Рішення № 30618403, 08.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р.Справа № 922/456/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Тарасова С.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський канатний завод", м. Харків до Головного управління юстиції у Харківський обл., м. Харків про стягнення 63275,81 грн. за участю представників сторін:

позивача - Халабурдіна С.В., дов. № б/н від 07.06.2012р.

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківський канатний завод", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Головного управління юстиції у Харківський обл., м. Харків про стягнення 25031,50грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 1897,38грн. пені, 5264,46грн. - 25% річних та 31082,47грн. компенсації вартості спожитих послуг водовідведення, водопостачання, теплопостачання, електроенергії та експлуатаційних витрат. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 23/3 від 15.03.2011р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2013 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 05.03.2013 року о 11:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2013 року розгляд справи було відкладено на 19.03.2013 року о 11:30 годині.

На підставі розпорядження № 322 від 18.03.2013 року та Витягу з автоматизованої системи документообігу суду від 18.03.2013 року справа №922/456/13-г була передана судді Бураковій А.М. для розгляду, у зв'язку з хворобою судді Присяжнюка О.О.

Приймаючи до уваги абзац 4 п. 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11р., у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу) спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. Таким чином, строк розгляду заяви по справі №922/456/13-г починається заново, а саме з 18.03.2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.03.2013 року розгляд справи було відкладено на 08.04.2013 року о 11:00 годині.

До господарського суду Харківської області 02.04.2013 року від представника позивача надійшов супровідний лист (вх. 12159), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення №6102210956254.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Харківський канатний завод", м. Харків є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

15 березня 2011 року між Акціонерним товариством відкритого типу «Харківський канатний завод» (Позивач), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Харківський канатний завод» та Головним управлінням юстиції у Харківській області (Відповідач) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 23/3 (Договір).

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Орендодавець (Позивач) зобов'язується передати Орендарю (Відповідачу) в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення літ. «А-3»: Будинок культури ім. Ілліча загальною площею 367,1 кв. м., розташоване за адресою: 61020. м. Харків, пр-т Ілліча, 77, БК ім. Ілліча (Приміщення), а Орендар (Відповідач) - прийняти приміщення та сплачувати Орендодавцю (Позивачу) плату за користування ним.

П. 1.2. Договору, приміщення надається в оренду для використання його в господарській діяльності з метою розміщення адміністративного приміщення.

Відповідно до п.2.1. Договору, передача - приймання Приміщення від Орендодавця до Орендаря та його повернення від Орендаря Орендодавцям здійснюється уповноваженими представниками Сторін.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що при передачі Приміщення Сторонами складається двосторонній акт прийому - передачі Приміщення (Додаток №1), який підписується уповноваженими представниками Сторін і є невід'ємною частиною цього Договору. В акті прийому-передачі вказується технічний стан Приміщення на момент передачі його в оренду.

Згідно з п.2.4. Договору, приміщення вважається переданим Орендарю в користування з моменту підписання акта прийому - передачі уповноваженими представниками Сторін.

З матеріалів справи вбачається, між сторонами був складений та підписаний Акт прийому-передачі приміщень по Договору оренди №28/3 від 15.03.2011 року, скріплений печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін. (а.с. 11)

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю сторін і складає за 187,8 кв.м. - 3756,00 грн., за 113 кв.м. - 1130,00 грн., за 66,3 кв.м. 1326,00 грн. всього орендна плата за користування Приміщенням на протязі одного календарного місяця складає 6212,00 грн. (Шість тисяч двісті дванадцять грн.00 коп.) в том числі ПДВ - 1035,33 грн. (Орендна плата).

Відповідно до п.4.2., п.4.3. Договору, орендна плата за користування Приміщенням нараховується та підлягає сплаті шляхом безготівкового розрахунку чи в інший не заборонений законом спосіб. Орендна плата за користування Приміщенням сплачується Орендарем у вигляді авансованого платежу до 5 (п'ятого) числа поточного (розрахункового) місяця. Підставою для сплати є цей Договір.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у порушення норм чинного законодавства, взятих на себе зобов'язань передбачених Договором № 23/3 не розрахувався з позивачем за оренду приміщення за січень - травень 2012 року, про що свідчить акт здачі-прийнятті робіт (надання послуг) № А0-0000044 від 31.01.2012 року; акт здачі-прийнятті робіт (надання послуг) № А0-0000142 від 29.02.2012 року; акт здачі-прийнятті робіт (надання послуг) № А0-000268 від 31.03.2012 року; акт здачі-прийнятті робіт (надання послуг) № А0-000385 від 30.04.2012 року; акт здачі-прийнятті робіт (надання послуг) № А0-000505 від 31.05.2012 року на загальну вартість робіт проведених (наданих послуг) в розмірі 25 031,50 грн.

Відповідно до п. 4.4. вказаного договору оренди Вартість компенсації фактично спожитих Відповідачем (орендарем) електроенергії, послуг по водовідведенню, водопостачанню та експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням об'єкту оренди в розмір орендної плати не входять та відшкодовуються Відповідачем Позивачеві на протязі 5 (п'яти) календарних днів з моменту виставлення рахунку та згідно щомісячних протоколів узгодження договірної ціни.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не компенсував позивачу вартості спожитих відповідачем послуг водовідведення, водопостачання, теплопостачання, електроенергії, експлуатаційних витрат на загальну суму 31 082,47 грн., про що свідчить акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АО-0000101 від 31.01.2012 року; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АО-0000204 від 29.02.2012 року; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АО-0000331 від 31.03.2012 року; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АО-0000445 від 30.04.2012 року; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АО-0000578 від 31.05.2012 року на загальну суму 31082,47 грн.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимоги ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а також вимоги ст.901 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості за орендну плату в розмірі 25 031,50 грн. та вартості спожитих відповідачем послуг водовідведення, водопостачання, теплопостачання, електроенергії, експлуатаційних витрат на загальну суму 31082,47 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 25 % річних у розмірі 5264,46 грн., пеню в розмірі 1897,38 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем 25 % річних в розмірі 5264,46 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1. Договору № 23/3 закріплено, що за прострочення сплати Орендної плати за користування Приміщенням в строк і в розмірі передбачених Договором № 23/3, Орендар (Відповідач) сплачує на користь Орендодавця (Позивача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення триває понад 7 (сім) календарних днів - штраф у розмірі 50 % від суми Орендної плати за користування Приміщенням вказаної в п. 4.1. Договору № 23/3.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши нарахування пені в розмірі 1897,38 грн. за період з - 06.01.2012 р. по 06.07.2012 р., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, тому, виходячи з вищевикладеного, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, судові витрати у даній справі покладаються у повному обсязі на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління юстиції у Харківській області (61002, м. Харків, вул.. Петровського, 26, код ЄДРПОУ 34859512) на користь Публічного акціонерного товариства «Харківський канатний завод» (61020, м. Харків, вул. Китаєнко, 1, код ЄДРПОУ 00306443) заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 25 031,50 грн., пеню у розмірі 1897.38 грн., 25 % річних у розмірі 5 264,46 грн., компенсацію вартості спожитих Відповідачем послуг водовідведення, водопостачання, теплопостачання, електроенергії, експлуатаційних витрат у розмірі 31 082,47 грн., судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.04.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

922/456/13-г