Постанова № 30617338, 08.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

08 квітня 2013 року № 826/2205/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «БНП»

до

Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва

про

визнання протиправним та скасування рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю «БНП» (далі – позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва від 04 лютого 2013 року № 127 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2013 відкрито провадження в адміністративній справі.

У судове засідання 13.03.2013 р. представник позивача прибув. Відповідач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Позивач позовні вимоги вмотивовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим без врахування обставин, встановлених в ході позапланової перевірки правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків, єдиного соціального внеску та інших платежів за період з 12 березня 2009 р. по 03 лютого 2013 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «БНП», що проводилась відповідачем та результати якої викладено в Довідці № 53 від 04 лютого 2013 р.

Відповідач позицію по суті позову не висловив, через канцелярію суду представником подано матеріали, що стали підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БНП» (ідентифікаційний код 31353042) є юридичною особою та взято на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва за № 0317913 від 08.06.2001 р.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва № 127 від 04.02.2013 року (далі – Рішення № 127) застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «БНП» фінансові санкції, а саме штраф в розмірі 27,65 грн. та нараховано пеню в розмірі 0,82 грн. за період з 21.09.2009 р. по 24.12.2009 р. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Дослідивши докази по справі, суд, вирішуючи справу, виходить з такого.

Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ст. 63 Закону № 1058-ІV виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй територіальні органи.

Територіальними органами виконавчої дирекції Пенсійного фонду є головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах. Головні управління та управління Пенсійного фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення від 18 липня 2006 року), - суд аналізує тільки доречні і важливі аргументи особи.

Згідно положень вищевказаної практики Європейського Суду з прав людини, суд оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній на час перевіряємого періоду з 21.09.2009 р. по 24.12.2009 р.) страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Позивач в силу ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-ІV є платником страхових внесків до солідарної системи та відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду; у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду (ч. 9 ст. 20 Закону № 1058-ІV) .

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній на час перевіряємого періоду з 21.09.2009 р. по 24.12.2009 р.) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 15 ст. 106 Закону № 1058-ІV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафних санкцій не застосовується.

При цьому відповідно до п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду від 19.12.2003, № 21-1, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV відповідачем прийнято рішення № 127 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхового внеску. Розрахунок фінансової санкції за несплату внеску здійснювався на підставі даних картки особового рахунку платника, копії якої долучено до матеріалів справи та відповідно до якої позивач прострочив сплату внесків на один день у вересні та грудні 2009 року в сумі 158,22 грн. та 118,26 грн. відповідно. Позивачем дані обставини не спростовано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а прийняте рішення № 127 є законним та відсутні підстав для задоволення позовних вимог.

Одночасно суд зауважує, що неналежне виконання, на думку позивача, відповідачем своїх обов’язків щодо здійснення контролю за своєчасною сплатою позивачем внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, не звільняє позивача від обов’язку виконання Закону № 1058-ІV та відповідальності за його порушення.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а відповідачем правомірно винесено рішення.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БНП» до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва від 04 лютого 2013 року № 127 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. О. Маруліна