Постанова № 30622600, 01.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Дата ухвалення
01.03.2013
Номер справи
801/1547/13-а
Номер документу
30622600
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2013 р. (10:35 год.) Справа №801/1547/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбезпека-Крим»

про стягнення,

без участі представників,

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбезпека-Крим» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 24018,23 грн. та податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1269,45 грн., а загалом 25284,68 грн. шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку з рахунків платника податків в банках, а саме:

- АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, р/р 26008155498900, (укр. грн.), відкритий 22.11.2007 року;

- АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, р/р 26053155498900, (укр. грн.), відкритий 12.08.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порушення вимог Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями відповідачем не сплачений податок на додану вартість в розмірі 22908,38 грн., податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1269,45 грн. та штрафні санкції в розмірі 445,00 грн. та 664,85 грн. пені.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 01.03.2013 року не забезпечили. До дня розгляду справи від позивача надійшли клопотання про розгляд справи у відсутність його представника та заява про усунення описки, відповідно до якої позивач просить вважати вірною суму заборгованості 25287,68 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином - на адресу, зазначену у позовній заяві (а.с.2-3) та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 12.10.2012 року (а.с.18), направлено судову повістку про виклик у судове засідання рекомендованою кореспонденцією, але повідомлення повернулось з відміткою пошти, що організація не зареєстрована та не розшукана (а.с.59-62). Враховуючи те, що відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України особа, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС) є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбезпека-Крим» (далі - ТОВ «Промбезпека-Крим») зареєстроване у якості юридичної особи 12.11.2007 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 633908 (а.с.21) та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 13.11.2007 року № 3183/29-0 (а.с.20).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, відповідач є платником податків і зборів, зобов'язаний у строки, встановлені чинним законодавством, подавати до податкових органів податкову звітність та своєчасно сплачувати податкові зобов'язання.

ТОВ «Промбезпека-Крим» самостійно подані до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9016222570 за квітень 2012 року щодо звітного періоду, за який виправляються помилки - серпень 2011 року, відповідно до якого відповідачем самостійно донараховано ПДВ в розмірі 4949,00 грн. та нарахована сума штрафу у зв'язку з виправленням помилок в розмірі 148,00 грн. (а.с.29-30); № 9016221938 за квітень 2012 року звітного періоду, за який виправляються помилки - липень 2011 року, відповідно до якого відповідачем самостійно нарахована сума податкового зобов'язання в розмірі 2219,00 грн. та штрафу у зв'язку з виправленням помилок в розмірі 67,00 грн. (а.с.31-32); № 9016233433 за квітень 2012 року звітного періоду, за який виправляються помилки - вересень 2011 року, відповідно до якого відповідачем самостійно донараховано ПДВ в розмірі 3633,00 грн. та нарахована сума штрафу у зв'язку з виправленням помилок в розмірі 109,00 грн. (а.с.33-34); № 9069190576 за листопад 2012 року звітного періоду, за який виправляються помилки - вересень 2012 року, відповідно до якого відповідачем самостійно донараховано ПДВ в розмірі 2415,00 грн. та нарахована сума штрафу у зв'язку з виправленням помилок в розмірі 121,00 грн. (а.с.45-46).

Також, ТОВ «Промбезпека-Крим» самостійно подані до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС податкові декларації з податку на додану вартість № 9020239204 за березень 2012 року, відповідно до якої відповідачем самостійно розрахована сума податку на додану вартість в розмірі 2528,00 грн. (а.с.35-36); № 9027623390 за квітень 2012 року, відповідно до якої відповідачем самостійно розрахована сума податку на додану вартість в розмірі 2418,00 грн. (а.с.37-38); № 9035052174 за травень 2012 року, відповідно до якої відповідачем самостійно розрахована сума податку на додану вартість в розмірі 1436,00 грн. (а.с.39-40); № 9042409291 за червень 2012 року, відповідно до якої відповідачем самостійно розрахована сума податку на додану вартість в розмірі 3304,00 грн. (а.с.41-42); № 9057345492 за серпень 2012 року, відповідно до якої відповідачем самостійно розрахована сума податку на додану вартість в розмірі 4413 грн. (а.с.43-44); № 9072781659 за жовтень 2012 року, відповідно до якої відповідачем самостійно розрахована сума податку на додану вартість в розмірі 2138,00 грн. (а.с.47-48).

Як зазначає позивач у позовній заяві та підтверджується розрахунком позовних вимог та витягом з картки особового рахунку ТОВ «Промбезпека-Крим», відповідачем самостійно погашена заборгованість з податку на додану вартість частково в розмірі 4325,62 грн.

Таким чином, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 24018,23 грн., у тому числі з податку на додану вартість у сумі в розмірі 22908,38 грн. та 445,00 грн. штрафних санкцій.

Судом встановлено, що ТОВ «Промбезпека-Крим» також самостійно подана до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС податкова декларація з податку на прибуток приватних підприємств № 9069383992 за три квартали 2012 року, відповідно до якої позивачем самостійно нарахований податок на прибуток підприємств в розмірі 1277,00 грн. (а.мс.49-50).

Як зазначає позивач у позовній заяві та підтверджується розрахунком позовних вимог та витягом з картки особового рахунку ТОВ «Промбезпека-Крим», відповідачем самостійно погашена заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств частково в розмірі 7,55 грн.

Таким чином, непогашеною залишилась заборгованість з податку на прибуток підприємств в розмірі 1269,45 грн.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Нормами п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно з п.п.1 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, відповідачем самостійно задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток підприємств, які підлягали сплаті у строки, встановлені чинним законодавством, однак податкові зобов'язання сплачені відповідачем не у повному обсязі.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Картка особового рахунку відповідача та розрахунок пені свідчать про нарахування позивачем пені на суму податкового боргу, несплаченого своєчасно ПДВ та податку на прибуток підприємств всього у сумі 664,85 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Отже, для стягнення вищезазначеної суми боргу податковий орган повинен був відповідно до ст. 59, п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України надіслати відповідачу податкову вимогу на зазначену суму.

Судом встановлено, що позивачем було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу № 1130 від 05.04.2012 року на суму 11529,94 грн. Вказана податкова вимога не була отримана відповідачем та повернулась з позначкою пошти про те, що організація не зареєстрована (а.с.51).

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 42.1 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Пунктом 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Як передбачено п.42.3 ст. 42 Податкового кодексу України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Відповідно до п. 58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Зважаючи на те, що відповідачем не було повідомлено податковий орган про зміну податкової адреси, суд вважає податкову вимогу № 1130 від 05.04.2012 року належним чином врученою.

Суд зазначає, що в позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку з рахунків платника податків в банках.

Відповідно до п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбезпека-Крим» суми боргу шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку з рахунків платника податків в банках. На підтвердження обґрунтованості саме такого способу захисту свого права податковий орган до матеріалів справи надав Акт опису майна № 75/19-1 від 06.08.2012 року, згідно з яким позивачем проведено опис майна, на яке відповідач набуде право власності у майбутньому, в розмірі 1783,12 грн. (а.с.23-24); довідку Відділу реєстраційно - екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Сімферополя, Сімферопольського та Бахчисарайського районів при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в АРК від 05.06.2012 року № 11/м/1-2323, відповідно до якої у відділі не наявна інформація про зареєстроване за позивачем право власності на транспортні засоби станом на 31.05.2012 року (а.с.25, 63 64); довідку КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації від 30.05.2012 року № 6221/10, відповідно до якої за ТОВ «Промбезпека-Крим» право власності на об'єкті нерухомого майна в м. Сімферополі не зареєстроване (а.с.26); довідку Управління Держкомзему у м. Сімферополі від 05.10.2012 року № 3466/10-01-2, відповідно до якої за ТОВ «Промбезпека-Крим» станом на 04.10.2012 року за період з 01.01.2012 року земельні ділянки не обліковуються (а.с.27).

Актом перевірки місцезнаходження платника податків від 17.04.2012 року податковим органом зафіксовано незнаходження ТОВ «Промбезпека-Крим» за місцезнаходженням (а.с.28).

Перевіряючи правомірність заявленого способу, судом встановлено наступне.

Згідно п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.4. ст. 95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Суд зазначає, що ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС надано довідку від 07.10.2012 року № 12833/93/18-3 про наявність рахунків у банківських установах по ТОВ «Промбезпека-Крим» згідно баз даних станом на 06.11.2012 року, відповідно до якої відповідач має наступні рахунки у банківських установах:

- АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, р/р 26008155498900, (укр. грн.), відкритий 22.11.2007 року;

- АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, р/р 26053155498900, (укр. грн.), відкритий 12.08.2011 року (а.с.17).

На підставі системного аналізу статей 20, 95 Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що органи податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках. У разі недостатності таких коштів - звертатися до суду з позовами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податкові заставі та після отримання вказаного рішення суду про надання такого дозволу, органи податкової служби можуть здійснювати дії щодо стягнення готівкових коштів.

Таким чином, з норм Податкового кодексу України, що регулюють заходи щодо погашення податкового боргу за платника податків податковим органом і на користь держави, вбачається певна черговість застосування таких заходів: податковому органу надано право на звернення з позовами до суду про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, а у разі недостатності таких коштів - звертатися до суду з позовами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та після отримання вказаного рішення суду про надання такого дозволу, органи податкової служби можуть здійснювати дії щодо стягнення суми податкового боргу за рахунок майна.

Судом встановлено, що в судовому порядку рішення про стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість у сумі в розмірі 24018,23 грн. та податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1269,45 грн., а загалом 25287,68 грн. шляхом стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, не приймалося. Отже, у позивача не виникло право стягнення сум податкового боргу шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд зазначає, що належним способом захисту права позивача у даному спорі є стягнення суми податкового боргу без конкретизації способу стягнення, оскільки, на думку суду, такий спосіб захисту порушеного права позивача кореспондується з приписами Податкового кодексу України, який не виключає звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення суми податкового боргу без зазначення конкретного способу стягнення, наприклад шляхом стягнення з рахунків платника у банках, що обслуговують такого платника, чи готівки.

Приймаючи до уваги, що податковий борг у розмірі 25287,68 грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, суд вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з ТОВ «Промбезпека-Крим» податкового боргу в розмірі 25287,68 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 22908,38 грн., податок на прибутку підприємств в розмірі 1269,45 грн., штрафних санкцій в розмірі 445,00 грн. та 664,85 грн. пені.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбезпека-Крим» (ідентифікаційний код 35516055; 95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31) податковий борг в розмірі 25287,68 грн., що складається з:

- податку на додану вартість - код платежу 3014010100 (р/р 31114029700002 ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026) у сумі 22908,38 грн. податкового зобов'язання, 664,85 грн. пені та 445,00 грн. штрафних санкцій, всього 24018,23 грн.;

- податку на прибуток підприємств - код платежу 3011021000 (р/р 31112009700002 ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026) у сумі 1269,45 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.

Попередній документ : 30622599
Наступний документ : 30622602