перекопська, 169 (п.5 Додатку №2 До Договору).

Відповідно до вищезазначеного договору комісії №05010К ТОВ «КримТЕЦ» у листопаді 2011 р. передало на комісію ТОВ «Спельта» на складах ПрАТ «Дніпровський термінал» (адреса: м.Херсон, вул.Перекопська, 169) макуху (жмих) соняшника у кількості 1311,53 тон українського походження врожаю 2011 р., що підтверджується актами приймання-передачі (том 1 а.с. 195-203).

У бухгалтерському обліку ТОВ «КримТЕЦ» господарські операції з передачі на комісію макухи (жмиху) соняшника у повному обсязі в сумі 3336532,32 грн. б/в ПДВ відображені в регістрі бухгалтерського обліку за листопад 2011 р. за дебетом субрахунку №283 «Товари на комісії» в кореспонденції з кредитом субрахунку №281 «Товари на складі».

У листопаді 2011р. ТОВ «Спельта» реалізувало на експорт в рамках контракту №51011/2 від 05.10.2011 р. з BioCore Ukraine B. V. макуху (жмих) соняшника у кількості 1311,53 тон, що підтверджується ВМД та звітом комісіонера (том 1 а.с. 179, 186, 187-188, 189-194).

Сума доходу ТОВ «КримТЕЦ» від реалізації на експорт вказаної макухи (жмиху) соняшника у кількості 1311,53 т. склала 3596058,95 грн. б/в ПДВ, що на 259526,63 грн. б/в ПДВ більше, ніж сума витрат ТОВ «КримТЕЦ» на придбання вказаної макухи (3596058,95 -3336532,32).

Виручка від реалізації вказаної макухи в сумі 3596058,95 грн. у повному обсязі отримана ТОВ «КримТЕЦ» (комітент) від комісіонера (ТОВ «Спельта») в листопаді 2011 р., які досліджені під час експертного дослідження та зазначені в висновку експерта.

Від реалізації на експорт вказаних товарів ТОВ «КримТЕЦ» отримало доход в сумі 9647386,09 грн. б/в ПДВ.

Відповідно до ст. 4 П(С)БО №3, прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Валовий прибуток розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) - п.20 П(С)БО №3.

При реалізації товарів (макухи (жмиху) соняшника та гороху органічного), придбаних у ПП «А-Ліра», ТОВ «КримТЕЦ» отриманий валовий прибуток у сумі 111439,12 грн.: (9647386,09 - 9006698,64 - 529248,33) = 111439,12 грн., де: 9647386,09 - доход (б/в ПДВ) від реалізації макухи (жмиху) соняшника та гороху органічного (додаток №7); 9006698,64 - витрати (б/в ПДВ) на придбання макухи (жмиху) соняшника та гороху органічного (додаток №2); 529248,33 - комісійна винагорода (б/в ПДВ) згідно актів надання послуг.

Таким чином, в результаті використання у власній господарській діяльності товарів (макухи (жмиху) соняшника та гороху органічного), придбаних у ПП «А-Ліра» за договорами поставки №05/10 від 05.10.2011 р. та №05/10-2 від 05.10.2011 р., ТОВ «КримТЕЦ» отриманий валовий прибуток у розмірі 111439,12 грн.

Відповідно до вищезазначеного договору комісії №05010К ТОВ «КримТЕЦ» у листопаді 2011 р. передало на комісію ТОВ «Спельта» на складах ТОВ «Агро-Транзит-Інвест» (адреса: м.Херсон, вул. Домобудівна, 11) горох у кількості 1863,96 тон українського походження врожаю 2011 р., що підтверджується актами приймання-передачі (том 1 а.с. 220-225).

У бухгалтерському обліку ТОВ «КримТЕЦ» господарські операції з передачі на комісію гороху органічного у повному обсязі в сумі 5670166,32 грн. б/в ПДВ відображені в регістрі бухгалтерського обліку за листопад 2011 р. за дебетом субрахунку №283 «Товари на комісії» в кореспонденції з кредитом субрахунку №281 «Товари на складі».

В листопаді 2011 р. горох у кількості 1863,96 тон, що переданий ТОВ «КримТЕЦ» на комісію, був реалізований комісіонером на експорт в рамках контракту №51011/1 від 05.10.2011 р. з BioCore Ukraine B. V., що підтверджується ВМД та звітом комісіонера (том 1 а.с. 229, 230-235, 236-237).

Від реалізації на експорт гороху органічного у кількості 1863,96 тон ТОВ «КримТЕЦ» отримало дохід в сумі 6051327,14 грн. б/в ПДВ, що на 381160,82 грн. б/в ПДВ більше, ніж сума витрат ТОВ «КримТЕЦ» на придбання вказаного гороху (6051327,14 - 5670166,32).

Виручка від реалізації вказаного гороху в сумі 6051327,14 грн. у повному обсязі отримана ТОВ «КримТЕЦ» (комітент) від комісіонера (ТОВ «Спельта») в листопаді 2011 р., що підтверджується випискою банку, яка досліджена під час експертного дослідження.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що ПДВ, включений ТОВ «КримТЕЦ» в податковий кредит у листопаді 2011 р. в загальній сумі 667306,47 грн. по операціях придбання макухи (жмиху) соняшника у ПП «А-Ліра», відповідає вимогам п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України та нарахований у зв'язку з придбанням макухи (жмиху) соняшника, яка була використана в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «КримТЕЦ».

Отже, податковий кредит у сумі 667306,47грн., що нарахований ТОВ «КримТЕЦ» у листопаді 2011р. по операціях придбання макухи (жмиху) соняшника у ПП «А-Ліра» в листопаді 2011р., у повному обсязі сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку та відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що ПДВ, включений ТОВ «КримТЕЦ» в податковий кредит у листопаді 2011р. в загальній сумі 1134033,26грн. по операціях придбання гороху органічного у ПП «А-Ліра», також відповідає вимогам п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України та нарахований у зв'язку з придбанням гороху органічного, який був використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «КримТЕЦ».

Отже, податковий кредит у сумі 1134033,26 грн., що нарахований ТОВ «КримТЕЦ» у листопаді 2011р. по операціях придбання гороху органічного у ПП «А-Ліра» в листопаді 2011р., у повному обсязі сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку та відповідає вимогам Податкового кодексу України.

За висновками судово-економічної експертизи № 202/12 від 11.12.2012р.: 1) документами бухгалтерського та податкового обліку та звітності ТОВ «КримТЕЦ» у повному обсязі не підтверджуються висновки, викладені в акті перевірки СДПІ від 20.07.2012 р. №58/41-20/32417960 щодо завищення податкового кредиту за листопад 2011 р. на 1801339,73 грн. та, відповідно, заниження ПДВ до сплати в бюджет за листопад 2011 р. на 1801339,73 грн.; 2) документами бухгалтерського обліку ТОВ «КримТЕЦ» (прибутковими накладними, двосторонніми та тристоронніми актами приймання-передачі, платіжними дорученнями, виписками банку, ВМД, звітами комісіонера) у повному обсязі у сумі 10808038,37 грн., у т.ч. 1 801339,73 грн. ПДВ, підтверджується придбання, оплата (окрім 0,01 грн.), зберігання та використання у господарській діяльності ТОВ «КримТЕЦ» товарів (макухи (жмиху) соняшнику та гороху органічного) за договорами поставки з ПП «А-Ліра» №05/10 від 05.10.2011 р. та №05/10-2 від 05.10.2011 р. з ПП «А-Ліра»; 3) документами бухгалтерського обліку ТОВ «КримТЕЦ» (прибутковими накладними, двосторонніми та тристоронніми актами приймання-передачі, платіжними дорученнями, виписками банку, ВМД, звітами комісіонера) у повному обсязі у сумі 10808038,37 грн., у т.ч. 1801339,73 грн. ПДВ, підтверджується придбання, оплата (окрім 0,01 грн.), зберігання та використання у господарській діяльності ТОВ «КримТЕЦ» товарів (макухи (жмиху) соняшнику та гороху органічного) за договорами поставки з ПП «А-Ліра» №05/10 від 05.10.2011 р. та №05/10-2 від 05.10.2011 р. з ПП «А-Ліра»; 4) документами бухгалтерського обліку та економічної діяльності (прибутковими накладними, актами приймання-передачі, договорами та ін.) у повному обсязі підтверджується реальна можливість здійснення ТОВ «КримТЕЦ» господарських операцій з придбання товарів (макуха (жмих) соняшника та горох органічний) у ПП «А-Ліра» за договорами поставки №05/10 від 05.10.2011 р. та №05/10-2 від 05.10.2011 р. з урахуванням часу, простору та складських потужностей, залучених ТОВ «КримТЕЦ»; 5) в результаті використання у власній господарській діяльності товарів (макухи (жмиху) соняшника та гороху органічного), придбаних у ПП «А-Ліра» за договорами поставки №05/10 від 05.10.2011 р. та №05/10-2 від 05.10.2011 р., ТОВ «КримТЕЦ» отриманий валовий прибуток у розмірі 111439,12грн.

