Рішення № 30603632, 10.04.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/235/311/13 р.

235/207/13- ц

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Красноармійський міськрайонний

суд Донецької області

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В..

за участі: представника відповідача ДП «ВК «Краснолиманська»

Попова С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної нещасним випадком,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, 15 січня 2013 року звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ДП ВК «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті травми на виробництві.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що він 04.12.2000 р. був прийнятий прохідником 4 розряду підземним на Державну холдингову компанію „Краснолиманська".

27.05.2008 р. при виконанні трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок. По факту травми адміністрацією шахти був складений акт розслідування нещасного випадку по формі акт Н-1.

В той же день він був направлений до Димитровської ЦМЛ, де йому був встановлений діагноз: закритий багатооскольчатий внутрішньо оскольчатий перелом обох кісток в/з лівої голені зі зміщенням. Гемартроз лівого колінного суглобу.

На лікуванні він знаходився з 27.05.2008 р. по 17.06.2008 р.

13.03.2009 року Красноармійська травматологічна МСЕК встановила йому 40 % втрати працездатності та 3-тю групу інвалідності, а 13.05.2011 р. Красноармійська травматологічна МСЕК встановила йому 25 % втрати працездатності без строку переогляду.

У зв'язку з цим йому була виплачена відділенням ФСС одноразову допомога, а моральна шкода не назначалась та не виплачувалася незважаючи на те, що він отримав моральні страждання з моменту травми і до теперішнього часу. Моральна шкода відшкодовується не залежно від матеріальної шкоди, який підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно з п.1.ч2.ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, які потерпілий отримував у зв'язку з отриманою травмою.

У п.3.ст.23 ЦК України сказано, що розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом у залежності від глибини душевних та фізичних страждань, погіршення здібностей потерпілого, а також з урахуванням обставин, які мають істотне значення, з урахуванням вимог розумності та справедливості.

Перебуваючи на лікуванні він не міг вести повноцінний образ життя, самостійно виконувати свої суто особисті санітарно-гігієнічні дії, відчував фізичні страждання, фізичну біль, обґрунтовану травмою та особливостями її лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів.

Все це постійно й негативно позначається на його душевному стані.

На теперішній час нога постійно болить, а особливо це сказується на плохі погодні умови.

У зв'язку з Постановою Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» є всі підстави для стягнення з відповідача суми на відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням важкості перенесених моральних страждань, моральну шкоду у зв'язку з травмою на виробництві він оцінює у розмірі 20 000 грн.

В судове засідання позивач та його представник надали письмові заяви, згідно яких доводи позовної заяви підтримали, наполягають на її задоволенні та просять справу розглядати в їх відсутність (а.с. 17, 23- 25,33).

Представник відповідача ДП ВК «Краснолиманська» позов не визнає, оскільки відповідальність за причинену моральну шкоду є наявність протиправних дій з боку підприємства, та їх вини. Позивач не надав доказів у чому саме полягає протиправність поведінки відповідача, яка призвела до втрати ним професійної працездатності.

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську просить розглянути справу на розсуд суду та розглядати справу у відсутність представника фонду, що підтверджується письмовою заявою на а.с. 22.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10. ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні встановлено, що позивач у справі працював на Державному підприємстві ВК «Краснолиманська», тобто ОСОБА_2 04 грудня 2000 р. був прийнятий прохідником 4 розряду підземним на Державну холдингову компанію „Краснолиманська", про що свідчить запис у трудовій книжці на а.с. 07-08.

27 травня 2008 року при виконанні трудових обов'язків з позивачем у справі стався нещасний випадок. По факту травми адміністрацією шахти був складений акт розслідування нещасного випадку по формі акт Н-1 (а.с. 09-12).

В той же день ОСОБА_2 був направлений до Димитровської ЦМЛ, де позивачу був встановлений діагноз: закритий багатооскольчатий внутрішньо оскольчатий перелом обох кісток в/з лівої голені зі зміщенням. Гемартроз лівого колінного суглобу.

На лікуванні позивач у справі знаходився з 27.05.2008 р. по 17.06.2008 р. (а.с. 06).

13.03.2009 року Красноармійська травматологічна МСЕК встановила позивачу 40% втрати працездатності та 3-тю групу інвалідності, а 13.05.2011 р. Красноармійська травматологічна МСЕК встановила позивачу 25 % втрати працездатності без строку переогляду, що підтверджується довідками МСЕК на а.с. 04-05.

У зв'язку з цим позивачу була виплачена відділенням ФСС одноразову допомогу, а моральна шкода не назначалась та не виплачувалася незважаючи на те, що позивач отримав моральні страждання з моменту травми і до теперішнього часу. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, який підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки відповідач, ДП ВК «Краснолиманська», не забезпечило безпечних умов праці своєму робітнику ОСОБА_2, у зв'язку з чим позивач у справі був травмований та позивачу спричинені фізична біль та моральні страждання, моральну шкоду необхідно стягнути з підприємства.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України « Про внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов'язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Визнаючи розмір моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати роз'яснення, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди „ №4 від 31 березня 1995 року.. з наступними змінами та доповненнями, де вказано, що розмір моральної /немайнової/шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань...Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість отриманого професійного захворювання, наслідки захворювання, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача.

При цьому судом враховується, що позивач при виконанні трудових обов'язків допустив порушення технології постановки на рейковий шлях рухомих складів, застосування небезпечних прийомів робіт, що призвело до нещасного випадку, в результаті якого позивач у с праві був травмований, що підтверджується актом форми Н-1 на а.с. 12.

Таким чином, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути моральну шкоду у сумі 12000 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП ВК «Краснолиманська» на користь держави підлягають стягненню: судовий збір 114 грн. 70 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 153 ч. 2, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» з р/р 26006301620720 в Філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» м. Красноармійська, МФО 334497 код ЄДРПОУ 31599557, або з р/р 26003301241 МФО 394233 ЄДРПОУ 31599557 ТВБВ № 10004/0218 філія Донецьке обласне управління моральну шкоду на користь ОСОБА_2 в сумі 12 000 грн. (дванадцять тисяч грн.).

Стягнути з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави: судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: