КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" квітня 2013 р. Справа№ 5011-13/16979-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Баранця О.М.
Калатай Н.Ф.
За участю представників сторін:
Від позивача - Терземан Д.В. ( довір. №2312/02-02.11 від 14.08.12);
Від відповідача - Шаповалов Д.В. ( довір. №1 від 01.02.13р.);
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС ТЕХНО»
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2013р.
у справі №5011-13/16979-2012 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС ТЕХНО»
про стягнення 8 013 192,38 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2013р. у справі №5011-13/16979-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС ТЕХНО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» 6 573 534 грн. основного боргу, 509 942грн. 77 коп. пені, 194 129 грн. 20 коп. - 3% річних та 64 380 грн. витрати по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, здійснивши поставку обумовленого товару, відповідач свої зобов'язання по оплаті не виконав.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати частково рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2013р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 10 134грн. 25коп.-пені та 4 349грн.59коп.- 3% річних.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що судом невірно зазначено про те, що строк оплати обох зобов'язань в загальній сумі розпочався 21.12.2011р., внаслідок чого судом першої інстанції помилково розраховано пеня та 3% річних.
Скаржник зазначає й про порушення судом норм процесуального права, оскільки визнаючи клопотання скаржника про відкладення розгляду справи таким, що не підлягає задоволенню судом порушено право скаржника на участь в господарських засіданнях
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.
Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) 21.10.2011р. укладено договір поставки № 01/MON/MTI/BMS/212286/1790/11, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується протягом чинності договору поставити та передати у власність покупцеві товар (партію товару) на підставі заявки в кількості і в строки, згідно умов договору та додатків до нього, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар (партію товару) згідно з умовами договору.
На виконання умов договору позивачем поставлено та передано у власність відповідачу оргтехніку, на загальну суму 8 532 810 грн., що підтверджується видатковими накладними: №14161787 від 26.10.2011р. на суму 537 817,50 грн.; № 14209723 від 27.10.2011р. на суму 537 817,50 грн.; № 14209724 від 28.10.2011р. на суму 537 817,50 грн.; № 14209725 від 31.10.2011р. на суму 537 817,50 грн.; № 14236771 від 03.11.2011р. на суму 537 817,50 грн.; № 14244840 від 04.11.2011р. на суму 537 817,50 грн.; № 14419820 від 22.11.2011р. на суму 3 226 905 грн.; № 14383033 від 18.11.2011р. на суму 774000 грн.; № 14439527 від 24.11.2011р. на суму 1 125 000 грн.; № 14506224 від 01.12.2011р. на суму 180000грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені штемпелем позивача, а також довіреностями №151 від 25.10.2011р., № 164 від 03.11.2011р., № 165 від 04.11.2011р., № 188 від 16.11.2011р., № 200 від 21.11.2011р., № 210 від 23.11.2011р., № 210/1 від 23.11.2011р.
Свої зобов'язання з оплати за отриманий товар відповідач виконав частково, розрахувавшись за отриманий товар частково у сумі 1 959 276 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі - 6 573 534 грн.
Відповідно до п. 8.1 договору покупець повинен сплатити за поставлений товар таким чином, який встановлюється у додатках до договору згідно специфікацій для кожної конкретної партії товару, але не пізніше 20.12.2011р.
Відповідно до п.4 додатків до договору №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 від 21.10.2011р. покупець повинен сплатити оплату повної вартості поставленого товару не пізніше 45 календарних днів з дати поставки товару постачальником але не пізніше 20.12.2011р.
Відповідно до п. 4 додатку № 13 до договору від 02.11.2011р. покупець повинен сплатити оплату повної вартості поставленого товару не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару постачальником (тобто до 02.12.2011р.), але не пізніше 20.12.2011р.
03.10.2012р. позивач направляв відповідачу досудове попередження №2801/06-02.10 з вимогою про погашення заборгованості, на що відповідач надав відповідь з посиланням на невиконання своїх зобов'язань з причин недодержання обов'язків контрагентом відповідача.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа яка порушила зобов'язання, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання з причин недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутності на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутності у боржника необхідних коштів.
Місцевий господарський суд беручи до уваги ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2012р. по справі № 5011-18/5228-2012, з якої вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2012р у справі № 5011-18/5228-2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС ТЕХНО" задоволено повністю, стягнуто з Державної наукової установи "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС ТЕХНО" 25 615 941,92 грн. заборгованості та 11.06.2012р. видано наказ, 22.06.2012р. боржником самостійно сплачено борг у сумі 6 014 100 грн., що підтверджується листом ТОВ "БМС ТЕХНО" № 12-0-34-3522 від 31.07.2012р., дійшов вірного висновку про те, що відповідач мав достатньо часу для погашення заборгованості перед позивачем.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Враховуючи наявний у відповідача та не погашений перед позивачем борг за отриманий товар, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 6 573 534 грн. основного боргу.
Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення, що складає 1244 260,36 грн.
Відповідно до п.9.4 договору у разі прострочення покупцем оплати за поставлену партію товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості товару за кожний день прострочення.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до умов договору зобов'язання відповідачем повинно було виконано 20.12.2011р., отже прострочення виконання зобов'язання відповідачем за договором необхідно розраховувати починаючи з 21.12.2011р. по 21.06.2012р.
Позивач, в порушення вимог законодавства, розрахував суму пені з 26.05.2012р. по 26.11.2012р. в сумі 1244260,36 коп.
Судова колегія рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені, з урахуванням вимог ст.232 ГК України, ст.ст.549-551 ЦК України змінює, та стягує з відповідача на користь позивача 78128,87 грн. пені, за період з 26.05.2012р. по 21.06.2012р.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо рішення суду в частині стягнення 3% річних, згідно до ст. 625 ЦК України, то таке підлягає залишенню без змін в цій частині, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 194 129 грн. 20 коп.
Інші доводи відповідача не спростовують висновків суду та не доводять їх протилежність, а тому до уваги судовою колегією не приймаються.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва зміні.
Керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС ТЕХНО» задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2013р. у справі №5011-13/16979-2012 змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМС ТЕХНО" (02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 22945907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" (юридична адреса: 01023, м. Київ, бульвар Л. Українки, 4, адреса для листування: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, код ЄДРПОУ 13669756), -з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 6 573 534 (шість мільйонів п'ятсот сімдесят три тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. - основного боргу, 78128( сімдесят вісім тисяч сто двадцять вісім) грн. 87 коп. - пені, 194129 (сто дев'яносто чотири тисячі сто двадцять дев'ять) грн. 20 коп. - 3% річних та 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. - витрати по сплаті судового збору. В решті позову відмовити.»
3.Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
4.Матеріали справи №5011-13/16979-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Пашкіна С.А.
Судді Баранець О.М.
Калатай Н.Ф.
Повний текст постанови складено та підпитсано 12.04.2013р.
Судове рішення № 30618590, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 09.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-13/16979-2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: