Ухвала суду № 30617874, 27.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/4974/13

27.03.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси"

про стягнення 3 919 644,02 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Концерн Хлібпром" (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 3 919 644,02 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/4974/13, слухання справи призначено на 05.04.2013 року.

21.03.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд:

- вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" (код ЄДРПОУ 37101703) майно та на грошові суми, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси".

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що відповідач здійснює комплекс дій та заходів для переведення операційної діяльності на іншу юридичну особу, що може призвести до зменшення у відповідача ліквідних активів, такі дії призведуть до того що у відповідача не залишиться майна в достатній кількості для задоволення позовних вимог позивача, та в подальшому може значно утруднити виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 10 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, подане разом із позовною заявою або викладене в цій заяві, може бути розглянуто під час підготовки справи до розгляду в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України, а також, і в процесі розгляду судом господарської справи, в тому числі за результатами судового засідання, в якому спір не вирішується по суті.

Приписами статті 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 Господарського процесуального кодексу України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У відповідності до вказаної норми, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві та забороною відповідачеві та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У відповідності до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 26.12.2011 року, у мовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Тобто, у вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та дослідивши доводи, викладені у поданій позивачем заяві про забезпечення позову, зокрема, реальна можливість реалізації відповідачем об'єктів свого майна (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), суд виходив з того, що доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову є обґрунтованими та доведеними наявними матеріалами справи, захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, є адекватним заявленим позовним вимогам, та забезпечує збалансованості інтересів сторін у справі, оскільки його вжиття не спричинить тяжких наслідків для відповідача у справі, а також наявний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Керуючись статями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. З метою забезпечення позову Публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" 3 919 644,02 грн., вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9/3, код ЄДРПОУ 37101703) виявлених державним виконавцем, при виконанні ухвали про забезпечення позову по справі

3. Стягувач: Публічне акціонерне товариство "Концерн Хлібпром" (79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2 код ЄДРПОУ 05511001).

4. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9/3, код ЄДРПОУ 37101703).

5. Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження".

6. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття, тобто з 27.03.2013 року та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

7. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред’явлена до виконання протягом одного року з моменту її прийняття.

Суддя С.В. Стасюк