Постанова № 30614093, 21.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

21 березня 2013 року Справа № 814/395/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

приватного акціонерного товариства "Вознесенська ПМК",

до

інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області,

про

визнання протиправним та скасування наказу від 18.12.2012 року № 46-Л,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Вознесенська ПМК» (далі - позивач) звернулось до суду з позовними вимогами про визнання частково протиправним та скасування наказу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі - відповідач) від 18.12.2012 року № 46-Л в частині анулювання ліцензії приватного акціонерного товариства «Вознесенська ПМК» серії АД № 040075.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем прийнятий наказ без з’ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідач належним чином повідомлений про дату,час і місце розгляду справи в судове засідання тричі не з’явився, жодних пояснень, заперечень на позов не надав, ухвалу суду від 28.01.2013 року не виконав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для підготовки та надання заперечень на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі матеріали справи, з'ясувавши сі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

У період з 26.10.2012 по 09.11.2012 року посадовими особами інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області проведено планову перевірку додержання позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, за наслідками якої 09.11.2012 року складено акт № 37 (а. с. 11-12). 09 листопада 2012 року під час розгляду документів, поданих позивачем для отримання ліцензії були виявлені недостовірні відомості, про що складено акт № 38 (а. с. 13).

18 грудня 2012 року за результатом розгляду актів перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури відповідно до ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 20, 21 Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві, затвердженого постановою КМУ від 05.12.2007 року № 1396 та на підставі висновку Ліцензійної комісії (протокол № 20 від 11.12.2012 року), відповідачем видано наказ про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури від 18.12.2012 року № 46-Л (а. с. 14).

Перевіркою встановлено порушення п. 21 Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві, затвердженого постановою КМУ від 05.12.2007 року № 1396 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 20, 21 Порядку орган ліцензування має право анулювати видану ліцензію. Підставами для анулювання ліцензії є акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії.

Як убачається з матеріалів справи оскаржуваний наказ прийнятий на підставі акту планової перевірки додержання позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури та акту про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб’єктом господарської діяльності для отримання ліцензії.

В обох актах як на порушення з боку позивача йде посилання на лист Державної податкової служби у Миколаївський області від 26.10.2012 року № 7/14-5037-12, у якому йдеться про кількість працюючий, відповідно до поданого позивачем звіту по формі 1-ДФ за другий квартал 2012 року.

Наказом ДПА України № 1020 від 24.12.2010 року затверджена форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків, та сум утриманого з нього податку 1-ДФ.

Актом перевірки встановлена фактична кількість працюючих, 22 штатних працівника ІТР та 20 працівників по договорам на виконання робіт. В акті не зазначено, що фактично встановлена кількість працюючих не відповідає ліцензійним умовам. Акт зазначає, що фактично встановлена кількість працюючих не відповідає кількості працюючих відображених у формі 1-ДФ, а саме 5 штатних працівників.

Відомості про кількість працюючих задекларовані у формі 1-ДФ можуть свідчити лише про можливі порушення з боку позивача податкового та законодавства, а не ліцензійних умов.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України обов’язок доказування покладається на відповідача у справі.

Відповідачем в ході розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваного наказу, не виконано ухвалу суду від 28.01.2013 року, якою відповідача зобов’язано надати належним чином завірену копію відповіді ДПС у Миколаївській області від 01.11.2012 року вх. 7799-18-12 стосовно кількості працюючих на приватному акціонерному товаристві «Вознесенська ПМК», на яку посилається відповідач при анулюванні ліцензії позивача, належним чином завірену копію висновку Ліцензійної комісії (протокол № 20 від 11.12.2012 року), не надано заперечень проти задоволення позовних вимог. А отже правомірність винесеного наказу відповідачем не доведено.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати частково протиправним та скасувати наказ інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 18.12.2012 року № 46-Л в частині анулювання ліцензії приватного акціонерного товариства "Вознесенська ПМК" серії АД № 040075.

3. Відшкодувати судові витати в сумі 34,41 гривень, сплачені згідно квитанції від 24.01.2013 року № 3579.220.1 з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (код ЄДРПОУ 37759555) на користь приватного акціонерного товариства "Вознесенська ПМК" (код ЄДРПОУ 00911925).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 26.03.2013 року.