Постанова № 30617360, 08.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 року № 826/2149/13-а

О 14 годині 06 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Калайді К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби по проведенню 18 січня 2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" та про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 8 лютого 2013 року № 000018/22.02 та № 0000892202.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Кримінальний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби неправомірно проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД", оскільки товариство не було повідомлено належним чином про проведення перевірки. Також позивач вказує на те, що відповідачем не надано належних доказів безтоварності, і як наслідок нікчемності правочинів, укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Емф Плюс", а тому у відповідача відсутні підстави для донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" зобов'язань з податку на додану вартість та збільшення сум податку на прибуток в частині господарських відносин за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Емф Плюс". Також позивач вказує на те, що реальність здійснених господарських взаємовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Емф Плюс" підтверджуються необхідними первинними документами.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, Господарського кодексу України, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та збільшено суму податку на прибуток, оскільки первинні документи по взаємовідносинам між Товариством з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Емф Плюс" складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт реальності здійснення господарських опрерацій між позивачем та його контрагентом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1 статті 79 та пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" з питань правомірності дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Емф Плюс" за період з 1 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року. При цьому, у вступній частині акту перевірки період перевірки визначений з 1 вересня 2012 року по 30 березня 2012 року, проте з тексту акта та в ході судового розгляду встановлено, що перевірка здійснювалась виключно за вересень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 22 січня 2013 року № 215/22.2/32731467, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД":

- пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 177 854 грн., у тому числі по періодам: за вересень 2012 року в сумі 177 854 грн.;

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на прибуток в загальній сумі 186 747 грн., в тому числі по періодам: за ІІІ квартал 2012 року в сумі 186 747 грн.

На підставі складеного акту перевірки 8 лютого 2013 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 000018/22.02, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" суму грошового зобов'язання в розмірі 222 318 грн., з якої за основним платежем - 177 854 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44 464 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100;

- № 0000892202, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" суму грошового зобов'язання в розмірі 233 434 грн., з якої за основним платежем - 186 747 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 46 687 грн. за платежем: податок на прибуток, код платежу: 11021000.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У відповідності до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З аналізу наведених норм права, суд зазначає, що податковий орган наділений правом на проведення документальної невиїзної перевірки лише у випадку, коли платнику податку до початку проведення перевірки вручено копію наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" розпочата 18 січня 2013 року.

В акті також зазначено, що посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" проінформовано про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 18 січня 2013 року № 15/22.2, яке разом з копією наказу від 18 січня 2013 року № 83 направлено на адресу підприємства рекомендованим листом 18 січня 2013 року.

Представник позивача під час розгляду справи зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" не отримувало наказу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про проведення невиїзної документальної перевірки та письмового повідомлення про дату та місце проведення перевірки.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина перша статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем доказів на підтвердження надіслання на адресу позивачем копії наказу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про проведення невиїзної документальної перевірки та письмового повідомлення про дату та місце проведення перевірки та доказів отримання зазначених документів Товариством з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що навіть у разі надіслання Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на адресу позивача копії наказу про проведення невиїзної документальної перевірки та письмового повідомлення про дату та місце проведення перевірки - 18 січня 2013 року, про що зазначено в акті перевірки, відповідач був позбавлений права розпочинати проведення перевірки 18 січня 2013 року, оскільки станом на 18 січня 2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" не могло бути відомо про проведення такої перевірки податковим органом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби порушено порядок проведення документальних позапланових невиїзних перевірок, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби по проведенню 18 січня 2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

1 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Емф Плюс", як виконавцем, укладено договір про виконання роботи № 11/08-12, за умовами якого виконавець за завданням замовника зобов'язується виконати роботи із залученням підрядників, що мають ліцензію на будівельні роботи, проконтролювати хід робіт, нести за них відповідальність та передати закінчені роботи замовнику в порядку і строк встановлений цим договором, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами даного договору.

