Ухвала суду № 30617540, 12.04.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

12.04.2013

№02-21/901/1263/13

Суддя С.О. Лукачов, розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства «Джанкойський машинобудівний завод», м. Джанкой.

до Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції Ар Крим, м. Джанкой

про звільнення майна з під арешту та зупинення виконавчого провадження.

встановив:

Відповідно до ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми (пункт 3).

Відповідно до частини 5 статті 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Розглянувши позовну заяву, суд встановив наступні її недоліки.

Позов мотивований тим, що постанови виконавчої служби про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження перешкоджають підготовці плану санації Приватного акціонерного товариства «Джанкойський машинобудівний завод», його господарський діяльності та погашенню кредиторської заборгованості, не зняття арешту з майна не можливість підготувати план санації, розпоряджатися майном.

В обґрунтування позову позивач посилається, зокрема на положення ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Але ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Проте позов вимоги про визнання права власності на майно – не містить.

Відповідно до ч.4 п.4 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд за заявою керуючого санацією знімає арешт з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають виконанню плану санації, господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Проте до матеріалів справи не доданий затверджений у встановленому законом порядку план санації.

Таким чином, позивач не представив суду доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що з метою зняття арешту чи інших обмежень під час виконання плану санації, керуючому санацією слід звертатися не з окремим позовом, а з відповідною заявою та в рамках справи про банкрутство, яка вже перебуває в провадженні суду.

Що ж до звернення до суду в порядку ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту, то у цьому випадку слід звертатися з окремим позовом та відповідно формулювати позовні вимоги з урахуванням цієї норми закону.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1, п. 3 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву повернути позивачу без розгляду.

2. Повернути з Державного бюджету України (Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, код ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Публічного акціонерного товариства «Джанкойський машинобудівний завод» (код ЄДРПО України 00231878) суму судового збору у розмірі 1 147,00 грн. сплачену квитанцією № ПН1717 від 10.04.2013 р.

Додаток: позовний матеріал на 53 аркушах та конверт.

Суддя С.О. Лукачов