Постанова № 30617289, 02.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 квітня 2013 року 11:53 № 826/1308/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представників позивача: Соколова О.В, Євчук Н.Р.,

представника відповідача: Мухи С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення- рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивачем правомірно розраховано і заявлено до відшкодування від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 3 229 696 грн.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 08.11. 2012 року №0000162310.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що позивачем заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ у липні 2012р. суму від'ємного значення, що виникло в червні 2011 року в розмірі 3 229 696 грн.

Відповідачем проведено, у період з 08.10.2012р. по 19.10.2012р. документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна» (код ЄДРПОУ 35919521) з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2012 року, за результатами якої складено акт від 19.10.2012р. №1200/40-50/23-20/35919521.

В ході перевірки встановлено порушення: п.200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, а саме завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за такі податкові періоди: за червень 2012 року на суму податку 3229696грн. та підлягає зменшенню; п. п. 14.1.18 п.14.1 ст.14, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-, що призвело до завищення суми заявленого бюджетного відшкодування за липень 2012 року на суму 3229696грн. та підлягає зменшенню.

На підставі акту перевірки від 19.10.2012р. №1200/40-50/23-20/35919521 Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В1» від 08.11.2012 року №0000162310 про завищення позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 3 229 696 грн. та сплати штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 807 424 грн.

Не погоджуючись зі змістом прийнятого податкового повідомлення-рішення, позивачем було оскаржено його до Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби України від 18.01.2013р. № 859/6/10-2115, податкове повідомлення - рішення - залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, позивач в якості додатку до неї подав уточнюючий розрахунок за червень 2011 року. Сума у розмірі 3 229 696 грн. була відображена позивачем шляхом відповідного збільшення рядка 20.2 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» Уточнюючого розрахунку. Сума від'ємного значення у розмірі 3 229 696грн., була відображена позивачем в рядку 21.1 рядка 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» декларації за липень 2012 року, що призвело до виникнення суми бюджетного відшкодування в цьому ж розмірі.

Відповідно до акту перевірки, порушень правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, відображених в деклараціях за червень 2012р. (з додатками) - липень 2012р. перевіркою не встановлено. Окрім того, з акту випливає, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування стало те, що відповідачем не були враховані дані уточнюючого розрахунку, у зв'язку з тим, що на думку відповідача, дані уточнюючого розрахунку за червень 2012 року, позивач повинен був вказати в рядку 21.1 декларації за червень 2012 року.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) кредиту.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого

відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п. 200.3. Податкового кодексу України).

При цьому, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, визначає, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пунктів 200.6 та 200.7 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. (п. 200.7)

Отже, суд приходить до висновків, що даною правовою нормою визначено порядок дій платника податку з моменту виникнення права на відшкодування, зокрема, право платника при прийнятті рішення про повернення, на подання заяви про відшкодування.

Судом вбачається, що виникнення такого права нормами Податкового кодексу України, обумовлено виникненням права на відшкодування, тобто періодом виникнення права на податковий кредит, або наступним податковим періодом.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України.

Податковим кодексом встановлюється збалансована система, якою визначається момент виникнення права на податковий кредит, дана система співвідноситься з системою виникнення податкових зобов'язань, в свою чергу виникнення права на бюджетне відшкодування та період такого виникнення, повинно відповідати виникненню обов'язку зі сплати, зокрема, періоду сплати.

Разом з тим, суд звертає увагу, що перевіркою встановлено, зокрема п.3.12. акту перевірки, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам та/або до державного бюджету України, у розмірі 3 3229696 грн. не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, що свідчить про відсутність факту бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 3 3229696 грн. на момент проведення перевірки.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1 , 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Виходячи з системного аналізу зазначеної норми, суд зазначає, що п.123.1.ст 123 Податкового кодексу України, передбачає застосування фінансової санкції до платників податків, якими було завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ та фактично відшкодована заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачу фактичного бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 3 3229696 грн., на момент проведення перевірки, здійснено не було.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ визначається «Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492.(надалі Порядок).

Відповідно до п. 10 розділу І Порядку №1492, встановлено, до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Згідно п.14.2 розділу ІІІ Порядку №1492, довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2).

У відповідності до п.п.1, 2, розділу ІV Порядку №1492, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу.

Згідно п.50.1. ст.50 Податкового кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

П.4.6.2. розділу Порядку №1492, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (П.4.6.3.Р.VПорядку)

Таким чином, судом встановлено, що позивачем помилково заявлена сума податкового кредиту за червень 2011 року в розмірі 3 229 696 грн. була відображена позивачем в уточнюючому розрахунку за червень 2011 року, поданому як додаток до декларації за червень 2012 року. Значення рядка 20.2 уточнюючого розрахунку було перенесено у рядок 21.1 декларації за липень 2012 року та, як наслідок, призвело до виникнення суми бюджетного відшкодування у цьому ж розмірі. Податкова звітність була подана в електронній формі. В податковій декларації за червень 2012 року позивачем у графі «звітний (податковий період), за який виправляються помилки» вказав червень 2011 року.

Відповідно до п. 4.6.4 розділу V Порядку, встановлено якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

П. 4.6.5. розділу V Порядку, платники, які відповідно до статті 200 розділу Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Згідно п.4.6.6. розділу V Порядку, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, викладене вище вказує, що єдиним та виключним способом визначення платником податку напрямку бюджетного відшкодування є внесення у відповідний рядок податкової декларації та заяві про відшкодування обраного напрямку такого повернення (ст. 200 Податкового кодексу), як гарантоване державою право на отримання платником бюджетного відшкодування.

Зазначене свідчить про порушення відповідачем норм податкового законодавства при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи те, що Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС не надала доказів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вважає, що воно підлягає скасуванню як протиправне.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 08.11. 2012 року №0000162310.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 04.04.13 р.

Суддя Аблов Є.В.