Ухвала суду № 30603780, 03.04.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/2810/12

Головуючий у 1-й інстанції: Ковтюк О.В.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Бондаренко С.А.

за участю представників:

позивача: Василівця Ігоря Володимировича

відповідача: Ройка Андрія Володимировича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області, управління Державної казначейської служби України у Сокирянському районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області, управління Державної казначейської служби України у Сокирянському районі Чернівецької області про визнання протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів , -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дністрові сади» (ТОВ «Дністрові сади») звернулось в суд з адміністративним позовом до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області (Сокирянська ОДПІ Чернівецької області), управління Державної казначейської служби в Сокирянському районі Чернівецької області (ДКС в Сокирянському районі Чернівецької області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 жовтня 2012 року №0003031500 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 368870 грн. та про стягнення з державного бюджету суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 368870 грн.

05 лютого 2013 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Представник відповідача управління Державної казначейської служби України у Сокирянському районі Чернівецької області в судове засідання не з'явився, хоча належним

чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Сокирянською об'єднаною ДПІ Чернівецької області ДПС проведено планову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Дністрові сади» від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та /або бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2012 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення по декларації за травень 2012 року та від'ємного значення по уточненим розрахункам за листопад 2011 року та березень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено, що на порушення п.200.4 ст.200 та п.200.14 ст.200 Податкового Кодексу України ТОВ «Дністрові сади» занижено заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 7518 грн. і відповідно до п.200.5 ст.200 Податкового Кодексу України не має права на отримання бюджетного відшкодування.

На підставі акта перевірки, 08 жовтня 2012 року Сокирянською об'єднаною ДПІ Чернівецької області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0003031500, яким ТОВ «Дністрові сади» відмовлено у наданні права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 368870 грн.

За результатом розгляду скарги позивача податковим органом винесено рішення, яким скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, що стало підставою для звернення позивача до Чернівецького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що основним видом діяльності ТОВ «Дністрові сади» є вирощування фруктів для виробництва напоїв і прянощів, а тому суми витрачені на придбання саджанців фруктових дерев являються витратами на придбання основних фондів, у зв'язку з чим вони правомірно включені позивачем до суми податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону №168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Також, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 200.5 ст.200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

-були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

-мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Як встановлено судом першої інстанції так і підтверджено матеріалами справи ТОВ "Дністровські сади" 27.05.2010 року зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 1002855368).

Основним видом діяльності позивача є вирощування фруктів для виробництва напоїв і прянощів.

Відповідно до робочого проекту створення насаджень плодових культур (яблуня), затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України 10.04.2012 року позивач у 2012 році розпочав діяльність по посадці саду.

На виконання проекту товариством в митному режимі імпорту було придбано саджанці плодових дерев, рух яких відображено в первинних документах--на рахунках бухгалтерського обліку, як придбання та спорудження основних фондів.

Із Акту № 245/1500/37066947 від 18.09.2012 року, складеного відповідачем Сокирянською об'єднаною ДПІ Чернівецької області вбачається, що бухгалтерський облік даних операції на підприємстві ведеться у відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року за № 291 та зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України за № 893/4186 21.12.1999 року з внесеними змінами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невизначеності поняття «основних фондів», в положеннях п.200.5 ст.200 ПК України.

Відповідно до п. 5.3 статті 5 ПК України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні встановленому іншими законами.

Поняття "основні фонди" закріплене в Державному класифікаторі України ДК 013-97: «Класифікація основних фондів" (КОФ), затвердженому Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19 серпня 1997 року N 507.

Відповідно до Державного класифікатора України ДК 013-97 основні фонди - це матеріальні цінності, експлуатаційний період і вартість яких відповідно перевищують один календарний рік та 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Одиницею обліку основних фондів є інвентарний об'єкт, включаючи усі пристрої і приладдя або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання (окремих самостійних функцій, або ж відокремлений комплекс, що складається з конструктивно з'єднаних предметів, які є єдиними і орієнтовані на сумісне використання під час виконання певної роботи.

Згідно з вказаним класифікатором багаторічні насадження плодових культур віднесено до групи 3 «Інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу і продуктивну худобу та багаторічні насадження.» підгрупи 330000 «насадження багаторічні» класу 330100 «культури плодові» виду 330103 «культури сім'ячкові».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що витрати, понесені позивачем на купівлю саджанців плодових дерев та їх посадку, є витратами на придбання (спорудження) основних фондів, а тому нарахований на них податковий кредит підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області, управління Державної казначейської служби України у Сокирянському районі Чернівецької області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 квітня 2013 року .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.