Постанова № 30611772, 02.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2809/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А. С.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області ДПС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава» до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава» до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби: від 10.01.2012 № 0000012301, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 22476,34 грн., з яких: 17981,11 грн. - за основним платежем; 4495,23 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 10.01.2012 № 0000032301, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23057422,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.; від 19.03.2012 № 0000062301, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 53589,43 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6040,84 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить судове рішення скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивачем до суду були подані заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з мотивів її законності та обґрунтованості.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією в м. Славутичі Київської області ДПС було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримань вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатом перевірки відповідачем складено Акт від 23.12.2011 р. за №1038/23/30239245 (далі - Акт перевірки) в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

За результатом розгляду акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення: від 10.01.2012 № 0000012301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 22476,34 грн., з яких: 17981,11 грн. - за основним платежем; 4495,23 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 10.01.2012 № 0000022301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток підприємств" на загальну суму 13582,51 грн., з яких: 10866,00 грн. - за основним платежем; 2716,51 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 10.01.2012 № 0000032301, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23057422,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.; від 11.01.2012 № 0000042301, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 53589,43 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6041,84 грн.

Позивачем, вище вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені в адміністративному порядку до ДПС у Київській області.

За результатом такого оскарження, рішенням ДПС у Київській області від 19.03.2012 № 445/10/10-206/67-224 податкове повідомлення-рішення від 10.01.2012 р. № 0000022301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток підприємств" на загальну суму 13582,51 грн. - скасовано; податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012 р. № 0000042301 скасовано в частині застосовування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 грн.; податкові повідомлення-рішення від 10.01.2012 р №0000012301, № 0000032301 залишено без змін.

В подальшому, у зв'язку із частковим скасуванням податкового повідомлення - рішення № 0000042301 від 11.01.2012 р., відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення - рішення від 19.03.2012 № 0000062301, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 53589,43 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6040,84 грн.

Судом також було встановлено, що на формування податкового кредиту та суми заявленого позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у періоді діяльності позивача, який перевірявся відповідачем, мали вплив господарські операції з ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Сила світла», ТОВ «Асоціація «Світлотехніка», ТОВ «Кран Сервіс Україна».

Так, між позивачем та ТОВ «Епіцентр К» було укладено договори:

- №1983/30/10 від 01.04.2010 р. про надання консультацій з метою забезпечення продажу товару, що постачається Замовником - ТОВ «Компанія «Вітава». Відповідно до укладеного договору, консультації надаються в усній формі під час/та/ або до моменту реалізації товару у мережі гіпермаркетів Виконавця - ТОВ «Епіцентр К». В підтвердження виконання договору, позивачем були надані акти виконання робіт №Ком /01-0005786 від 14.07.2010 р., №Ком/01-0009059 від 13.10.2010 р., №Ком/01-0009058 від 13.10.2010 р., №Ком/01-0011532 від 03.12.2010 р. Оплата товару здійснювалась позивачем на підставі вказаних актів наданих послуг. В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ "Епіцентр К" кошти в сумі 107290,00 грн., у тому числі ПДВ - 17881,66 грн., факт перерахування коштів підтверджується банківськими виписками, що містяться у матеріалах справи. Також, позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" податкові накладні та звіти щодо порівняння залишків, цін та торгових націнок в мережі гіпермаркетів "Епіцентр";

- №638330 від 30.12.2010 р. про надання консультацій з метою забезпечення продажу товару, що постачається Замовником - ТОВ «Компанія «Вітава». Відповідно до укладеного договору, консультації надаються в усній формі, або іншій формі погодженій Сторонами, під час/та/ або до моменту реалізації товару у мережі гіпермаркетів Виконавця - ТОВ «Епіцентр К». В підтвердження виконання договору, позивачем були надані акти виконання робіт №Ком/010000291 від 17.01.2011 р., №Ком/01-0007221 від 31.08.2011 р. Оплата товару здійснювалась позивачем на підставі вказаних актів наданих послуг. В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ «Епіцентр К» кошти в сумі 119546,00 грн., у тому числі ПДВ - 12079,67 грн., факт перерахування коштів підтверджується банківськими виписками, що містяться у матеріалах справи. Також, позивач отримав від ТОВ "Епіцентр К" податкові накладні та звіти щодо порівняння залишків, цін та торгових націнок в мережі гіпермаркетів "Епіцентр".

Між позивачем та ТОВ «Сила Світла» було укладено договір №01/08 від 02.08.2010 р. про надання маркетингових послуг відповідно до якого, Виконавець - ТОВ «Сила Світла» зобов'язується надати послуги по проведенню маркетингового дослідження, шляхом підрахунку кількості продажу електротехнічної продукції Замовника - ТОВ «Компанія «Вітава», а також послуги по проведенню маркетингових акцій. Відповідно до вище вказаного договору, консультаційні послуги по проведенню маркетингових заходів в цілях просування стимулювання збуту електротехнічної продукції Замовника включають в себе: організацію виставкового залу зразків товару та відповідних рекламних матеріалів на території офісу Виконавця (торгівельних місцях, магазинах, торговому залі); забезпечення наявності зразків Товару за адресами визначеними договорі; надання потенційним споживачам інформації про Замовника та його товар в своїх відповідних друкованих або електронних джерелах (прайс - лист, каталоги, буклети продукції), із зазначенням артикулів та торгових назв товару Замовника; приймання участі у виставках та ярмарках по просуванню товару; організацію та проведення презентацій і семінарів серед потенційних споживачів. В підтвердження виконання договору, позивачем було надано акт виконання робіт №11204 від 31.08.2010 р. В оплату за надані послуги позивач перерахував на рахунок ТОВ «Сила Світла» кошти в сумі 3480,20 грн., у тому числі ПДВ -580,03 грн., факт перерахування коштів підтверджується банківською випискою. Також, позивач тримав від ТОВ «Сила Світла» податкову накладну та звіт від 31.08.2010 р. щодо участі у виставці з Торговою маркою «Світові технології» виробництва ТОВ «Компанія «Вітава».

Також, між позивачем та ТОВ «Асоціація «Світлотехніка» було укладено договір №142/1 від 01.11.2009 р. про надання маркетингових послуг, відповідно до якого, з урахуванням додаткових угод , Виконавець - ТОВ «Асоціація «Світлотехніка» зобов'язується надати позивачу послуги по проведенню маркетингових акцій, а саме: організувати виставкову залу для зразків товару позивача та рекламних матеріалів на території виконавця (торгових точках, магазинах, торговій залі); провести семінар з просування товару позивача серед потенційних покупців, провести опитування потенційних покупців з метою дослідження преференцій споживачів; здійснити моніторинг цін освітлювального обладнання на ринку України та СНД. В підтвердження виконання договору, позивачем було надано акти виконання робіт № 4/02 від 27.04.2010 р., № 4/07 від 22.07.2010 р., № 5/10 від 18.10.2010 р. В оплату за надані послуги позивач перерахував на рахунок ТОВ «Асоціація «Світлотехніка» кошти на загальну суму 55210,62 грн., у тому числі ПДВ - 9201,78 грн., факт перерахування коштів підтверджується випискою з банківського рахунку позивача. Також, позивач отримав від ТОВ «Асоціація «Світлотехніка» податкові накладні та звіти від 27.04.2010 щодо проведення семінарів по просуванню товарів серед потенційних покупців; від 22.07.2010 щодо проведення опитування потенційних покупців з метою дослідження преференцій споживачів; від 18.10.2010 щодо моніторингу цін освітлювального обладнання на ринку України та СНД.

Колегія суддів надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам та перевіряючи фактичні обставини справи не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності реального вчинення вище перелічених господарських операцій, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи , які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, з наведеного вбачається, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості , мають бути підписані уповноваженою особою, за наявності волі цієї особи, та в яких обов'язково визначається конкретний зміст та обсяг операцій, що передбачає необхідність деталізації/індивідуалізації номенклатури поставки, зокрема, робіт/послуг, що надає первинному документу юридичну значимість.

Слід також додати, що будь - які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів звертає увагу, що наявні в матеріалах справи акти виконання робіт не можуть слугувати належними доказами в підтвердження здійснення господарських операцій, оскільки вини не містять інформації про деталізований перелік послуг, кількість витрачених годин на виконання, кількість людей залучених до виконання; не описано умов в яких вони надавались. Заслуговують критичної оцінки і представлені позивачем звіти про надані послуги в рамках виконання вище вказаних договорів.

В той же час матеріалах справи відсутні інші документи, які зазвичай є супутніми при виконанні господарських зобов'язань подібного роду - зразки рекламних матеріалів, докази їх розміщення у відповідних друкованих та електронних джерелах, матеріали по підготовці семінарів та презентацій, анкети та/або листи опитування клієнтів тощо.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на так товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку заставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбаванням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на додатковий кредит вважається дата першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку, або дата отримання податкової н накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна, в розумінні пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вище вказаного Закону).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Разом з тим, колегія суддів вказує на залежність права платника податку на нарахування податкового кредиту від фактичного здійснення господарської операції з підтвердженням такого здійснення достовірними первинними документами.

За таких обставин, колегія суддів вважає недоведеним факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Сила світла», ТОВ «Асоціація «Світлотехніка» та позивачем, а відтак і відсутність у останнього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з вказаними контрагентами - продавцями.

В контексті вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо правомірності включення позивачем до податкового кредиту суму податку на додану вартість по господарській операції з ТОВ «Кран Сервіс Україна», оскільки, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, зазначена господарська операція носила реальний характер, що в свою чергу підтверджується самим договором №2-16/10 від 24.03.2010 р. на поставку та монтаж на суму 182695,20 грн. (у тому числі ПДВ - 30449,20 грн.),

Відповідно до зазначеного договору Постачальник - ТОВ «Кран Сервіс Україна» зобов'язується передати у власність обладнання (кран мостовий електричний однобалковий опорний CBU-10-165), а також виконати роботи з монтажу обладнання та введення в експлуатацію.

Факт поставки обладнання (крану мостового електричного однобалкового опорного CBU-10-165), а також виконання робіт з монтажу обладнання та введення в експлуатацію підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковою накладною від 23.09.2012 № 1; технічними паспортами на кран мостовий електричний однобалковий опорний CBU-10-165; свідоцтвом про приймання від 30.05.2010; актом від 23.09.2010 № 2 здачі-приймання робіт (надання послуг) з монтажу підкранового шляху, складеним уповноваженими представниками позивача і виконавця; актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року за формою КБ-2в, складеним уповноваженими представниками позивача і виконавця; дозволом № 3030.12.32 на експлуатацію крану мостового електричного однобалкового опорного CBU-10-165, виданим Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві; висновком експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання № 074.02.2.02-1042.12, виданим ТОВ "Компанія "Вітава", документацією технічного обстеження крану мостового електричного однобалкового опорного CBU-10-165.

В оплату за надані послуги позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Кран Сервіс Україна» кошти в 182695,20 грн., у тому числі ПДВ - 30449,20 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, отримавши при цьому вісім податкових накладних.

Також, під час розгляду даної справи, суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності формування позивачем показника від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у першому кварталі 2011 р. за результатами діяльності у попередні податкові періоди.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Так, між позивачем (позичальник) і нерезидентом компанією Intersvet Lighting Technologies Production Limited (Республіка Кіпр), що є одним із засновників позивача (70 % у статутному капіталі) було укладено договір позики від 12.04.2006 (з урахуванням доповнень до договору), згідно з яким позивач одержав позику в сумі 10000000,00 Євро на термін до 11 листопада 2017 року зі сплатою 5,25 процента річних.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, формуючи показники податкової звітності з податку на прибуток за перший квартал 2011 року, в рядок 05.02 декларації «самостійно виявлені помилки за результатом минулих податкових періодів» включив суму 16157214 грн., у зв'язку з не включенням витрат від перерахунку заборгованості по кредиту у валюті за четвертий квартал 2008 р. в сумі 5888909,83 грн., за другий квартал 2009 р. в сумі 3777255,30 грн., за третій квартал 2009 р. в сумі 6491048,82 грн. При цьому, в Акті перевірки зазначено, що у 2008 році об'єкт оподаткування податком на прибуток позивача, відповідно до звітності, складав 430984,00 грн., за півріччя 2009 р. - 7170,00 грн., за три квартали 2009 р. - 23642,00 грн. Зазначені періоди були досліджені в ході проведення планової документальної виїзної перевірки позивача, (акт перевірки від 24.09.2010 р. за №595/23/30239245), під час якої заниження валових витрат не встановлено. Разом з тим, під час проведення останньої, в акті перевірки від 24.09.2010 р. було зроблено запис, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання за період, що перевіряється, відсутні.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат, будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За таких обставин, відповідач дійшов правомірного висновку щодо завищення позивачем валових витрат в розмірі 16157214,00 грн. у першому кварталі 2011 року, оскільки такі витрати не підтверджені документально, хоча, мали б знайти своє підтвердження при проведенні попередньої перевірки позивача.

Колегія суддів також звертає увагу на той факт, що до 01.01.2011 року порядок виправлення допущених при складаннях звітності помилок визначались ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 вище вказаного Закону, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п. 50.1. ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач уточнюючі розрахунки до податкового органу не подавав.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерських облік, складати звітність про фінансово - господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами.

При цьому, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дотримуватись принципу «повного висвітлення», тобто фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був обізнаний про зміни курсу національної валюти по відношенню до іноземної з моменту встановлення таких змін, однак збитки від перерахунку суми курсової різниці в сумі 1657214,00 грн. в своїй фінансові звітності не відображав, а тому і попереднє не відображення витрат від перерахунку заборгованості по кредитам у валюті не можна вважати арифметичною помилкою.

Слід зазначити, що постановою КМУ від 26.08.2009 р. №895 «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток» встановлено, що під час формування показників податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року віднесення до складу валових витрат сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отриманого від перерахунку заборгованості в іноземній валюті відповідно до підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є виправданим для платників цього податку лише стосовно погашеної платником податку заборгованості в іноземній валюті; у такому ж порядку враховуються у складі валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отримані від перерахунку іноземної валюти, яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі.

З договору позики від 12.04.2006 р. вбачається, що Позивач мав сплачувати своєму позикодавцю нарахований процент по кожній наданій йому позиці в останній день кожних три місяці. Позивач зазначені вимоги не виконував, що призвело до виникнення заборгованості. В подальшому, до договору позики були внесені додаткові зміни, відповідно до яких позивач повинен був сплачувати нараховані відсотки за позикою протягом трьох років після дати консолідації, тобто, не пізніше 22 травня 2015 року. Таким чином, заборгованість по несплаченим процентам може виникнути в разі їх несвоєчасної сплати, а саме, після 22 травня 2015 р.

Згідно з пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» балансова вартість заборгованості, основна сума якої, без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається в податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). Проценти, які нараховані на основну суму кредиту, строк сплати яких минув на дату закінчення звітного періоду, є поряд із такою основною сумою кредиту, заборгованістю в іноземній валюті.

Таким чином, враховуючи, що строк оплати процентів за договором позики становить 22 травня 2015 року, то заборгованість за несплачені проценти та відповідно витрати по перерахуванню сум курсової різниці, згідно з пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» у позивача відсутні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем допущено завищення задекларованих показників на загальну суму 22949956, 00 грн. Так, позивач до декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включило від'ємне значення попереднього звітного періоду в сумі 34936385,00 грн. Зазначене від'ємне значення виникло у І кварталі 2011 р., в томі числі від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року в сумі 6732922 грн.

Відповідно до п. 150.1. ст. 150 ПКУ якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ встановлено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Підпунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ визначено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Абзацом 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ встановлено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року підлягає скасуванню в частині з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року скасувати в частині задоволення позовних вимог позивача про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у м. Славутичі Київської області від 10.01.2012 р. №0000032301 на суму 23057422,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1 грн. та від 19.03.2012 року №0000062301 на суму 53589,43 грн. та штрафних санкцій в розмірі 6040,84 грн.

В цій частині у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову від 25 жовтня 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.