Ухвала суду № 30618410, 09.04.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

09.04.2013 Справа № 25/5005/10788/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М. (зміна складу колегії суддів на підставі розпорядження секретаря судової палати від 08.04.2013р.)

при секретарі: Ревковій Г.О.

Представники сторін:

ініціюючого кредитора - Плющова Н.О., дов. № 15/08-03 від 15.08.2012р.;

інші учасники судового процесу в судове засідання не з»явились; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби та Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012року по справі № 25/5005/10788/2012

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Петрол», м. Дніпропетровськ

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Капітал», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом (за ознаками ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 року у справі № 25/5005/10788/2012 (суддя Чередко А.Є.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Петрол», м. Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Капітал», м.Дніпропетровськ про визнання останнього банкрутом було визнано ТОВ «Пріма-Капітал» м.Дніпропетровськ (ЄДРПОУ 34979918) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на три місяці; ліквідатором ТОВ «Пріма-Капітал» призначено ініціюючого кредитора - ТОВ «Дніпро-Петрол»; зобов`язано Державну податкову інспекцію за місцем реєстрації банкрута надати до суду дані про наявність податкового боргу, рахунки, відкриті боржником; зобов`язано ліквідатора вчинити певні дії (а.с.51-52).

Вищевказану постанову господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.22-32, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з вищевказаною постановою, її оскаржила в апеляційному порядку - Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби, посилається на порушення господарським судом при її прийнятті норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 року, припинити провадження у справі, з наступних підстав зокрема:

- господарським судом порушено вимоги ст.7 та ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст.33, 34 ГПК України;

- господарським судом не було взято до уваги, що відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи ( крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом ДПС обов`язково призначається перевірка;

- господарським судом не було досліджено всіх ознак неплатоспроможності боржника, на підставі яких було порушено справу про банкрутство боржника, оскільки останнім за 2012 рік було подано до органів податкової служби декларацію, в якій зазначена сума валового доходу 68 592 грн. та валові витрати 68 592 грн., що свідчить про ведення товариством фінансово-господарської діяльності.

Також не погодившись з вищезазначеною постановою господарського суду Дніпропетровської області, її оскаржила в апеляційному порядку Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, посилається на порушення господарським судом при її прийнятті норм матеріального та процесуального права, зокрема, на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

У відзивах на апеляційні скарги ліквідатор боржника проти задоволення апеляційних скарг заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваної постанови господарського суду вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013р. по цій справі було прийнято апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м.Києва до розгляду, відновлено строк подачі апеляційної скарги (а.с.64), розгляд апеляційної скарги призначено на 26.03.2013р., від скаржника було витребувано докази про перебування боржника на податковому обліку в м.Києві.

Зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції було отримано скаржником, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання (а.с.82). ДПІ у Печерському районі м.Києва було надано лист від 18.03.2013р. про те, що боржник і досі перебуває на обліку платника податку у Печерському районі м.Києва (а.с.90), докази наявності кредиторських вимог до боржника не надано, відсутні. Отже, докази наявності податкового боргу у боржника, кредиторських вимог до останнього відсутні в матеріалах справи, не надано скаржником.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2013р. по цій справі було прийнято апеляційну скаргу ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, дану скаргу приєднано до раніше поданої скарги ДПІ у Печерському районі м.Києва, поновлено строк на апеляційне оскарження, призначено дату судового засідання на 26.03.2013р. Від скаржника були витребувані докази знаходження боржника на обліку в ДПІ АНД району м.Дніпропетровська, докази вжиття заходів по розшуку боржника та проведення перевірки згідно зі ст..78 Податкового кодексу України (а.с.73).

Зазначену ухвалу суду отримано скаржником 18.02.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням про отримання (а.с.85). Витребувані судом апеляційної інстанції докази скаржником не надано, відсутні. Також матеріали справи не містять жодних доказів в розумінні ст..ст.32, 33, 36 ГПК України, підтверджуючих наявність кредиторських вимог ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська до боржника.

Факт відсутності податкового боргу за даними ДПІ у Печерському районі м.Києва підтверджується листом останньої № 5278/10/193-10, доданим на обґрунтування правової позиції, викладеної у відзиві на апеляційну скаргу представником ліквідатора (а.с.115).

Крім цього, факт відсутності кредиторських вимог до боржника від податкових органів також підтверджується листом ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, яка повідомила ліквідатора (відповідь на запит останнього від 26.12.2012р. № 11-1-06/12) про відсутність податкового боргу у боржника перед бюджетом (а.с.99-101). Також, і в апеляційних скаргах ні ДПІ у Печерському районі м.Києва, ні ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська не зазначають про те, що мають будь-які кредиторські вимоги до боржника та в порядку ч.5 ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону до 19.01.2013р.) направляли відповідні заяви з такими вимогами. Отже, а ні ДПІ у Печерському районі м.Києва, а ні ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська не мають кредиторських вимог до боржника, що підтверджується листами про відсутність податкового боргу.

Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 (в редакції постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 12, від 23.03.2012р. № 3, від 17.10.2012р. № 10) при розгляді апеляційним господарським судом апеляційної скарги особи, яка не брала участі в розгляді справи в суді першої інстанції, але вважає що господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження (за відсутності інших підстав її повернення згідно з Господарським процесуальним кодексом України), повинен з»ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Згідно з ч.2 ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтями 32, 33, 34 ГПК України передбачений обов`язок сторін (учасників процесу) довести належними доказами обставини, на які вони посилаються.

Ні в додатку до апеляційної скарги, ні в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції обома скаржниками не було надано жодного доказу в розумінні ст..ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження доводів про те, що оскаржуваною постановою господарського суду вирішено питання про їх права та обов`язки (ч.1 ст.91 ГПК України).

Приймаючи апеляційні скарги ДПІ до провадження, відновляючи строк подачі апеляційних скарг, незалежно від того, що скаржник набув чи ні статусу учасника провадження, як кредитор боржника, а не відмовляючи в прийнятті апеляційних скарг, колегія суддів виходила із наступних положень чинного законодавства України.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження згідно з законом.

Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено,що право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки ( в ред. ЗУ № 2453-VI від 07.07.2010р.).

Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів ( обов'язкових платежів). Тобто, органи ДПІ є потенційними кредиторами боржника в процедурі банкрутства згідно з вимогами закону.

Відтак, в процедурі банкрутства відсутнього боржника, в порядку ст.52 ЗУ" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова про визнання боржника банкрутом, ухвала господарського суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію останнього стосується обов'язку органів Державної податкової інспекції на встановлення податкових зобов'язань перед бюджетом у такого платника податків, шляхом проведення перевірок,права заявити грошові вимоги до банкрута згідно з ч.5 ст.52 ЗУ" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону до 19.01.2013р.).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам податкової служби державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності. Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статей 23, 51, 52 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу. Отже, незаконне введення ліквідаційної процедури перешкоджає виникненню нових податкових зобов'язань, що зачіпає інтереси податкових органів, зобов'язаних забезпечувати надходження до бюджету податкових платежів. Також, незаконне введення ліквідаційної процедури та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника припиняє можливість донарахування податковими органами податкових зобов'язань за періоди, які мали місце до моменту введення ліквідаційної процедури, згідно рішення податкового органу, оскільки в ліквідаційній процедурі до реєстру вимог кредиторів можуть включатися тільки вимоги, які виникли із зобов'язань боржника, які виникли під час здійснення процедури банкрутства (пункт 4 статті 31 Закону). Незаконне введення ліквідаційної процедури та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника має наслідком припинення повноважень керівника боржника згідно частини 2 статті 23 Закону, який тим самим звільняється від відповідальності за неповноту сплати податків в попередніх податкових періодах у випадку нарахування податковими органами зобов'язань за наслідком проведеної перевірки в ході ліквідаційної процедури та відповідно до рішення податкового органу, оскільки керівником боржника в ліквідаційній процедурі стає ліквідатор боржника.

27.02.2013р. по аналогічним справам цієї категорії спорів за апеляційними скаргами органів ДПІ, які не підтвердили в ході судового розгляду справи судами обох інстанцій наявність своїх грошових вимог до боржників, такі вимоги були відсутні, а, отже, відповідно органи ДПІ не набули а ні статусу сторони у справі, а ні учасника судового процесу та не надали доказів порушення прав ДПІ, судовою колегією Вищого господарського суду України по трьом справам №№ 34/5005/8846/2012, 38/5005/9234/2012, 34/5005/8214/2012 було скасовано усі попередні судові акти суду апеляційної інстанції та припинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами органів ДПІ, які порушені необґрунтовано, зокрема, вимог ст.ст.91, 106 ГПК України. Зазначені обставини неодноразових скасувань судом касаційної інстанції постанов апеляційного господарського суду свідчать про формування усталеної єдиної судової практики по цій категорії справ. Ксерокопії цих постанов Вищого господарського суду України від 27.02.2013р. по трьом вищевказаним справам долучено до цієї справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріалами справи не підтверджено факт набуття скаржниками а ні статусу кредиторів у справі, а ні учасників судового процесу та скаржниками не надано доказів факту порушення їх прав та обов`язків, колегія суддів зазначає, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України (в редакції на момент винесення оскаржуваних судових рішень). Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Поряд з викладеним слід додати, що виходячи з положень ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство (в редакції Закону до 19.01.2013р.), яким встановлений місячний термін для направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута з дня отримання від ліквідатора повідомлення про визнання боржника банкрутом, орган державної податкової служби у ліквідаційній процедурі боржника не позбавлений та має право здійснити податкову перевірку і після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. А у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості Боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами. Також, ДПІ, у разі незгоди з відмовою ліквідатора підприємства надати документи для перевірки, не позбавлена права оскаржити відповідні дії у встановленому законом порядку (в порядку адміністративного судочинства або у межах справи про банкрутство).

За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що обидва апеляційних провадження слід припинити з посиланням на п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та абз.1, 2 п.5, п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України» (в редакції змін та доповнень постанов господарського суду України від 26.12.2011р., 23.03.2012р., 17.10.2012р. №№ 12, 3, 10 (відповідно)).

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 99, 106 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012р. по справі № 25/5005/10788/2012 - припинити.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012р. по справі № 25/5005/10788/2012 - припинити.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали підписаний 10.04.2013 року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Лисенко