Згідно пункту 1.2 договору, виконавець виконує всі види будівельно-монтажних робіт (відповідно до проектно-кошторисної документації) по об'єкту: будівельні роботи по реконструкції приміщень під розміщення амбулаторії лікарів сімейної медицини по вул. Бальзака, 22 у Деснянському районі м. Києва, здає в обумовлені строки виконані роботи замовнику, а замовник приймає та оплачує виконані роботи.

Ціна договору на момент підписання становила 366 585,60 грн., в тому числі ПДВ - 61 097,60 грн. (пункт 2.1 договору).

На виконання умов договору ТОВ "Емф Плюс" виписало на користь ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД" податкову накладну № 3 від 10 вересня 2012 року на загальну суму 366 585,60 грн., в тому числі ПДВ 61 097,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 вересня 2012 року підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за формою № КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) по реконструкції приміщень під розміщення амбулаторії лікарів сімейної медицини по вул. Бальзака, 22 у Деснянському районі м. Києва для влаштування амбулаторії лікарів сімейної медицини.

На підтвердження перерахування коштів від ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД" на користь ТОВ "Емф Плюс", згідно укладеного договору, позивачем надано виписки по рахунку в Печерському відділенні Київської філії ПАТ "КБ "Південкомбанк" та платіжні доручення.

6 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМФ Плюс", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД", як покупцем, укладено договір поставки № 06-1/08/12, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцю товар згідно специфікацій, що є додатками до цього договору, а у випадках встановлених цим договором, виконати монтажні роботи конструкцій, вартість яких, їх обсяг та сама необхідність їх проведення зазначається у відповідних додаткових угодах, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених договором, прийняти названий товар та оплатити його, а також, в передбачених договором випадках, прийняти виконані належним чином роботи, та оплатити їх вартість.

Згідно специфікацій, які є додатками до договору № 06-1/08/12 від 6 серпня 2012 року, ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД" замовило у ТОВ "ЕМФ Плюс" металопластикові конструкції (комплексна поставка) на загальну суму 1 311 204,90 грн.

На виконання умов договору ТОВ "Емф Плюс" виписало на користь ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД" податкові накладні

- № 1 від 4 вересня 2012 року на загальну суму 54 316,08 грн., в тому числі ПДВ 9 052,68 грн.,

- № 2 від 5 вересня 2012 року на загальну суму 43 056 грн., в тому числі ПДВ - 7 176 грн.,

- № 4 від 12 вересня 2012 року на загальну суму 192 020,40 грн., в тому числі ПДВ - 32 003,40 грн.,

- № 5 від 13 вересня 2012 року на загальну суму 51 723,36 грн., в тому числі ПДВ 8 620,56 грн.,

- № 6 від 14 вересня 2012 року на загальну суму 50 544 грн., в тому числі ПДВ - 8 424 грн.,

- № 8 від 17 вересня 2012 року на загальну суму 22 464 грн., в тому числі ПДВ - 3 744 грн.,

- № 9 від 18 вересня 2012 року на загальну суму 286 416 грн., в тому числі ПДВ - 47 736 грн.

Між ТОВ "Емф Плюс" та ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД" підписані видаткові накладні № 17 від 4 вересня 2012 року, № 22 від 24 вересня 2012 року, № 49 від 26 жовтня 2012 року, № 48 від 24 жовтня 2012 року, згідно яких ТОВ "Емф Плюс" поставлений позивачу товар, згідно специфікацій.

На підтвердження перерахування коштів від ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД" на користь ТОВ "Емф Плюс", згідно укладеного договору, позивачем надано виписки по рахунку в Печерському відділенні Київської філії ПАТ "КБ "Південкомбанк" та платіжні доручення.

Щодо висновків Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби відносно того, що первинні документи по взаємовідносинам між Товариством з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Емф Плюс" складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим вони не підтверджують факт здійснення господарських операцій, суд зазначає про наступне.

