Постанова № 30616284, 04.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 квітня 2013 року 14:10 № 826/1730/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби

до

Комунального підприємства "Київський іподром"

про

стягнення 10509069,27 грн.

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Комунального підприємства "Київський іподром" податкового боргу по земельному податку в розмірі 10509069,27 грн.

Позов обґрунтований наявністю у відповідача податкового боргу з земельного податку за 2010-2012 роки, який виник у зв’язку з несплатою платником податку самостійно узгодженого податкового зобов’язання, визначеного в поданих до контролюючого органу податкових деклараціях з плати за землю.

Представники прокуратури та позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях. Представник прокуратури додатково пояснила, що станом на час розгляду справи податковий борг відповідача з земельного податку становить 10571947,77 грн., у тому числі, 10566118,10 грн. недоїмки та 5829,67 грн. пені. Разом з тим, питання щодо стягнення з відповідача частини вказаного податкового боргу в розмірі 62878,50 грн., з них – 56964,88 грн. недоїмки та 5913,62 грн. пені, було предметом розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва в іншій адміністративній справі, відтак на даний час невирішеним залишається питання щодо стягнення з відповідача податкового боргу з земельного податку в розмірі 10509069,27 грн.

Представник позивача проти позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначив, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби не приймались та не надсилались відповідачу податкові повідомлення-рішення про нарахування відповідачу грошового зобов’язання з плати за землю за наслідками перевірки, оформленої актом від 22.01.2013 р. №8/15-5-00/00846364. Також, представник додатково пояснив, що Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби не мала права на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу з земельного податку в розмірі 10509069,27 грн., оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2011 року в адміністративній справі №2а-10839/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року, відмовлено в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про стягнення з Комунального підприємства "Київський іподром" податкового боргу в розмірі 952050,22 грн., у тому числі й з земельного податку в сумі 62878,50 грн. Як зазначив представник, в зв’язку з цим податковий борг відповідача з земельного податку та податку на додану вартість з часу надіслання йому податкових вимог переривався, а тому твердження позивача про наявність у відповідача податкового боргу з земельного податку в розмірі 62878,50 грн., його зростання до 10571947,77 грн. та безперервність податкового боргу є безпідставними. Крім того, представник повідомив суду, що звернувся з відповідним позовом до суду про зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби виключити з облікових карток відповідача суму податкового боргу в розмірі 952050,22 грн.

Заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Комунального підприємства "Київський іподром", ідентифікаційний код 00846346, є: 03022, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 10, місцезнаходження реєстраційної справи – Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація.

Як убачається з матеріалів справи, між Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва та Комунальним підприємством "Київський іподром" укладено договір від 13.10.2011 р. №131020111 про визнання електронних документів предметом якого є визнання органом державної податкової служби поданих платником податків податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів).

Відповідачем до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності): від 10.01.2013 р. №9007147048 за 2010 рік на суму 82910,52 грн.; від 08.01.2013 р. №9017118473 за 2011 рік на суму 2134945,89 грн.; від 09.01.2013 р. №9084011966 за січень-вересень 2012 року на суму 6218280,00 грн. (по 690920,00 грн. щомісячно); від 03.01.2013 р. №9083092848 за жовтень 2012 року на суму 690920,00 грн.; від 27.12.2012 р. №9082054757 за листопад 2012 року на суму 690920,00 грн.; від 03.01.2013 р. №9083092711 за 1 місяць 2012 року на суму 690931,95 грн.

Представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби пояснив, що відповідач подав податкову декларацію від 03.01.2013 р. №9083092711 з самостійно визначеним податковим зобов’язанням з плати за землю в розмірі 690931,95 грн. за грудень 2012 року, проте в рядку 2 декларації допустив описку, зазначивши "1" замість "12". Не зважаючи на зазначену технічну описку, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби вказану декларацію було прийнято.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов’язання, йому було вручено першу від 07.03.2006 р. №1/897 на суму 5428,41 грн. та другу від 10.04.2006 р. №2/1505 на суму 479017,16 грн. податкові вимоги, що підтверджується розпискою уповноваженої особи про отримання на корінці першої податкової вимоги та повідомленням про вручення поштового відправлення з другою податковою вимогою з відміткою про отримання.

