Постанова № 30609085, 12.04.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/650/13-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш Віталій Олександрович, розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби України до Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона №76" про примусове стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Державна податкова інспекція у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби України (позивач) просить стягнути кошти, з рахунків у банках обслуговуючих Товариство з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона №76" (відповідач), на суму податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 177167,71 грн., до місцевого бюджету м. Чернівці.

Позов мотивовано тим, що станом на 13.03.2013 року за відповідачем рахується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 177167,71 грн., яка виникла на підставі поданих платником податків декларацій та є самостійно узгодженою.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 1832 КАС України, на адресу відповідача, яка вказана у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на адміністративний позов або заяву про визнання позову. Ухвалу відповідач отримав 25.03.2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення проте, вказаним правом не скористався. Заперечення або заяву про визнання позову протягом строку встановленого судом не надано, тому справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач станом на 15.02.2013 року зареєстрований, як юридична особа Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради за адресою місцезнаходження - вул. Лесина, буд. 4, м. Чернівці, Чернівецька область (а.с. 7-10) та відповідно до Довідки від 28.03.2012 року №3323 взяти на облік платника податків в ДПІ у м. Чернівцях з 13.06.1994 року за №546 (а.с. 6).

Заборгованість відповідача по земельному податку виникла згідно поданих ним податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме:

- № 9002480448 від 31.01.2012 року, термін сплати серпень-грудень 2012 року, на загальну суму 69963,94 грн. (а.с. 18-19);

- № 9006292097 від 14.02.2013 року, термін сплати січень 2013 року, на суму 16964,15 грн. (а.с. 14-15);

- уточнююча декларація №9007519681 від 22.02.2012 року за серпень-грудень 2012 року на загальну суму 84820,80грн. (а.с. 16-17)

У зв'язку із несвоєчасною сплатою податку з юридичних осіб за період з 30.08.2012 року по 30.01.2013 року, відповідачу нарахована пеня в сумі 5418,82 грн.

На адресу відповідача направлялись корінець першої податкової вимоги форми "Ю1" за №1/1306 на суму податкового боргу 526285,74 грн. (а.с. 11) та корінець другої податкової вимоги форми "Ю2" за №2/1462 від 06.12.2010 року на суму податкового боргу 493666,91 грн. (а.с. 12). Вказані податкові вимоги отримані відповідачем 05.11.2010 року та 13.12.2010 року, відповідно.

Заборгованість підтверджується розрахунком податкового боргу та пені станом на 13.03.2013 року та зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 4, 20-27), відповідно до яких за відповідачем обліковується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 177167,71 грн.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Так, згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 203.1 та 203.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 129.1.1. ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно п.п 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 286.2. ст. 286 встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що органи податкової служби України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1. ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3. ст. 95 ПК України).

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

Оскільки позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечень чи доказів відсутності боргу, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 1832 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 94 КАС України визначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 1832, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона №76" (вул. В. Лесина, 4, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 01037595) на суму податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 177167,71 грн., до місцевого бюджету м. Чернівці.

3. Копію постанови направити сторонам.

4. Постанова підлягає негайному виконанню.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Григораш