Постанова № 30608252, 09.04.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р.Справа № 916/87/13-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: О.Т. Лавренюк

суддів: Я.Ф. Савицького, О.О. Журавльова

Склад колегії змінено згідно розпорядження голови суду №248 від 08.04.2013 р.

при секретарі судового засідання: Будному О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Сивак А.Л., довіреність №4048-4, від 04.12.2012 р.

від відповідача: Косьяненко Ю.Я., довіреність б/н, від 02.01.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Одеський м'ясокомбінат"

на рішення господарського суду Одеської області від 25.02.2013 р.

по справі № 916/87/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ"

до Приватного акціонерного товариства "Одеський м'ясокомбінат"

про стягнення 128616,96 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 09.04.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

10.01.2013 р. ТОВ "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ "Одеський м'ясокомбінат" про стягнення заборгованості за послуги водопостачання у сумі 128616,96 грн., а також судових витрат. В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати послуг відповідно до договору на послуги водопостачання та водовідведення № 408/3 від 01.11.2000 р. та додаткової угоди № 676/3 від 15.01.2010 р., у зв'язку з чим, у період з 01.01.2010 р. по 03.09.2012 р. у відповідача з'явилась заборгованість за послуги водовідведення ливневих стоків у сумі 128 616,96 грн. При цьому позивач наголошує, що розрахунок скиду ливневих стоків ПАТ "Одеський м'ясокомбінат" на вказану суму виконаний на підставі довідок Гідрометеорологічного центру, актів № 819-ти від 18.04.2002 р., № 1021-ти від 12.05.2003 р., № 6370-ти від 23.12.2011 р. про складову території та застосування тарифу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.02.2013 р. по справі №916/87/13-г (суддя Петров В.С.) позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "Одеський м'ясокомбінат" на користь ТОВ "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" заборгованість за послуги водовідведення ливневих стоків в сумі 128616грн. 96 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2572 грн. 34 коп.

Рішення суду вмотивовано тим, що позивачем були надані послуги відповідно до умов договору, а відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, не здійснив оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 128616,96 грн., факт заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ПАТ "Одеський м'ясокомбінат", в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25.02.2013 р. по справі №916/87/13-г, посилаючись на те, що суд першої інстанції не дав належним чином правової оцінки підписаним договору на послуги водопостачання та водовідведення № 408/3 від 01.11.2000 р. та додаткової угоди № 676/3 від 15.01.2010 р. Скаржник стверджує, що договорами не було встановлено ніяких нормативів та показників стосовно стічних вод та ливневих стоків. Таким чином, відповідач вважає, що в договорі на послуги водопостачання та водовідведення № 408/3 та додатковій угоді від 15.01.2010 р. істотні умови скиду стічних вод у систему каналізації відсутні, що є підставою не вважати договір на послуги водопостачання та водовідведення саме договором скиду стічних вод у систему каналізації.

08.04.2013 р. через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 25.02.2013 р. по справі №916/87/13-г постановлено у відповідності з вимогами закону, підстави для його скасування відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні був присутній, надавав пояснення, підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні був присутній, проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає, що рішення суду є обґрунтованим та законним.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПАТ "Одеський м'ясокомбінат", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін з огляду на таке:

01.11.2000 р. між Комунальним підприємством "Одесводоканал" та Закритим акціонерним товариством "Одеський м'ясокомбінат" був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 408/3, згідно п. 1.1, 1.2 якого КП "Одесводоканал" надає послуги з постачання питної води на об'єкти відповідача, а також послуги з приймання стічних вод, що скидаються відповідачем в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів, в свою чергу відповідач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному порядку у відповідності з Правилами, зазначеними в п. 2.1 договору, і діючим законодавством. При цьому послуги з постачання питної води та послуги з приймання стоків надаються в межах встановлених лімітів 66000 куб.м/місяць.

У відповідності з п. 2.1 вказаного договору його сторони зобов'язуються керуватися "Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення міст і селищ України", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, "Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; "Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації № 87/А-98 від 09.02.1998 р., чинними ДСТУ та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

Пунктами 2.2.1, 2.2.2 договору передбачено, що КП "Одесводоканал" зобов'язується подавати ЗАТ "Одеський м'ясокомбінат" воду по графіку, затвердженому місцевими органами державної влади, і приймати стоки у відповідності зі станом мереж та споруд; доводити до відома відповідача про припинення подачі води та приймання стоків не менше, ніж за 1 добу до відключення, в зв'язку з проведенням планового ремонту водопровідно-каналізаційних мереж через ЗМІ.

