Постанова № 30616950, 15.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2013 року м. Миколаїв Справа № 2а-5078/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовом

Товаритсва з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім МТЗ-Беларус-Україна",

вул. Миколаївська, 4, с. Костянтинівка, Новоодеський район, Миколаївська область, 56663

до

Вознесенської ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби,

пров. Бр. Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 6500

про

визнання не чинним податкового повідомлення-рішення від 16.06.10 р. № 0000122301/0,

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Вознесенської ОДПІ Миколаївської області ДПС від 16.06.10 №0000122301/0.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішення відповідача відповідно до вимог Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі Закон №2181) є неузгодженим, крім того позивачем не було допущено порушень чинного законодавства, за які, у відношенні нього, прийняте оскаржуєме рішення.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що рішення є узгоджене та прийняте у відповідності до вимог Закону. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

Представники сторін надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У зв’язку з цим справа розглядається у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, –

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ”Торговий Дім МТЗ-Беларус Україна” зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

25-28.05.10 відповідачем була здійснена документальна невиїзна перевірка позивача з питання повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за період з 12.03.08 по 31.03.09.

31.05.10 за наслідками перевірки відповідачем було складено акт №1626/23-0121/35723464, у висновках якого зазначено, що позивачем порушено пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.94 р. (далі Закон №334, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 56 400грн.

16.06.10 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000122301/0, яким позивачу збільшену суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 56 400грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 28 200грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач подав відповідачу скаргу на вказане рішення (лист від 25.06.10 №288), яка отримана відповідачем 30.06.10, про що свідчать листи Почтамту-ЦПС №1 (а.с. 125, 126).

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181 – податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Частиною 1 пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону №2181 встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги – до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Виходячи з припасів вказаної норми, та приймаючи до уваги, що відповідач отримав скаргу позивача на рішення 30.06.10, відповідач зобов’язаний був надіслати позивачу рішення про результати розгляду скарги протягом двадцяти календарних днів, тобто останній день – 20.07.10.

Листом від 20.07.10 №12025/10/25-101 відповідач надіслав позивачу Рішення про результати розгляду скарги, яке отримане позивачем 24.07.10, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.144).

Позивач вказує, що Рішення про результати розгляду скарги датоване 20.07.10 (останній день), але передане відповідачем до поштового відділення 22.07.10, про що свідчить відбиток календарного штемпеля на конверті, яким воно було відправлене (а.с.160).

У якості доказу дати відправлення Рішення про результати розгляду скарги, відповідачем надано суду квитанцію №4849 про приймання поштового переказу з відбитком календарного штемпеля – 20.07.10, відповідно до якої ним було сплачені кошти (7,40грн.) за надіслання листа позивачу.

Відповідно до п.73 Правил надання послуг поштового зв’язку, затвердженого Постановою КМУ від 5.03.09 №270 (далі Правила) – під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.

Отже, суд зазначає, що при прийомі поштового відправлення (конверт з Рішенням про результати розгляду скарги) ЦПЗ №2 проставив на конверті відбиток календарного штемпеля з датою 22.07.10.

Суд не приймає у якості доказу надану відповідачем квитанцію №4849 про приймання поштового переказу, оскільки на підставі цього документу здійснюється поштовий переказ грошових коштів, а не пересилання письмової кореспонденції. Доказом сплати коштів за послуги поштового зв’язку є касовий чек чи розрахункова квитанція, як це передбачено п.2 Правил.

Таким чином суд вважає, що оскільки відповідач передав до відділення поштового зв’язку поштове відправлення – 22.07.10 (про що свідчить конверт з відбитком календарного штемпеля з датою 22.07.10), а не 20.07.10, він порушив терміни розгляду скарги позивача, встановлені ч.1 пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону №2181.

Відповідно до ч.3 пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону №2181 – якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Отже, суд вважає, що оскільки відповідач не надіслав позивачу Рішення про результати розгляду скарги у двадцятиденний строк, скарга позивача є повністю задоволеною на його користь з 21.07.10, а податкове зобов’язання визначене податковим повідомленням-рішенням від 16.06.10 №0000122301/0 є не узгодженим.

Таким чином податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.06.10 №0000122301/0, не створює для позивача будь-яких зобов’язань, та з підстав, встановлених судом, є нечинним.

Суд не розглядає порушень позивача зазначених в акті перевірки від 31.05.10 №1626/23-0121/35723464, та прийняте за ці порушення податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.06.10 №0000122301/0, оскільки, як було вище встановлено судом скарга позивача на це рішення є повністю задоволеною на його користь.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати податкове повідомлення-рішення Вознесенської Об’єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 16.06.10 №0000122301/0 нечинним.

3.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговий Дім МТЗ-Беларус Україна” судові витрати у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України.

4.Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар