Ухвала суду № 3060412, 22.12.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

22 грудня 2008 року                                                                                                  м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Пліша М.А. та Старунського Д.М.,

при секретарі –             Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача -        Білана Н.М., довіреність № 28 від 01.05.2008р.,

пред-ків відповідача -   Гавадзина М.В., довіреність № 5169/10/10-015 від 27.05.2008р.,

                                   Петелюка Р.В., довіреність № 8432/10/10-015 від 03.09.2008р.,

                                   Дум’як В.О., довіреність № 11687/10/10-015 від 26.11.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської обл., до якої приєдналася Державна податкова інспекція у Тисменицькому районі Івано-Франківської обл., на постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 22.02.2008р. у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства /ДП/ «Тисмениця» Відкритого акціонерного товариства /ВАТ/ «Івано-Франківський м`ясокомбінат» до Державної податкової інспекції /ДПІ/ в Тисменицькому районі Івано-Франківської обл., з участю прокуратури Івано-Франківської обл., про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинення дій, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

11.07.2008р. позивач ДП «Тисмениця» ВАТ «Івано-Франківський м`ясокомбінат» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської обл. № 0000326320/0 від 20.04.2007р. та № 0000326320/1 від 20.06.2007р.; зобов’язати відповідача виконати невчинені дії згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2007р. і надати висновок територіальному органу Державного казначейства України на відшкодування податку на додану вартість; стягнути судові витрати за рахунок державного бюджету (а.с.2-6).

Постановою господарського суду Івано-Франківської обл. від 22.02.2008р.заявлений позов задоволено частково; визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської обл. № 0000326320/0 від 20.04.2007р. та № 0000326320/1 від 20.06.2007р. в частині зменшення бюджетного відшкодування в розмірі 333333 грн. 33 коп.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 06 грн. 80 коп. судових витрат (а.с.87-89).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив Перший заступник прокурора Івано-Франківської обл., який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову господарського суду скасувати.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що позивач безпідставно заявив суму податку на додану вартість /ПДВ/ 333333 грн. 33 коп., сплаченого в якості попередньої оплати по договору № 25/12-06/1 від 05.12.2006р., до складу бюджетного відшкодування, оскільки на час проведення податковим органом перевірки довідок про вартість виконаних робіт і витрат не надано; згідно актів обстеження не встановлено виконання робіт контрагентом позивача – ТзОВ «Пріоритет-А» (а.с.91-92).

Відповідно до заяви № 11200/10/10-015 від 11.11.2008р. відповідач ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської обл. приєднався до поданої прокурором апеляційної скарги, при цьому вказав, що віднесення платником до податкового кредиту з ПДВ, сплачених у складі попередньої оплати за товар, вважає порушенням вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ці суми не відносяться до валових витрат, а проведена операція не є господарською відповідно до пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки за її наслідками позивач ще не отримав послуги, за які провів оплату. Також під час оформлення податкової накладеної ТзОВ «Пріоритет-А» не був дотриманий порядок її заповнення (а.с.112-114).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представників відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

            Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської обл.проведено протягом 01.12.2006р.-31.01.2007р. позапланову виїзну перевірку ДП «Тисмениця» ВАТ «Івано-Франківський м`ясокомбінат» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2007р. за період 01.12.2006р. по 31.01.2007р., по результатам якої складено Акт перевірки № 474-2340-32573828 від 16.04.2007р. (а.с.10-22).

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем в порушення вимог пп.7.2.1 п.7.2. ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» неправомірно заявлено суму бюджетного відшкодування у січні 2007 року в розмірі 335507 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000326320/0 від 20.04.2007р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року на 335507 грн. (а.с.8).

В результаті адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення скарга ДП «Тисмениця» ВАТ «Івано-Франківський м`ясокомбінат»була відхилена та винесено нове повідомлення-рішення № 0000326320/1 від 20.06.2007р., яке за змістом ідентичне первинному (а.с.9, 23-31).

Матеріалами справи стверджується, що між ДП «Тисмениця» ВАТ «Івано-Франківський м`ясокомбінат» (замовник)та ТзОВ «Пріоритет-А» (підрядник) був укладений договір № 25/12-06/1 від 25.12.2006р. на реконструкцію об’єктів нерухомості; сторонами договору визначено, що строк виконання робіт складає 01.03.2007р.-07.05.2007р.; щомісячно підрядник зобов’язався звітувати перед замовником про виконані роботи. Також умовами договору передбачено здійснення замовником попередньої оплати шляхом безготівково перерахунку грошових коштів в розмірі 2000000 грн., в тому числі ПДВ 333333 грн. 33 коп., на банківський рахунок підрядника (а.с.10-22).

