Вирок № 30608863, 05.04.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

В И Р О К 1 КП/415/146/13 УН 415/1529/13-к

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2013 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області під головуванням

судді Дядько Л.І.

за участю секретаря Лобастової О.О.

прокурора Сєднєвої Г.Д.

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012030240000069 від 9 січня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, українця, з повною середньою освітою, не одруженого, раніше судимого: 11 квітня 2006 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.1 ст.186 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., 22 серпня 2007 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік 6 місяців, штраф 470 грн., 25 липня 2008 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.186,71 КК 5 років позбавлення волі. 19 червня 2012 року звільнений з місця позбавлення волі згідно постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 11 червня 2012 року, на підставі ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутний строк 11 місяців 6 днів, 27 лютого 2013 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3,71 до 3 (трьох ) років 1(одного) місяця позбавлення волі, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

встановив:

8 січня 2013 року приблизно о 10 годині, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись в палаті № 9 травматологічного відділення ЦМЛ ім. Тітова міста Лисичанська, повторно, відкрито викрав у ОСОБА_3 мобільний телефон «Nokia 2330c-2» вартістю 140 грн., в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 10 грн., на рахунку якої було 5 грн., що належали останньому, завдавши йому майнової шкоди на загальну суму 155 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся і пояснив суду, що 8 січня 2013 року він зі своїм знайомим ОСОБА_4 знаходився у травмалогічному відділені, де зустрів ОСОБА_3, який був в цьому відділенні на лікуванні. Він попросив у останнього телефон, щоб зателефонувати і не повернувши, пішов з лікарні. Потерпілий біг за ним і просив повернути телефон, однак він забрав його. ОСОБА_4 також просив, щоб він віддав телефон потерпілому, він його не послухав. На другій день працівники міліції телефон у нього вилучили, коли він прийшов в відділення міліції.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, винуватість останнього у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України повністю доведена зібраними у ході судового розгляду доказами.

Свідок ОСОБА_4 пояснив у судовому засіданні, що 8 січня 2013 року вони з ОСОБА_2 були в травмалогічному відділені, де зустріли ОСОБА_3, який перебував там на лікуванні. ОСОБА_2 попросив у потерпілого телефон, щоб зателефонувати і не повернувши, пішов з лікарні. ОСОБА_3 біг за ним і просив повернути телефон, він також говорив обвинуваченому, щоб віддав телефон ОСОБА_3, але останній забрав телефон. Він ОСОБА_2 не обмовляє.

З протоколу огляду місця події на а.с.6-8, вбачається, що у ОСОБА_2 в 1 МВ ГУМВС України в Луганській області було вилучено та оглянуто речі, що належать ОСОБА_3, які він відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_3.

Вартість майна яке було викрадено у потерпілого ОСОБА_2, визначається судово-товарознавчою експертизою а.с.37-39

Таким чином, суд визнає вину обвинуваченого повністю доведеною, а його дії правильно кваліфікованими за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадання чужого майна (грабіж), повторно.

Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, характеризується позитивно, скоїв тяжке кримінальне правопорушення Судом також враховано, що викрадене майно повернуто потерпілому.

Судом враховане щире розкаяння обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, як обставина, що пом'якшує відповідальність.

Обставина, яка обтяжує покарання ОСОБА_2, відповідно до ст.67 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, суд, приходить до висновку, що для виправлення і попередження нових злочинів ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі оскільки він скоїв тяжкий злочин проти власності, має

непогашені судимості, відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком суду від 27 лютого 2013 року , що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При призначеними покарання необхідно застосувати правила ст. 70 ч.4 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворім.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 не заявлено у зв'язку з тим, що майно йому було повернуто.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого витрати на залучення експертів у сумі 490,40 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст.. 100 КПК України. Запобіжний захід обвинуваченому залишити до вступу вироку в законну силу тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 373- 374 КПК України , суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.186 КК України , призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки.

На підстави ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком суду від 27 лютого 2013 року більш суворим по справжньому вироку призначити за сукупністю злочинів остаточне покарання 4(чотири ) року позбавлення воли з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити до вступу вироку в законну силу тримання під вартою.

Початок строку покарання обчислювати з 21 лютого 2013 року.

Речові докази по справі а саме : мобільний телефон « Нокіа-2330с-2», та сім карту оператора мобільного зв'язку « МТС», які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 повернути потерпілому ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 490,40 грн.(чотириста дев'яносто ) процесуальні витрати на залучення експертів на проведення судово-товарознавчої експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 2406030, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько