Ухвала суду № 30614433, 10.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року справа №2а/0570/17778/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Карпушової О.В.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.

за участю представників сторін по справі:

від позивача: Вангородського О.О., Яковенко В.М.,

від відповідача: Лютого Р.О.

розглянувши у відкритому апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013р. по справі № 2а/0570/17778/2012 (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОС-ТОРГ» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 жовтня 2012 року № 0000692302, 0000702302 та № 0000712302, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 жовтня 2012 року № 0000692302, 0000702302 та № 0000712302.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013р. позов задоволено повністю, внаслідок чого скасовано податкові повідомлення - рішення від 10 жовтня 2012 року № 0000692302, 0000702302 та № 0000712302.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Донарахування позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість вважає правомірним, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п.138.1.1 п.138.1 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Відповідач вважає, що позивач не довів реальність угоди з ТОВ «Юпітер 2003» .

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін по справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОС-ТОРГ» з питань дотримання вимог податкового, законодавства за період з 22.03.2011 р. по 30.06.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 22.03.201 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 26.09.2012р. № 2122/22-011-1/37603041 та прийнято податкові повідомлення - рішення від 10 жовтня 2012 року, а саме:

-№ 0000692302 яким позивачу донараховано податок на прибуток у розмірі 328166 грн. та застосовано штраф в розмірі 38629 грн.,

- № 00007023020 яким позивачу донараховано податку на додану вартість у розмірі 32351 грн. та застосовано штраф у сумі 8087 грн.,

-№ 0000712302 від 10. 10 2012 року зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012р. в сумі 349 грн..

З акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог : п. 187.1, ст..187, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 194327 грн., завищення розміру залишку від'ємного значення ПДВ на 349 грн.; - п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп.139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 328166 грн.

В основу висновків акту перевірки полягли ознаки нікчемності угоди, укладеної позивачем з ТОВ «Юпітер 2003» № 18 від 10.01.2012 року.

За приписами п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Згідно п.п. 138.1.1. п. 138.1, п.138.6 наведеної статті витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

У п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п. 138.4. та п. 138.5. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

За приписами п.139.1.9. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

У п.198.6 наведеної норми визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Факт отримання позивачем товару у ТОВ «Юпітер 2003» підтверджується наданими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами (видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання товару, видача яких підтверджена даними журналу реєстрації виданих довіреностей), які складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Оплата отриманої продукції підтверджена банківськими виписками.

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем надано відповідні товарно-транспортні накладні.

Подальший перепродаж товару підтверджується також договорами укладеними позивачем з ТОВ «Ідеал», ТОВ «Кристальні вікна», ТОВ «Будівельний портал України, ТОВ «Алюмо-Сервіс», ТОВ «Кришталевий дім», ТОВ «Юрт Індастрі», ТОВ «Нові вікна», ТОВ «Алітон», ТОВ «АлМар-Пласт», ТОВ «Кришталеві вікна», ТОВ «Технопластдизайн», податковими та видатковими накладними, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, виписками з банківського рахунку, щодо проведення розрахункових операцій з зазначеними контрагентами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані. Відповідач, встановлюючи факт нікчемності укладеного правочину, фактично керувався лише припущеннями, що є недопустимим.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013р. по справі № 2а/0570/17778/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013р. по справі № 2а/0570/17778/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 квітня 2013 року. Ухвала у повному обсязі буде складена у нарадчій кімнаті 12 квітня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

О.В.Карпушова