Суд, дослідивши даний висновок судово-економічної експертизи №202/12 від 11.12.2012р. в порядку ст. 86 КАС України, складений судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України), та яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення (виконувались арифметичні розрахунки, проводилась перевірка правильності заповнення реквізитів бухгалтерських документів, здійснювалося співставлення поставки та оплати товарів, зіставлялися дані первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, зіставлялися дані первинних податкових документів та регістрів податкового обліку, зіставлялися дані податкового обліку та податкової звітності, зіставлялися дані податкового та бухгалтерського обліку), а також зіставивши його з іншими доказами у справі, не знаходить підстав не довіряти даному висновку експерта.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з ПП «А-Ліра» договорів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, відповідачем не наведено.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Суд зауважує, що жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим ДПС належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ПП «А-Ліра» договорів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Будь-яких даних та доказів нікчемності угод між позивачем та ПП «А-Ліра» відповідачем не зазначено.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Однак, і з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемними відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим і помилковим.

Посилання відповідача на порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Крім того, суд вважає, що реальна можливість ПП «А-Ліра» здійснювати спірні господарські операції підтверджується тим, що вказане підприємство є у встановленому порядку зареєстрованою юридичною особою та на момент здійснення операцій було зареєстрованим платником ПДВ, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ДПС України та Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.06.2012 року, відповідно до якого стан ПП «А-Ліра» - зареєстровано.

Одним з видів діяльності даного підприємства є 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур та ін.

Доводи ж ДПІ про відсутність у ПП «А-Ліра» основних фондів спростовується даними самого акту перевірки від 20.07.2012р., де зазначено, що ПП «А-Ліра» належить на праві власності будівля вагової та нерухоме майно гарману, що безпосередньо пов'язане з вищевказаним видом діяльності цього підприємства.

Суд зауважує, що відсутність у податковій звітності ПП «А-Ліра» та його постачальників відомостей про основні фонди та трудові ресурси не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ними господарські операції з поставки макухи (жмиху) соняшника та гороху органічного: адже транспорт, складські приміщення та необхідні необоротні активи могли орендуватись у інших осіб, а робочі активи могли залучатись на умовах підряду, аутстаффінгу і т.п. (аналогічна думка викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 08.12.2011 р. по справі №К/9991/50633/11, від 08.08.2012р. по справі №К/9991/35491/12.

Більш того, у ТОВ «КримТЕЦ» відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів ПП «А-Ліра», а тим більше - його постачальників, а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту ТОВ «КримТЕЦ» від наявності вказаних параметрів у ПП «А-Ліра» та його постачальників (аналогічна думка викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 10.01.2012 р. по справі №К/9991/81953/11, в ухвалах від 26.10.2011р. по справі №К-26345/10, від 13.01.2011р. по справі №К-28642/10, від 23.11.2011 р. по справі №К/9991/49204/11).

Посилання СДПІ в акті перевірки на «сумнівність», нікчемність угод між ТОВ «КримТЕЦ» та ПП «А-Ліра» у зв'язку з тим, що у постачальників ПП «А-Ліра» відсутні основні фонди, складські приміщення, трудові ресурси та транспортні засоби є безпідставними, оскільки вони не мали жодних господарських відносин з ТОВ «КримТЕЦ» та не були сторонами договорів поставки №05/10 від 05.10.2011 р. та №05/10-2 від 05.10.2011 р. (аналогічна думка викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.04.2012 р. по справі №К/9991/73543/11).

Позиція СДПІ щодо нікчемності операцій поставки макухи (жмиху) соняшника та гороху органічного у зв'язку з тим, що ПП «А-Ліра» відсутнє за юридичною адресою є помилковою, виходячи з наступного.

Господарські операції з поставки макухи (жмиху) соняшника та гороху органічного були здійснені між ПП «А-Ліра» (постачальник) та ТОВ «КримТЕЦ» (покупець) в листопаді 2011 р.

В Акті перевірки (стор.10) зазначено про відсутність ПП «А-Ліра» за юридичною адресою, що встановлено СДПІ на підставі «Акту незнаходження підприємства за юридичною адресою» без номеру та дати.

Однак, згідно даних офіційних сайтів ЄДР та ДПС України, на момент вчинення господарських операцій з ТОВ «КримТЕЦ» (листопад 2011 р.) ПП «А-Ліра» було включено до ЄДР та було зареєстрованим платником ПДВ.

Відповідно до п.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» №755-IV від 15.05.2003р. юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно з п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація платників ПДВ діє до дати її анулювання.

Отже на момент здійснення господарських операцій юридична особа (ПП «А-Ліра») не була припинена та знаходилась у статусі платника ПДВ без будь-яких обмежень.

Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб.

Факт відсутності контрагента за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000024120 від 09.08.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 2702009,59грн., в тому числі 1801339,73 грн. основного платежу та 900669,86грн. штрафних (фінансових) санкцій, прийняте відповідачем у порушення вимог податкового законодавства та всупереч фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій інспекторів СДПІ ВПП в м.Сімферополь по визнанню угод, укладених між ТОВ «КримТЕЦ» та ПП «А-Ліра», нікчемними, суд зазначає, що належним відповідачем в цій частині позовних вимог є саме Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим, оскільки саме цим органом виконавчої влади проводилась перевірка позивача, конкретних податкових ревізорів-інспекторів цього органу, які проводили перевірку, позивачем в якості відповідачів не вказано і самостійних вимог до них не заявлено.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог в частині протиправності дій СДПІ ВПП в м.Сімферополі АРК ДПС по визнанню угод, укладених між ТОВ «КримТЕЦ» та ПП «А-Ліра», нікчемними, суд зазначає, що судом вже надана правова оцінка таким висновкам відповідача, і на думку суду висновки відповідача щодо нікчемності правочинів між ТОВ «КримТЕЦ» та ПП «А-Ліра» є необґрунтованими та виходять за межі повноважень податкового органу, які він має робити під час оформлення матеріалів перевірки платника податків, тому суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій СДПІ ВПП в м.Сімферополі АРК ДПС по визнанню угод, укладених між ТОВ «КримТЕЦ» та ПП «А-Ліра», нікчемними, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до пункту третього частини третьої 3 статті 87 КАС України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною п'ятою статті 92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу особливої складності за нормативної вартості експертогодини 73,65грн. і витрачено на її проведення 270 годин.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст.ст.87,92 КАС України з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року і наказу Міністерства юстиції України "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році" №172/5 від 30.01.2012 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за №153/20466.

Платіжними дорученнями № 37099 від 07.11.2012р. та № 37872 від 06.12.2012р. позивач перерахував вартість витрат на проведення судово-економічної експертизи в сумі 20000,00грн.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Під час судового засідання, яке відбулось 16.01.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 21.01.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим ДПС по визнанню угод, укладених між ТОВ «КримТЕЦ» та ПП «А-Ліра», нікчемними.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим ДПС № 0000024120 від 09.08.2012 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим ДПС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" судовий збір в розмірі 2146,00грн. та 20000,00грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.