Постанова № 30613340, 20.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20 березня 2013 року Справа № 814/1027/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, доЮжноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області ДПС (далі - відповідач, Южноукраїнська ОДПІ) з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2012 року № 0000551702.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що є безпідставним та незаконним, ґрунтується на акті перевірки, який містить недостовірні данні і висновки якого є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

В період з 27.09.2012 по 10.1.02012 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 24.10.2012 р. № 22/17-106/НОМЕР_2 (а. с. 14-50).

На підставі актів перевірки з урахуванням розглянутих заперечень позивача відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000551702 від 07.11.2012 року про сплату за платежем: податок на додану вартість 38364,59 грн, у тому числі за основним платежем 30691,67 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 7672,92 грн., застосованих за завищення суми податкового кредиту.

Відповідно до акту перевірки відповідачем виявлені наступні порушення, що оскаржуються: «Перевіркою достовірності відображених показників у податкових Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-16.4) за період з 01.07.10 по 31.12.11 року встановлено завищення задекларованих ФОП ОСОБА_1 показників у рядку 10.1 Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року. В порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) ФОП ОСОБА_1 завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 30691,67 грн., а саме за жовтень 2011 року - 30691,67 грн. ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту віднесена сума податку на додану вартість при здійсненні операції з придбання автомобілю HYUNDAI I 30 згідно рахунку № 15790 від 18.10.2011 року ОСОБА_1».

Дані висновки в акті перевірки є необґрунтованими та не відповідають нормам чинного законодавства з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» затверджені правила, якими встановлюється єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. Так, п. 6 вказаних Правил встановлено, що транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами.

Зважаючи на той факт, що позивач не має статусу юридичної особи, транспортний засіб згідно вищевказаних Правил має реєструватись на ОСОБА_1 як фізичну особу. Це жодним чином не свідчить про те, що придбані транспортні засоби не використовуються позивачем у власній господарський діяльності і суми податку на додану вартість, що сплачені у вартості приданого товару не підлягають включенню до податкового кредиту.

Позивачем до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ при здійсненні операції з придбання автомобілю HYUNDAI I 30 згідно договору поставки товару від 18.10.2011 року №15790, акту прийому-передачі від 20.10.2011 року, видаткової накладної від 20.10.2011 року № 9000043450, де в розділі Покупець відображено - «Фізична особа - підприємець ОСОБА_1». Крім того, оплата здійснювалася з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_3. Зазначене свідчить що транспортний засіб ним придбався як для фізичної особи-підприємця для використання в господарській діяльності.

Як зазначено в акті перевірки та не спростовано відповідачем в ході розгляду справи, у перевіряємий період позивач здійснював підприємницьку діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом згідно наявних у нього ліцензій.

Позивачем до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ при здійсненні операції з придбання автомобілю HYUNDAI I 30 на підставі податкових накладних, виданих постачальником. Вказані податкові накладні відповідають вимогам ст. 201.1 ПК України та Наказу Мінфіну України від 01.11.2011 року №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної». Жодних порушень щодо отриманих податкових накладних в акті перевірки не наведено. Підтвердженням використання автомобіля в господарській діяльності є надані під час перевірки подорожні листи.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності можуть бути фізичні чи юридичні особи. Тобто, неможливо виділити частку майна, що належить на правах власності фізичній особі-підприємцю з особистого майна тієї ж фізичної особи.

Щодо використання власником свого майна для підприємницької діяльності, то це право прямо закріплено в ст. 320 ЦК України. Таким чином, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має право безперешкодно використовувати власний легковий автомобіль HYUNDAI I 30 для підприємницької діяльності без договору з собою.

На підставі викладеного, позивачем здійснено реєстрацію транспортного засобу - автомобіля HYUNDAI I 30 у відповідності до положень Закону України «Про дорожній рух» та Постанови КМУ від 07.09.998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», правомірно включено суму сплаченого ПДВ у зв'язку з придбанням транспортного засобу та використанням його у власній господарській діяльності до податкового кредиту у відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України обов'язок доказування покладається на відповідача у справі.

Відповідачем в ході розгляду справи правомірність винесених податкових повідомлень-рішень не доведено.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 07.11.2012 року № 0000551702.

3. Відшкодувати судові витати в сумі 383,65 гривень, сплачені згідно квитанції від 27.02.2013 року № 1760 з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 38115806) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 22.03.2013 року.