Згідно зі зворотнім боком облікової картки відповідача по земельному податку з юридичних осіб, станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед бюджетом по вказаному податку становить 10571947,77 грн., в тому числі, 5829,67 грн. пені.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Як уже зазначалось, відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов’язання з орендної плати за землю за 2010-2012 роки шляхом подання до контролюючого органу податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 10.01.2013 р. №9007147048 за 2010 рік на суму 82910,52 грн.; від 08.01.2013 р. №9017118473 за 2011 рік на суму 2134945,89 грн.; від 09.01.2013 р. №9084011966 за січень-вересень 2012 року на суму 6218280,00 грн. (по 690920,00 грн. щомісячно); від 03.01.2013 р. №9083092848 за жовтень 2012 року на суму 690920,00 грн.; від 27.12.2012 р. №9082054757 за листопад 2012 року на суму 690920,00 грн.; від 03.01.2013 р. №9083092711 за грудень 2012 року на суму 690931,95 грн., всього на суму 10508908,95 грн.

Представник відповідача не заперечував фактів подання до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби уповноваженими особами відповідача зазначених податкових декларацій.

Доказів подання будь-яких уточнюючих розрахунків з плати за землю за 2010-2012 роки відповідачем не надано. Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове зобов’язання з плати за землю за 2010-2012 роки, визначене самостійно відповідачем у поданих ним податкових деклараціях є узгодженим.

Як убачається зі зворотного боку облікової картки відповідача по земельному податку з юридичних осіб за 2013 рік, 01.02.2013 р. відповідачу нараховано 160,91 грн. пені на податковий борг минулих років відповідно до статті 129 Податкового кодексу України.

Враховуючи пояснення представників прокуратури та позивача, беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази, суд вважає обґрунтованими твердження представників про наявність у відповідача станом на час розгляду справи податкового боргу з земельного податку в розмірі 10509069,27 грн. та підтвердження вказаної обставини наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу відповідачу вручено першу та другу податкові вимоги за правилами, встановленими Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 січня 2000 року №2181-ІІІ, чинного на час виникнення в платника податку податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Як убачається зі змісту зворотного боку облікових карток відповідача з земельного податку з юридичних осіб за 2006-2013 роки, з податку на додану вартість за 2006 рік, з часу вручення йому податкових вимог податковий борг відповідача не переривався та збільшувався, відповідно, з урахуванням положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України стягненню підлягає вся сума.

Відповідна правова позиція щодо відсутності обов’язку органу державної податкової служби повторного надіслання платнику податків податкової вимоги у разі збільшення розміру податкового боргу, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги такому платнику податків, викладена в листі Вищого адміністративного суду міста Києва від 12.04.2012 р. №1044/11/13-12.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача щодо переривання податкового боргу відповідача в зв’язку з прийняттям Окружним адміністративним судом міста Києва постанови від 19 липня 2011 року в адміністративній справі №2а-10839/10/2670, якою було відмовлено Державній податковій інспекції у Голосіївському районі міста Києва у стягненні з Комунального підприємства "Київський іподром" податкового боргу в розмірі 952050,22 грн., в тому числі й по земельному податку в сумі 62878,50 грн. Вказаним рішенням суду було відмовлено в задоволенні адміністративного позову в зв’язку з не підтвердженням заявленої до стягнення суми відповідними доказами та висновком про відсутність підстав для примусового стягнення активів відповідача у рахунок погашення його податкового боргу. Разом тим, висновок адміністративного суду про відсутність підстав для стягнення податкового боргу в конкретній справі у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог не є безумовною підставою для висновку про відсутність податкового боргу та безпідставність його обліку органом державної податкової служби у відповідній автоматизованій системі обліку.

З цих підстав судом було відмовлено представнику відповідача в зупиненні провадження у даній справі до вирішення справи за його позовом про зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби виключити з облікових карток відповідача суму податкового боргу в розмірі 952050,22 грн.

Крім того, судом взято до уваги, що станом на час звернення представника позивача до адміністративного суду з даним позовом, у позивача не було правових підстав для повторного надіслання відповідачу податкової вимоги. Таким чином, у Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби наявні підстави для вжиття заходів з примусового стягнення з відповідача податкового боргу з земельного податку відповідно до вимог статей 59, 95 Податкового кодексу України.

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, оскарження чи скасування податкових вимог.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, виходячи з меж позовних вимог позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу по земельному податку в розмірі 10509069,27 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Київський іподром" (ідентифікаційний код 00846346) податковий борг з земельного податку в розмірі 10509069,27 грн. (десять мільйонів п’ятсот дев'ять тисяч шістдесят дев'ять грн. 27 коп.) на розрахунковий рахунок №33215811700002, код платежу 13050100, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець