Постанова № 30616918, 10.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 р. Справа №805/3792/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:40

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

до Державного підприємства «Макіїввугілля», м. Макіївка

про стягнення коштів з платника податків Державного підприємства «Макіїввугілля», яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу по податку на прибуток в розмірі 50 482 349,00 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Молчанової Н.К. - за дов. від 02 квітня 2013 року;

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення коштів з платника податків Державного підприємства «Макіїввугілля», яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу по податку на прибуток в розмірі 50 482 349,00 грн.

Правовою підставою стягнення коштів з банківських рахунків представник заявника під час розгляду справи вважає приписи ст.ст. 20, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг у відповідача виник на підставі поданої уточнюючої податкової декларації по податку на прибуток. Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позов.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву, в якій проти задоволення позовних вимог не заперечує, просить розглянути справу без його участі.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Макіїввугілля» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29.04.2003р., про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код 32442295, перебуває на податковому обліку в Макіївській ОДПІ Донецької області ДПС з 15.05.2003р. (арк. справи 11 - 15).

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із п. 152.1. ст. 152 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на прибуток від 03.02.2011р. № 9006809154, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 23 812 550,00 грн. (арк. справи 8).

06.03.2012р. відповідачем у зв'язку з самостійно виявленою помилкою було подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток, в якій у зв'язку з самостійно виявленою помилкою визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 49 011 989,00 грн. та суму штрафної санкції у розмірі 1 470 360,00 грн. (арк. справи 9 - 10).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань за наведеною уточнюючою податковою декларацією утворилась заборгованість у загальному розмірі 50 482 349,00 грн., яка підтверджується позивачем зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 35).

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом було направлено першу від 12.09.2002р. № 1716 та другу від15.10.2002р. № 2/19 податкові вимоги, які вручено відповідачу особисто, про що свідчать підписи на корінцях податкових вимог (арк. справи 21 - 22).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення коштів з платника податків Державного підприємства «Макіїввугілля», яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу по податку на прибуток в розмірі 50 482 349,00 грн. - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Державного підприємства «Макіїввугілля», в рахунок погашення податкового боргу в сумі 50 482 349,00 грн. по податку на прибуток - до державного бюджету на р/р № 31113002700064, код платежу 11020100, банк отримувач ГУДКСУ у Донецькій області, ОКПО банку 34686736, МФО 834516.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 квітня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 15 квітня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.