Рішення № 30618292, 09.04.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" квітня 2013 р. Справа № 918/333/13-г

Суддя Павлюк І.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

про стягнення в сумі 18 471 755 грн. 99 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Ященко Р.Ю., представник (довіреність №14-51 від 22.03.2013р.).

від відповідача: Августинович Р.В., представник (довіреність №01-10/261 від 30.01.2013р.).

Суть спору: Позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради про стягнення 16 289 350 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 93 363 грн. 12 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, 492 023 грн. 09 коп. 3% річних та 1 597 018 грн. 98 коп. пені

08.04.2013р. відповідач подав відзив на позов, в якому визнає позовні вимоги в частині основного боргу, заперечує нарахування інфляційних та річних, а також просить суд на підставі п. 3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені.

В судовому засіданні 09.04.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, а представник відповідача визнав позовні вимоги в частині основного боргу, інфляційних та річних, при цьому просить зменшити розмір пені на 50%.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (далі - Первісний кредитор, Постачальник) та комунальним підприємством "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (далі - Покупець) був укладений договір №21-60/11 на постачання природного газу (надалі - Договір; а.с. 8-14).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов'язався передати Покупцю імпортований природний газ, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що газ поставлений за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Постачальник передає Покупцю в період з 01 листопада 2011 р. по 31 грудня 2012 р. газ в обсязі 23549,4 тис. кубічних метрів.

За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (м3) приведений до стандартних умов ( t-20 град. за цельсієм Р=101,325 кПа/760 мм ртутного стовпчика), якість газу повинна відповідати вимогам ГОСТу 5542-87 "Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия" (Договір п.2.5., 2.6.).

У відповідності до розділу 5 Договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3 382, 00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4 058,40 (чотири тисячі п'ятдесят вісім гривень, 40 коп.) гривні. Крім того, до ціни газу включається вартість витрат Постачальника на оплату послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами до пунктів приимання-передачі в розмірі 24,4000 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 4,8800 грн. Крім того, до ціни газу включається тариф Постачальника на транспортування газу розподільними газопроводами в розмірі 277,9000 грн. без ПДВ, крім того ПДВ- 55,5800 грн. та тариф Постачальника на постачання природного газу в розмірі 40,8000 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 8,1600 грн. Крім того, відповідно до законодавства до ціни газу включається збір до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки (2 %) в розмірі 67,6400 грн. без ПДВ, крім того ПДВ- 13,5280 грн. Ціна, за якою Покупець оплачує Постачальнику за 1000 куб.м. природного газу, становить 4551,2880 грн. в тому числі ПДВ - 758,5480 грн.

Згідно п.5.3. Договору сторони домовились, що ціна на газ та інші складові відпускної ціни газу (тариф на транспортування УМГ, цільова надбавка до вартості газу, тариф постачальника на транспортування та постачання можуть змінюватись у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни на газ або інших складових відпускної ціни газу сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами , які є обов'язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію та не потребують додаткового узгодження. Сторони домовились, що ціна за 1000,0 (одну тисячу) кубічних метрів газу у відповідному періоді передачі газу встановлюється на рівні граничної ціни, затвердженої уповноваженим державним органом.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.3., 6.4. Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем поставки. В разі внесення Покупцем попередньої оплати, сума якої перевищує вартість фактично спожитого обсягу газу, вказані кошти зараховуються Постачальником як попередня оплата на наступний період.

Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Покупцем та акту приймання-передачі газу до 25 числа, наступного за звітним місяця. Вищевказана звірка оформлюється актом звірки.

Пунктами 7.1, 7.2, 7.3. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором Постачальник та Покупець несуть відповідальність згідно з даним договором і чинним законодавством України. За несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, зазначені у п.6.1 даного договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а також відшкодовує понесені Постачальником збитки. У разі несвоєчасного проведення Покупцем розрахунків за використаний газ, а також за відсутності у Покупця підтвердженого Постачальником у порядку, встановленому цим договором, планового обсягу поставки газу на поточний місяць поставки, Постачальник припиняє подачу газу Покупцю згідно вимог «Порядку пооб'єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року № 1687.

Згідно п.7.9. Договору в разі прострочення виконання грошових зобов'язань покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Крім того, 01 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" та Відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору на постачання природного газу від 29.09.2011р. №21-60/11, відповідно до якої ціна, за якою покупець оплачує постачальнику за 1000 м3 природного газу, становить 3861,3600 грн. в тому числі ПДВ - 68, 62 грн.

Крім того, 30.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" та Відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до договору на постачання природного газу від 29.09.2011р. №21-60/11, відповідно до якої ціна, за якою покупець оплачує постачальнику за 1000 м3 природного газу, становить 3991,2600 грн. Крім того, сторони домовились, що газ, що поставляється за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Також 02.09.2012р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" та Відповідачем було укладено додаткову угоду №5 до договору на постачання природного газу від 29.09.2011р. №21-60/11, відповідно до якої ціна, за якою покупець оплачує постачальнику за 1000 м3 природного газу, становить 4707,0960 грн.

На виконання умов Договору ПАТ «Рівнегаз» поставив протягом листопада-грудня 2011 року, січня-серпня 2012 року, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 43 063 150,80 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 30.11.2011р., 31.12.2011р., 31.01.2012р., 29.02.2012р., 31.03.2012р., 30.04.2012р., 31.05.2012р., 30.06.2012р., 31.07.2012р., 31.08.2012р. (а.с.43-52).

При цьому 24.10.2012р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» та ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було укладено договір про відступлення правова вимоги № 14/6068/12 (а.с.53-55).

У відповідності до п.1.1 Первісний кредитор (ПАТ «Рівнегаз») передає, а новий кредитор (ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») приймає на себе право вимоги до боржника Первісного кредитора КП «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради за договором №21-6О/11 від 29.09.2011р. у сумі 16 289 350,80 грн.

Відповідно до п.1.2, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням зазначеним в п. 1.1 Договору, до Нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Згідно з п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1 договору. Передача оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.

Пунктом 2.3 Договору про відступлення права вимоги передбачено, що Первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити Боржника про відступлення права боргу.

29.10.2012р. Новим кредитором (позивачем) було направлено відповідачу повідомлення за №10-3554 про відступлення права вимоги, що стверджується матеріалами справи та не заперечується представником відповідача.

Відповідно до п.6.1 Договору постачання газу № 21-6О/П від 29.09.2011р. розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30(31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за звітним місяцем поставки газу.

Однак, в порушення умов договору Відповідач здійснив оплату за спожитий природний газ частково, а саме розрахувався у розмірі 26 773 800,00 грн. Таким чином, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість за поставлений природний газ в сумі 16 289 350,80 грн.

На підставі пункту 7.2. Договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 16.02.2012р. по 11.02.2013р. (з урахуванням періодів поставки природного газу) в розмірі 1597018 грн. 98 коп. (розрахунок а.с.57-61).

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 11.12.2011р. по 11.02.2013 р. (з урахуванням періодів поставки природного газу) в розмірі 492 023 грн. 09 коп. та інфляційні збитки за період з грудня 2011 року по березень 2012 року в сумі 93 363 грн. 12 коп. (розрахунок а.с.57-61).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до частини 1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Так, у відзиві на позов відповідач зазначає, що станом на 01.04.2013р., загальна сума заборгованості споживачів усіх рівнів перед КП "Теплотранссервіс" складала 49 818 300 грн. 00 коп., яка утворилась в зв'язку із неплатоспроможністю більшої половини споживачів теплової енергії та постійною необхідністю здійснення підприємством витрат пов'язаних з проведенням поточних ремонтів та підготовкою об'єктів соціальної сфери до подачі теплової енергії.

Крім того, з боку держави підприємству не відшкодовано різницю в тарифах, яка виникла через невідповідність діючих тарифів на теплопостачання витратам на виробництво теплової енергії на протязі тривалого періоду. Так, різниця в тарифах за 4 квартал 2012р. складає 9 963 104 грн. 96 коп., за відшкодування 2 групи споживачів 2012р. 4 589 800 грн.

Відповідач наголошує на вкрай важкому фінансовому стані підприємства, про що свідчать долучені до матеріалів справи звіти про фінансові результати ф№2 за 2012р. та баланс підприємства на 31.12.2012р., відповідно до яких підприємство несе збитки.

Відповідач також вказує, що стягнення з підприємства всієї суми заборгованості може спричинити припинення або розбалансування його господарської діяльності, наслідком чого може бути припинення надання послуг теплопостачання жителям міста та соціально значимим об'єктам міста, в тому числі лікарням, навчальним закладам, дитсадкам, тощо.

Тому, зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд врахувати зазначені обставини та зменшити розмір штрафної санкції на підставі п.3 ст.83 ГПК України.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не заперечуються обсяги поставки газу та його ціна згідно договору, що підтверджується і зібраними у справі доказами (акти приймання-передачі, тощо), позовні вимоги в частині стягнення 16 289 350 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 93 363 грн. 12 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції та 492 023 грн. 09 коп. 3% річних визнаються судом доведеними та обґрунтованими.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу дії частини 1 статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право нараховувати відповідачу пеню у визначених розмірах визначено в пункті 6.2.2 додаткової угоди №2 до договору на постачання природного газу від 29.09.2011р. №21-60/11, за змістом котрого: у разі порушення споживачем (відповідачем) строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Суд зауважує, що в силу приписів частини 1 статті 233 Господарського кодексу України: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України встановлено: якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідач є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво та розподіл теплової енергії для потреб населення, та соціально значимих об'єктів міста, в число яких входять медичні та навчальні заклади, дитсадки, а також об'єкти в яких здійснюють свою діяльність органи державної влади, соціального забезпечення життєдіяльності міста та правоохоронні органи тощо, порушення належної діяльності яких призведе до соціальної напруги в місті, враховуючи часткову оплату відповідачем вартості спожитого згідно договору газу, а також той факт, що виникнення заборгованості відповідача перед позивачем в більшій мірі стало наслідком невідшкодування державою різниці в тарифах на теплову енергію, суд визнав за можливе скористатись правом, наданим ст. 233 ГК України та п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, зменшивши на 50% розмір пені, яка підлягає до стягнення, до 798 509 грн. 49 коп.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягнувши з відповідача на користь позивача 16 289 350 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 93 363 грн. 12 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, 492 023 грн. 09 коп. 3% річних, 798 509 грн. 49 коп. пені, з покладенням на відповідача судових витрат по справі.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (33027, Рівненська область, м. Рівне, вул. Д. Галицького, буд. 27, код ЄДРПОУ 30841056) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд 6, код ЄДРПОУ 20077720) 16 289 350 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 93 363 грн. 12 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, 492 023 грн. 09 коп. 3% річних, 798 509 грн. 49 коп. пені та 68 820 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "09" квітня 2013 р.