Постанова № 30613520, 12.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2013 року № 813/1886/13-а

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівського ДБК-2» про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі – ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівського ДБК-2» (далі – ДП «ЖЕК ВАТ Львівського ДБК-2») в якому просить суд стягнути з відповідача на користь державного бюджету податковий борг у сумі 971, 23 грн. згідно відкритих рахунків: №26008000004403 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, №26001130487 в ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ДП «ЖЕК ВАТ Львівського ДБК-2» є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України і на даний час має заборгованість перед бюджетом. Згідно довідки про заборгованість перед бюджетом станом на 06.02.2013 року відповідач має заборгованість по платежах до бюджету в сумі 5 822, 15 грн. по оренді землі з юридичних осіб. 13.02.2013 року Львівським окружним адміністративним судом проголошено втупну та резулютивну частину постанови по справі №2а-1089/12/1370, якою адміністративний позов ДПІ у Галицькому районі м. Львова до ДП «ЖЕК ВАТ «Львівського ДБК-2» про стягнення податкового боргу в розмірі 4 850, 92 задоволено повністю. На підставі вищезазначеного сума заборгованості ДП «ЖЕК ВАТ «Львівського ДБК-2» по платежах до бюджету становить в сумі 971, 23 грн. На виконання п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, яка зазначає про те, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкову вимогу, ДПІ у Галицькому районі м. Львова ДП «ЖЕК ВАТ Львівського ДБК-2» надіслано податкову вимогу від 03.09.2012 року №635 на суму 966, 00 грн. На даний час суми податків та фінансових санкцій ДП «ЖЕК ВАТ Львівського ДБК-2» є узгодженими та у встановлені строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов’язання, несплачена платником податків у термін (ст.57 Податкового кодексу України). Оскільки вжиті податковим органом заходи, передбачені чинним законодавством, щодо погашення податкової заборгованості не мали позитивних результатів, позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю та стягнути податковий борг у судовому порядку.

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст. 183-2 КАС України у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження, ухвалою від 13.03.2013 року відкрив скорочене провадження у даній справі та запропонував відповідачу в десятиденний термін надати письмові заперечення проти позову. Заперечення проти позову у встановлений десятиденний термін до суду не надійшло.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав щодо прийняття рішення про задоволення позову в порядку скороченого провадження, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «ЖЕК ВАТ Львівського ДБК-2» зареєстроване як юридична особа 05.02.2003 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 32327736, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6-7).

Судом встановлено, що згідно довідки про податкову заборгованість (а.с.8) станом на 06.02.2013 року у ДП «ЖЕК ВАТ Львівського ДБК-2» наявна заборгованість у сумі 5 822, 15 грн. за основним платежем по оренді землі з юридичних осіб.

ДП «ЖЕК ВАТ Львівського ДБК-2» подано ДПІ у Галицькому районі м. Львова податкову декларацію з плати за землю від 20.02.2012 року №2075 за 2012 рік, згідно якої відповідачем самостійно задекларовано суму податкового зобов’язання за 2012 рік з орендної плати за землю в сумі 11 654, 82 грн. (по 971, 23 грн. за кожен місяць) (а.с.10-12).

Як вбачається з позовної заяви, у зв’язку з постановленням 13.02.2013 року Львівським окружним адміністративним судом рішення по справі за позовом ДПІ у Галицькому районі м. Львова до ДП «ЖЕК ВАТ «Львівського ДБК-2», згідно якого позовні вимоги задоволено повністю та стягнено з відповідача податковий борг в розмірі 4 850, 92 грн., позивач просить стягнути несплачену ДП «ЖЕК ВАТ «Львівського ДБК-2» суму заборгованості по платежах до бюджету, яка становить 971, 23 грн.

Відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу ДПІ у Галицькому районі м.Львова Львівської області ДПС було виставлено ДП «ЖЕК ВАТ «Львівського ДБК-2» податкову вимогу форми «Ю» №635 від 03.09.2012 року на суму 966, 00 грн., яка була надіслана на адресу відповідача поштою (а.с.9).

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.3., 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно п. 56.11 ст. 56. Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно ст. 285 Податкового кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно приписів п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом (пп.20.1.28).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 971, 23 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 49, 51, 94, 158, 160-163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівського ДБК-2» (код ЄДРПОУ 32327736) №26008000004403 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023; №26001130487 в ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629 на користь Державного бюджету України 971 (дев’ятсот сімдесят одну) грн. 23 коп. податкового боргу.

Постанову звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Костецький Н.В.