До вказаного висновку Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби акту Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби від 30 листопада 2012 року № 894/22-40/35837615 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Емф Плюс" за період з травня по жовтень 2012 року, в якому зазначено, що співробітниками ГВПМ Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби службовою запискою № 5931/7/07-2/3 від 30 листопада 2012 року надано: висновок щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності та висновок спеціаліста Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області № 617 від 27 листопада 2012 року. Згідно з висновком спеціаліста, підписи від імені ОСОБА_1 на документах: копії статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Емф Плюс", затвердженого протоколом № 05/2012 від 14 травня 2012 року, копії протоколу № 05/2012 від 14 травня 2012 року, копії наказу № 5-к від 15 травня 2012 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Емф Плюс" ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає, встановити фактичне місцезнаходження не виявилось можливим.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Разом з тим, суд звертає увагу, що при проведенні перевірки податковим органом не було встановлено, що первинні документи, які складені за результатами господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом, підписані не директором ТОВ "Емф Плюс".

Зазначених доказів під час розгляду справи суду також не пред'явлено.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем також не було надано вироку суду, яким би були скасовані чи визнані нечинними установчі документи ТОВ "Емф Плюс" або було встановлено, що вказаною юридичною особою укладались фіктивні господарські угоди, в тому числі з ТОВ " Містобудування Інвест ЛТД ", підроблялись первинні документи або що товари, роботи (послуги) від вказаного контрагенту позивачу фактично не передавались.

Враховуючи наведене, висновок спеціаліста, згідно якого підписи від імені ОСОБА_1 на документах: копії статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Емф Плюс", затвердженого протоколом № 05/2012 від 14 травня 2012 року, копії протоколу № 05/2012 від 14 травня 2012 року, копії наказу № 5-к від 15 травня 2012 року виконані не ОСОБА_1 не може вважатися доказом, що доводить обґрунтованість заперечень відповідача, оскільки відсутній вирок суду, який набрав законної сили та зміст якого відображає зазначені обставини як такі, що мали місце.

Щодо визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток, суд зазначає про наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проаналізувавши надані позивачем первинні документи, судом встановлено їх відповідність вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, суд зазначає, що, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагентів платника податку на додану вартість в стані платників податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Так, ТОВ "Емф Плюс" свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість видане 10 червня 2008 року та анульоване 3 грудня 2012 року, тобто на час здійснення господарських операцій з позивачем, ТОВ "Емф Плюс" було платником податку на додану вартість.

Крім того, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків його контрагентами за договорами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі.

При цьому, слід враховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якою встановлено, що відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Так, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД" зареєстровано 5 листопада 2003 року. Видами діяльності юридичної особи є: інші монтажні роботи, інші роботи з завершення будівництва, монтаж та встановлення збірних конструкцій, діяльність у сфері інжинірингу, будівництво будівель.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ "ЕМФ Плюс" зареєстроване 7 квітня 2008 року. Видами діяльності юридичної особи є: надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., неспеціалізована оптова торгівля, діяльність у сфері права, консультація з питань комерційної діяльності й керування, інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., будівництво житлових і нежитлових будівель.

При цьому, суд звертає увагу, що запис про незнаходження ТОВ "ЕМФ Плюс" за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено державним реєстратором після здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "ЕМФ Плюс".

Позивачем на підтвердження використання отриманих послуг та товару від ТОВ "ЕМФ Плюс" у власній господарській діяльності надані копії договорів, укладених між позивачем та його контрагентами та надана первинна документація на підтвердження виконання ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД" своїх зобов'язань, згідно укладених договорів.

Так, 19 січня 2012 року між КП "Ватутінськінвест", як замовником, та ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД", як генпідрядником, укладено договір про виконання підрядних робіт № 501-12, за умовами якого генпідрядник виконує власними та залученими силами і обіговими коштами всі види будівельно-монтажних робіт (відповідно до проектно-кошторисної документації) по об'єкту: будівельні роботи по реконструкції приміщень під розміщення амбулаторії лікарів сімейної медицини по вул. Бальзака, 22 у Деснянському районі м. Києва, здає в обумовлені строки виконані роботи замовнику, а замовник приймає та оплачує виконані роботи за рахунок цільових бюджетних коштів, передбачених Програмою капітальних вкладень м. Києва.

