Постанова № 30614221, 08.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2013 року Справа № 812/2900/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтобудівельне управління» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 у розмірі 363882,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтобудівельне управління» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 у розмірі 363882,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтобудівельне управління» є платником страхових внесків та зборів до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області.

Відповідно до п.1, п.2 ст.1, абз. 4 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків та загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», підприємства незалежно від форм власності та господарювання з коштів призначених на оплату праці, на підставі повідомлень, зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівником встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку.

У зв'язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 за відповідачем за період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 363882,50 грн., яку позивач просить суд стягнути у судовому порядку.

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, на адресу суду надіслали клопотання про розгляд справи без участі їх представників, відповідач у своєму клопотанні суму заборгованості визнав (арк. справи 36, 38).

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтобудівельне управління» зареєстровано платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (арк. справи 6).

На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком № 1, яким відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам. зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам. які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам. зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

- 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) до Пенсійного фонду України.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2013 року складає у загальному розмірі 363882,50 грн. (арк. справи 10-31), що також підтверджується карткою особового рахунку відповідача та розрахунком суми боргу (арк. справи 7, 8).

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 363882,50 грн.

Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 10 жовтня 2011 року за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду в м. Димитрові Донецької області до десятого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення заборгованості, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV у контексті положень статті 14 Закону України № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону України № 1788-XII.

У зв'язку з тим, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» не сплатив, суму заборгованості визнав у повному обсязі, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 08 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 12 квітня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись частиною 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтобудівельне управління» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 у розмірі 363882,50 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтобудівельне управління» (ідентифікаційний код 32359108, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2013 року у розмірі 363882,50 грн. (триста шістдесят три тисячі вісімсот вісімдесят дві гривні п'ятдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 12 квітня 2013 року.

Суддя Р.С. Твердохліб