Згідно п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 договору ЗАТ "Одеський м'ясокомбінат" зобов'язується утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади і устрої, обладнання і споруди, що знаходяться у нього на балансі; забезпечити економне та раціональне використання води, не допускати втечі води; здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує гранично-допустимі концентрації, встановлені "Правилами приймання стічних вод".

П. 3.1 договору передбачено, що облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах відповідача.

За умовами п. 3.2 договору оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок "Водоканалу". Оплата здійснюється за тарифами, які затверджені в установленому діючим законодавством порядку. У випадку зміни тарифів, діючих на момент укладення договору, оплата ЗАТ "Одеський м'ясокомбінат" наданих йому послуг здійснюється по новим тарифам, без зміни інших умов договору (п. 3.3 договору).

Вказаний договір було укладено на 5 років та строк його дії встановлений в п. 5.3 договору, який становить з 01.11.2000 р. до 01.11.2005 р. Договір вважається пролонгованим на наступні п'ять років, якщо до кінця місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

Таким чином, Закрите акціонерне товариство "Одеський м'ясокомбінат" було абонентом КП "Одесводоканал" на основі Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення та договору № 408/3 від 01.11.2000 р.

Як зазначає позивач та з'ясовано судом, КП "Одесводоканал" в подальшому було реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ "Інфокс", яке стало правонаступником всіх прав та обов'язків реорганізованого КП "Одесводоканал" на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу КП "Одесводоканал" від 17.12.2003 р., що вбачається зі статуту ТОВ "Інфокс".

При цьому на базі орендованого ТОВ "Інфокс" цілісного майнового комплексу КП "Одесводоканал" була створена філія "Інфоксводоканал", яка є структурним підрозділом ТОВ "Інфокс" та діє на підставі Положення про філію, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "Інфокс" (протокол № 01/12 від 22.12.2003 р.).

Як з'ясовано судом, жодна із сторін не зверталась з відповідною заявою про припинення дії договору № 408/3 від 01.11.2000 р., у зв'язку з чим вказаний договір діяв з 01.11.2000 р. до 2010 року.

В п. 3.9 договору зазначено, що об'єми стоків, які відводяться від відповідача, відводяться рівними об'ємами спожитої води або визначаються по показникам приладів обліку стоків у відповідності з п. 21 „Правил водокористування". Об'єм, скинутих абонентом ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 15.9 „Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01 липня 1994 року N 65, де зазначено, що додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослужби".

Нарахування платежу за скид ненормативно-очищених стоків здійснюється за „Правилами приймання стоків" (п. 3.10 договору).

При цьому у відповідності з п. 2.3.13 договору та п. 2.4 Правил приймання стоків відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному об'ємі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, в тому числі платежі за скидання ненормативно-очищених стоків.

Як вказує позивач, з жовтня 2008 р. діяли нові Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 р. № 190, в п 4.10 яких відображені такі ж самі вимоги щодо визначення об'єму стічних вод.

Тариф на водовідведення у розмірі 6,89 грн. був встановлений рішенням виконкому Одеської міської ради № 1074 від 25.09.2008 р.

В подальшому, як з'ясовано судом, 15.01.2010 р. між ТОВ "Інфокс" в особі начальника служби "Водозбут" філії "Інфоксводоканал" та Закритим акціонерним товариством "Одеський м'ясокомбінат" (споживач) була укладена додаткова угода № 676/3 до вказаного договору № 408/3 від 01.11.2000 р., у відповідності з якою умови договору № 467/3 від 01.11.2000 р. з п. 1.2 були викладені у новій редакції.

Зокрема, у відповідності з п. 1.2 договору позивач зобов'язався надавати послуги з подачі питної води на об'єкти споживача, а також послуги з приймання стоків холодного та гарячого водопостачання, що скидаються споживачем в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів. В свою чергу споживач згідно п. 1.3 договору своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, забезпечує належну експлуатацію своїх водоканалізаційних мереж, споруд, приладів та пристроїв на них у відповідності з встановленими Правилами, зазначеними в п. 2.1 договору і діючим законодавством.

В п. 2.1 договору в новій редакції передбачено, що його сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про питну воду та питне водопостачання"; „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. N 190, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; „Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007 р. № 632; а також технічними умовами, чинними ДСТУ, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

Пунктами 2.2.1, 2.2.2 договору у новій редакції позивач зобов'язаний подавати споживачу цілодобово або за відповідним графіком воду і приймати стоки у відповідності зі станом мереж і споруд водопроводу і каналізації, доводити до відома споживача через ЗМІ про припинення подачі води та приймання стоків не менше, ніж за 10 днів.

Згідно п. 2.4.1, 2.4.2 договору у новій редакції споживач зобов'язаний утримувати в належному технічно справному стані свої водоканалізаційні мережі і споруди, обладнання, прилади і пристрої, що знаходяться у нього на балансі; здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує граничнодопустимі концентрації, встановлені „Правилами приймання стічних вод".

В п. 3.1 договору у новій редакції передбачено, що облік спожитої холодної води та скиданих стоків, а також споживання холодної води, що направляється на гаряче водопостачання, і водовідведення гарячої води здійснюється за показниками приладів обліку води та стоків, встановлених на об'єктах споживача. У випадку збоїв у водопостачанні не з вини споживача, розрахунок за відпущену воду за відсутністю приладів обліку води і стоків здійснюється за час фактичної подачі води. Факт відсутності води встановлюється представниками споживача і позивача зі складанням акту. У випадку відсутності підписаного сторонами акту послуги водопостачання-водовідведення вважаються наданими у повному обсязі.

Згідно п. 3.2 договору у новій редакції оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим; грошові кошти перераховуються на поточний рахунок позивача. Оплата здійснюється за тарифами, які затверджені в установленому діючим законодавством порядку (п. 3.3 договору). При цьому на моменту укладення договору в новій редакції діяли наступні тарифи: за водопостачання - 9,64 грн. за 1 куб.м (з ПДВ), за водовідведення - 6,89 грн. за 1 куб.м (з ПДВ).

При цьому у відповідності з п. 2.4.15 договору у новій редакцій та п. 2.4 Правил приймання стоків споживач зобов'язаний своєчасно та в повному об'ємі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, скид ненормативно-очищених стоків та інші платежі, які передбачені „Правилами водокористування" і „Правилами приймання стічних вод", а також умовами цього договору.

За умовами п. 3.4 договору в новій редакції рахунки (дебетові повідомлення) направляються споживачу на його адресу поштою у відповідності з реквізитами, які зазначаються в договорі, або вручаються представнику споживача.

Наразі слід зазначити, що Закрите акціонерне товариство „Одеський м'ясокомбінат", що було споживачем за вищевказаним договором, укладеним з позивачем, було перейменоване у Приватне акціонерне товариство „Одеський м'ясокомбінат".

У період з 01.01.2010 р. по 03.09.2012 р. позивач надавав послуги відповідно до умов договору № 408/3 від 01.11.2000 р. та додаткової угоди № 676/3 від 15.01.2010 р. до Договору, між тим відповідач не сплачував послуги, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 128 616,96 грн., відповідачем частково сплачувались послуги з водовідведення, про що свідчить витяг з особового рахунку, що в свою чергу свідчить про визнання відповідачем надання послуг по водовідведенню ливневих стоків.

Як вказує позивач, відповідачем були отримані рахунки, повідомлення № 37772 від 17.02.2010 р. про припинення надання послуг водопостачання та водовідведення та досудове попередження № 43373 від 18.05.2011 р.

Таким чином, несплата відповідачем вказаної суми боргу стала підставою для звернення ТОВ "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" до суду з позовом про стягнення боргу за послуги водопостачання у сумі 128 616,96 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про надання послуг.

На момент укладення вказаного договору 408/3 від 01.11.2000 р. був чинним Цивільний кодекс Української РСР, який регулював цивільні правовідносини між сторонами.