3 вересня 2012 року між КП "Ватутінськінвест", як замовником, та ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД", як генпідрядником, укладено договір на виконання підрядних робіт № 517-12, за умовами якого генпідрядник виконує власними та залученими силами і обіговими коштами всі види будівельно-монтажних робіт (відповідно до проектно-кошторисної документації) по об'єкту: будівельні роботи по реконструкції приміщень під розміщення амбулаторії лікарів сімейної медицини по вул. Бальзака, 22 у Деснянському районі м. Києва, здає в обумовлені строки виконані роботи замовнику, а замовник приймає та оплачує виконані роботи за рахунок коштів бюджету розвитку, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1305 від 26 липня 2012 року.

20 серпня 2012 року між ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД", як підрядником, та Середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 275, як замовником, укладено договір № 17, за умовами якого підрядник за завданням замовника зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту м'яких покрівель та заміни віконних блоків приміщення школи І-ІІІ ступенів № 275, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 3-Г у Деснянському районі м. Києва.

3 вересня 2012 року між ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД", як підрядником, та Спеціалізованою школою № 152 з поглибленим вивченням англійської мови, як замовником, укладено договір № 152/2, за умовами якого підрядник за завданням замовника зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту по заміні вікон у спеціалізованій школі № 152 за адресою: м. Київ, вул. Курчатова, 18/1 у Деснянському районі м. Києва.

10 вересня 2012 року між ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД", як підрядником, та Гімназією № 39, як замовником, укладено договір № 7, за умовами якого підрядник за завданням замовника зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту по заміні вікон у гімназії № 39 за адресою: проспект Лісовий, 17-Г У Деснянському районі м. Києва.

1 жовтня 2012 року між Школою І-ІІІ ступенів № 213, як замовником, та між ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД", як підрядником, укладено договір підряду, за умовами якого підрядник за завданням замовника зобов'язується на власний ризик, своїми силами, засобами та матеріальними ресурсами виконати роботи передбачені додатком № 2 до договору та передати закінчені роботи замовнику в порядку і строки встановлений цим договором, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами цього договору. Згідно пункту 1.2 договору, найменуванням робіт є: капітальний ремонт по заміні вікон школи І-ІІІ ступенів № 213 за адресою: проспект Лісовий, 33-Б у Деснянському районі м. Києва.

18 жовтня 2012 року між ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД", як підрядником, та Гімназією № 39, як замовником, укладено договір № 8, за умовами якого підрядник за завданням замовника зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту по заміні вікон у гімназії № 39 за адресою: проспект Лісовий, 17-Г У Деснянському районі м. Києва.

10 грудня 2012 року між ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД", як підрядником, та Спеціалізованою школою № 152 з поглибленим вивченням англійської мови, як замовником, укладено договір № 152/3, за умовами якого підрядник за завданням замовника зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту по заміні вікон у спеціалізованій школі № 152 за адресою: м. Київ, вул. Курчатова, 18/1 у Деснянському районі м. Києва.

З огляду на встановлене та враховуючи, що позивачем надано належним чином оформлені первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ "ЕМФ Плюс", які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети його здійснення, спрямованої на отримання прибутку, висновки відповідача про те, що первинні документи по взаємовідносинам між ТОВ "Містобудування Інвест ЛТД" та ТОВ "Емф Плюс" складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим вони не підтверджують факт здійснення господарських операцій, судом до уваги не приймаються.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.

Враховуючи наведене, суд зазначає про наявність у позивача господарської мети платника податку при укладанні договору.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та сум податку на прибуток в частині господарських відносин за участю ТОВ "Емф Плюс", тому податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 8 лютого 2013 року № 000018/22.02 та № 0000892202 підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби по проведенню 18 січня 2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД".

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби № 000018/22.02 від 8 лютого 2013 року.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби № 0000892202 від 8 лютого 2013 року.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Містобудування Інвест ЛТД" судові витрати у розмірі 2 328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 50 коп.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева

Повний текст постанови складений 12 квітня 2013 року.