Згідно платіжного доручення № 3 від 27.12.2006р. позивачем сплачена вартість будівельних робіт на умовах попередньої оплати на банківський рахунок ТзОВ «Пріоритет-А» 2000000 грн., в тому числі ПДВ (а.с.44).

Згідно поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за січень 2007 року заявлено до відшкодування суму податку в розмірі 359085 грн., вказана сума включена й до розрахунку суми бюджетного відшкодування за вказаний період, при цьому сума податкового кредиту попереднього періоду складає 366483 грн. Фактично сплачено податку в складі оплати постачальникам товарів (робіт, послуг) в грудні 2006 року на суму 359085 грн. (а.с.32-43).

Частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до вимог п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» оплата за отримані послуги, в тому числі попередня оплата (авансування), що підтверджена податковими накладними, є підставою для віднесення сум до податкового кредиту з ПДВ.

У розглядуваному випадку датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої події – попередньої оплати, згідно якої виписано податкову накладну, яка підтвердила право на відшкодування з моменту попередньої оплати.

Також під час розгляду справи знайшов своє підтвердження й факт проведення будівельних робіт, що засвідчується довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 та Актами виконаних робіт (а.с.54-63).

За таких обставин ДП «Тисмениця» ВАТ «Івано-Франківський м`ясокомбінат» було дотримано вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що визначають механізм та порядок віднесення до податкового кредиту та подальшого відшкодування на розрахунковий рахунок плачених сум ПДВ за результати здійснення господарських операцій по будівництву (будівельних робіт) основних фондів платником податків.

Таким чином, доводи апелянта про безпідставне заявлення позивачем в січні 2007 року суми ПДВ 333333 грн. 33 коп., сплаченого в якості попередньої оплати по договору № 25/12-06/1 від 05.12.2006р., до складу бюджетного відшкодування, є безпідставними.

В частині доводів апелянта про неправильне складання податкової накладної колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачає обов’язкових реквізитів при заповненні податкової накладної.

Відповідно до п.12.2. Порядку заповнення податкової накладної, затв. наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., в графі № 5 вказуються кількість (об’єм) поставки товарів, послуг. У разі, коли послуги не мають таких показників, а вимірюються у вартісному вираженні, у цій графі вказується «послуга/проценти тощо».

Згідно наявних доказів у справі вбачається, що на реконструкцію об’єктів нерухомості сторонами договору складені локальні кошториси, які є плановими документами, які в подальшому коректуються по факту виконаних робіт і є невід’ємною частиною договору.

У відповідності до вказаних актів, в цілях уніфікації видів і напрямків виконаних робіт, матеріальних та інших затрат, ДП «Тисмениця» ВАТ «Івано-Франківський м`ясокомбінат» отримало від контрагента ТзОВ «Пріоритет-А», який зареєстрований як платник ПДВ, податкову накладну № 9 від 27.12.2006р. на суму 2000000 грн. (яка відповідає загальній сумі будівельних робіт згідно зведених кошторисів), у якій графа № 5 заповнена як «послуга» (а.с.49, 50).

За таких обставин, керуючись вимогами пп.7.2.4. п.7.2 ст.7, пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем правомірно заявлено бюджетне відшкодування в січні 2007 року в сумі 333333 грн. 33 коп.

Постанова суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської обл. № 0000326320/0 від 20.04.2007р. та № 0000326320/1 від 20.06.2007р. щодо зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування у січні 2007 року в сумі 2174 грн. (у зв’язку з відсутністю оплати постачальникам товарів у грудні 2006 року) сторонами по справі не оскаржується в апеляційному порядку; не знаходить підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги й суд апеляційної інстанції.

            Інші вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача виконати невчинені дії згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2007р. і надати висновок територіальному органу Державного казначейства України на відшкодування податку на додану вартість не підлягають задоволенню, оскільки вони не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного платника податків, визначеного законом. Через те, що в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується неодержанням коштів з бюджету, способом захисту має бути вимога про їх стягнення (відшкодування заборгованості).

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської обл., до якої приєдналася Державна податкова інспекція у Тисменицькому районі Івано-Франківської обл., на постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 22.02.2008р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:                                                                                                     Шавель Р.М.

Судді:                                                                                                                  Пліш М.А.

                                                                                                                Старунський Д.М.