З 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний Кодекс України. Згідно Прикінцевих положень чинного Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. До договорів, що були укладені до 01 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Враховуючи викладене, до договору про надання послуг водопостачання і водовідведення застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо порядку виконання вказаного договору, оскільки договір продовжував діяти після набрання чинності вказаним Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного Кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного Кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, на виконання умов вказаного договору № 408/3 у новій редакції Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" надавало відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення.

При цьому слід зазначити, що на момент викладення договору № 4083 у новій редакції діяв тариф на водовідведення у розмірі 6,89 грн., що був встановлений рішенням виконкому Одеської міської ради № 1074 від 25.09.2008р., однак в подальшому відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 182 від 30.09.2011 р. (а.с. 38) був встановлений тариф у розмірі 7,212 грн.

В п. 3.7 договору у новій редакції зазначено, що об'єми стоків, які відводяться від споживача, приймаються рівними об'ємами спожитої води або визначаються по показникам приладів обліку стоків у відповідності з п. 3.14, 5.29 "Правил водокористування". Об'єм, скинутих відповідачем ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 4.10 "Правил водокористування" (2008 року) та ДСТУ 3013-95.

Зокрема, в п. 4.10 Правил водокористування, що були затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р. № 190 (в редакції, що діяла у спірний період) зазначено, що додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 "Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослужби".

Формула, за якою проводиться розрахунок об'єму скиду ливневих стоків, використовується відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 "Гідросфера", „Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", що затверджені Наказом Держстандарту України № 58 від 23.02.1995 р. Вказаний ДСТУ розповсюджується на правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств. П. 7.3 Держстандарту містить формулу для розрахунку загального об'єму дощових вод, що стікає з території водозбірних басейнів.

Судом першої інстанції цілком вірно зазначено, що розрахунок скиду ливневих стоків проводився позивачем згідно з довідками Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість осадків за відповідний період, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 39-70), та відповідно до актів № 819-ти від 18.04.2002 р., № 1021-ти від 12.05.2003 р., № 6370-ти від 23.12.2011 р. про територію боржника, де зазначено характер каналізації - загальносплавний.

При цьому, згідно наданих до суду позивачем розрахунків вартості наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення (а.с. 8-15), за період з 01.01.2010 р. по 03.09.2012 р. вартість наданих послуг з водовідведення ливневих стоків склала 128616,96 грн. Як вказує позивач та з'ясовано судом, відповідачем були отримані рахунки, повідомлення № 37772 від 17.02.2010 р. про припинення надання послуг водопостачання та водовідведення та досудове попередження № 43373 від 18.05.2011 р.

За наявними у справі матеріалами позивачем були надані послуги та прийняття відповідачем послуг з водовідведення ливневих стоків від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов , а саме п. 3.2 договору № 408/3, яким передбачено порядок оплати відповідачем послуг з водокористування та водовідведення та чинного законодавства на підставі виставлених позивачем рахунків на оплату, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин господарським судом першої інстанції цілком вірно задоволено позов ТОВ "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" про стягнення з ПАТ "Одеський м'ясокомбінат" боргу за послуги водовідведення ливневих стоків в сумі 128616, 96 грн.

Твердження скаржника стосовно того, що в договорі на послуги водопостачання та водовідведення № 408/3 та додатковій угоді від 15.01.2010 р. істотні умови скиду стічних вод у систему каналізації відсутні, що є підставою не вважати договір на послуги водопостачання та водовідведення саме договором скиду стічних вод у систему каналізації, колегія суддів до уваги не приймається, оскільки в договорі № 408/3 містяться всі істотні умови щодо скиду стічних вод, у т.ч. їх обсяг, розмір та порядок плати, з якими погодився відповідач, підписуючи договір № 408/3 та додаткову угоду № 676/3 до нього. Тим більш слід зазначити, що відповідачем частково сплачувались послуги з водовідведення, про що свідчить витяг з особового рахунку, що в свою чергу свідчить про визнання відповідачем надання послуг по водовідведенню ливневих стоків.

Проаналізувавши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає її доводи безпідставними та ретельно дослідженими судом першої інстанцією

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ПАТ "Одеський м'ясокомбінат" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 25.02.2013 р. по справі №916/87/13-г - без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 25.02.2013 р. по справі №916/87/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ "Одеський м'ясокомбінат" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 10.04.2013 р.

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя О.О. Журавльов