Рішення № 30606196, 10.04.2013, Галицький районний суд м. Львова

Справа №1304/9500/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Стрельбицького В.В.,

при секретарі Тарапацькому Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку нерухомості» до Національної спілки художників України, ОСОБА_2, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання незаконною і скасування державної реєстрації права власності,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Національної спілки художників України, ОСОБА_2, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення та фундаменту окремої будівлі - пам'ятки історії та культури підприємства громадської організації «Львівський художньо-виробничий комбінат» Львівської обласної організації Національної спілки художників України за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Національною спілкою художників України(продавець) та ОСОБА_2 03 березня 2011 року та визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на приміщення та фундамент окремої будівлі - пам'ятки історії та культури підприємства громадської організації «Львівський художньо-виробничий комбінат» Львівської обласної організації Національної спілки художників України за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що у Національної спілки художників України (далі НСХУ), як продавця, були відсутні будь-які правовстановлюючі документи щодо об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, оскільки рішенням Господарського суду м.Києва від 10.10.2011 року у справі №41/171 визнано недійсним наказ Фонду державного майна України №1564 від 26.10.2010 року в частині виключення п.1074 з Додатку до наказу Фонду державного майна України №219 від 16.02.2010 року та визнано недійсним п.2 наказу Фонду державного майна України №1564 від 26.10.2010 року в частині чинності Свідоцтва про власність №П-693 від 26.02.2004 року, виданого НЮХУ на Львівський художньо-виробничий комбінат Художнього фонду УРСР. Зазначене рішення було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2012 року. Наказ Фонду державного майна України №338 від 24.02.2004р. також скасовано рішенням Господарського суду м.Києва від 24.07.2008р. по справі №3/215. Окрім того, позивач вказує на відсутність предмету матеріального світу - приміщення підвалу у будинку на АДРЕСА_1 та неможливість віднесення фундаменту знесеного будинку на АДРЕСА_1 до нерухомого майна, що встановлено рішенням Господарського суду м.Києва від 24.07.2008р. у справі №3/215, а відтак, неможливість виникнення у НЮХУ права власності на цей об'єкт, оскільки відсутній об'єкт нерухомого майна, що був предметом оспорюваного договору купівлі-продажу. Також, позивач зазначає, що ні НСХУ, ні ОСОБА_2 не є і ніколи не були власниками чи користувачами земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1 і відповідно не могли в законному порядку отримати кадастровий номер земельної ділянки, який є обов'язковою умовою укладення договору, який передбачає набуття права власності на об'єкт нерухомого майна.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові. Просить позов задоволити.

Представник відповідача Національної спілки художників України в судовому засіданні позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, суд ухвалив слухати справу у відсутності представника відповідача.

Представник відповідача відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просить слухати справу у його відсутності.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить слухати справу у його відсутності та відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як видно з договору від 03.06.2011р. НСХУ продало ОСОБА_2 приміщення та фундамент окремої будівлі - пам'ятки історії та культури підприємства громадської організації «Львівській художньо-виробничий комбінат» Львівської обласної організації Національної спілки художників України, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 /а.с.11/.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 10.10.2011 року у справі №41/171 визнано недійсним наказ Фонду державного майна України №1564 від 26.10.2010 року в частині виключення п.1074 з Додатку до наказу Фонду державного майна України №219 від 16.02.2010 року та визнано недійсним п.2 наказу Фонду державного майна України №1564 від 26.10.2010 року в частині чинності Свідоцтва про власність №П-693 від 26.02.2004 року, виданого НСХУ на Львівський художньо-виробничий комбінат Художнього фонду УРСР /а.с.13-20/. Зазначене рішення було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2012 року /а.с.21-28, 29-34/.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 04.04.2005р. /а.с.35/, земельна ділянка, площею 0,1090га, розташована в м.Львові на пл.Міцкевича, 9 призначена для будівництва та обслуговування адміністративно-торгового центру та належить ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки віл 05.03.2005р.

Як видно з довідки про правовий статус земельної ділянки від 05.05.2011р., виданої управлінням держкомзему у м.Львів /а.с.106/, згідно земельно-кадастрових даних земельна ділянка на АДРЕСА_1 знаходиться у власності ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» для будівництва і обслуговування адміністративно-торгового центру.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 24.07.2008р. по справі №3/215 визнано недійсним наказ Фонду державного майна України №338 від 24.02.2004р. «Щодо передачі Львівського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду УРСР у власність Національної спілки художників України» /а.с.42-58/, на підставі якого було видане свідоцтво про право власності П-693 від 26.02.2004р. на Львівський художньо-виробничий комбінат Художнього фонду УРСР Національній спілці художників України. Зазначене рішення було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 року та постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2009 року /а.с.59-65, 66-75/.

Згідно листа начальника ЛОДКБТІ та ЕО від 08.01.2004р. /а.с.80/, будинок АДРЕСА_1 повністю зруйнований, залишився фундамент та стіни підвальних приміщень, загальний процент зносу по ознаках конструктивних елементів складає 80%, що також підтверджується висновком №2025 від 28.10.2005р. судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі за позовом Львівської обласної організації Національної спілки художників України /а.с.81-91/.

Відповідно до ст.177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст.179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Згідно ч.2 ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п.б ч.3 ст.152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно ч.3 ст.373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно ч.1 ст.656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продацем у майбутньому.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає доведеним, що предметом оспорюваного договору є майно, яке фактично відсутнє та в державному реєстрі прав на нерухоме майно зареєстроване право власності на майно, яке відповідно також фактично відсутнє на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» та наявність такої реєстрації створює останньому перешкоди у вільному використанні вказаної земельної ділянки у відповідності до цільового призначення, тобто розпорядження своєю власністю.

Відповідно до ст.377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Частиною 6 ст.120 Земельного кодексу України також передбачено, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

З врахуванням вищенаведених норм закону суд звертає увагу на те, що ні НСХУ, ні ОСОБА_2 не є і ніколи не були власниками чи користувачами земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1 і відповідно не могли в законному порядку отримати кадастровий номер земельної ділянки, оскільки відповідно до п.32 Постанови КМУ від 09.09.2009р. №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» витяг із Поземельної книги може може отримати лише власник (користувач) земельної ділянки, суб'єкти права земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію, їх спадкоємці, правонаступники або уповноважені ними особи та адвокати.

Відповідно до ч.1,2,5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позивач обгрунтовано належними та допустимими доказами довів обставини на які посилається та спростував доводи відповідачів. Суд вважає доведеним, що оспорюваний договір суперечить вищезазначеним нормам закону, укладений без належного дотримання норм законодавства та більше того, предметом даного договору є фактично неіснуючий об'єкт, а тому позов слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.16, 203, 215, 177, 179, 181, 373, 375, 377, 656 ЦК України,ст.ст.120, 152 Земельного кодексу України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення та фундаменту окремої будівлі - пам'ятки історії та культури підприємства громадської організації «Львівський художньо-виробничий комбінат» Львівської обласної організації Національної спілки художників України за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Національною спілкою художників України(продавець) та ОСОБА_2 03 березня 2011 року.

Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на приміщення та фундамент окремої будівлі - пам'ятки історії та культури підприємства громадської організації «Львівський художньо-виробничий комбінат» Львівської обласної організації Національної спілки художників України за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з Національної спілки художників України, ОСОБА_2, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції - 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок - судових витрат по справі.

Після набрання рішенням законної сили скасувати вжиті по даній справі ухвалою від 22.10.2012 року заходи забезпечення позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів після його оголошення.

Суддя: Стрельбицький В.В.