ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №22а-1079/08 Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку –36 інстанції – Кеся Н.Б.
№А37/285-07
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді – Проценко О.А.,(доповідач)
суддів – Коршуна А.О., Туркіної Л.П.,
при секретарі – Резнікові Ю.М.,
за участі представників сторін:
позивача – Кабишева Б.М. (довіреність №41 від 30.10.2008року),
позивача – Близнюк І.В. (довіреність №42 від 31.10.2008 року),
позивача – Девятка С.В. керівник,
відповідача – Зикова Ю.І. (довіреність №56062/10/10-048 від 18.11.2008 року),
відповідача – Авраменко О.В. (довіреність №1005/10/10-048 від 12.01.2008 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
на постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2007 року у справі №А37/285-07
за позовомЗакритого акціонерного товариства «Приват-онлайн»
доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
проскасування податкових повідомлень-рішень №0000302301/3 від 05.07.2007 року, №0000992301/3 від 05.07.2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2007 року до господарського суду Дніпропетровської області звернулось Закрите акціонерне товариство «Приват-онлайн» з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровськ №0000302301/3 від 05.07.2007 року по податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій на суму 51759,00грн. та №0000992301/3 від 05.07.2007 року по податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій на суму 11035,50грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що дані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем з порушенням чинного законодавства. На думку позивача відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення з боку позивача п.п.7.2.6. п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: про заниження податку на додану вартість. Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту перевірки від 24.11.2006 року №1829/23-3-30838059,висновки якого не відповідають фактичним обставинам. Позивач вказує, що єдиною законною підставою для нарахування податкового кредиту згідно з пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна. Застосування податкової накладної є складовою частиною механізму справляння податку на додану вартість. Сумніви відповідача стосовно порушень позивачем вимог щодо оформлення податкової накладної, а саме: підписання податкових накладних неуповноваженою особою - необґрунтовані та не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.Позивач вказує, що помилковий висновок відповідача зводиться до нібито відсутності податкових накладних по зовнішньоекономічних операціях. У зв’язку з цим позивач відмічає, що податкові накладні, які підтверджують його право на податковий кредит по зовнішньоекономічним операціям, надавались в ході перевірки. Посилаючись на абз.4 п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, позивач вказує, що жоден з нерезидентів, з якими він мав договірні стосунки у перевіреному періоді не має на митній території України постійного представництва, відсутній резидент, який би виконував агентські (представницькі) дії від імені зазначених нерезидентів, тому податковим агентом є позивач, який і виписував податкові накладні.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2007 року у справі №А37/285-07 позов було задоволено, скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0000302301/3 від 05.07.2007 року по податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій, всього на суму 51759грн., №0000992301/3 від 05.07.2007 року з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій, всього на суму 11035,50грн.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 14.08.2007 року та постановити нове рішення, яким відмовити Закритому акціонерному товариству «Приват-онлайн» у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що в порушення пп.3.1.1 ст.3, пп.«а» п.6.5 ст.6 п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем неправомірно віднесено до складу податкового зобов’язання та податкового кредиту податок на додану вартість, нарахований на послуги, отримані за межами митної території України, а саме: податкове зобов’язання на суму 19853грн. та податковий кредит на суму 27183грн.
Посилаючись на п.2.3 ст.3, п.5.9 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІУ, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168 вказує, що позивач не надав до податкової декларації (за звітний податковий період) заяву зі скаргою на постачальника, що відмовився надати податкову накладну, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Крім того, апелянт вказує на те, що в акті перевірки позивачем зазначено, що для перевірки надані документи достовірні і в повному обсязі і додаткових (інших) документів, які б свідчили про діяльність підприємства за період, що перевіряється, немає. А тому відповідач вважає, що платником податків безпідставно включені до податкового кредиту за січень 2005 року не враховані у минулих періодах суми податку на додану вартість у розмірі 1189,16грн.
Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги апелянта – необґрунтованими.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровськ не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи за результатами планової виїзної перевірки Закритого акціонерного товариства «Приват-онлайн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.06.2006 року. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровськ складено акт №1829/23-3-30838059 від 24.11.2006 року.
На підставі акту перевіркиприйняті податкові повідомлення-рішення №0011102301/0 від 11.12.2006 року з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій на суму 12819,00грн., №0002342200/0 від 11.12.2006 року з податку на прибуток іноземних юридичних осіб з урахуванням штрафних санкцій на суму 134211,96грн., №0002352200/0 від 11.12.2006 року по штрафним санкціям на суму 1020,00грн. Позивач звертався зі скаргою в адміністративному порядку на вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової інспекціїу Жовтневому районі м.Дніпропетровськ, до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та до Державної податкової адміністрації України. За результатами адміністративного оскарження донарахованих податкових зобов’язань, проведеного в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем винесені остаточні податкові повідомлення-рішення №0000302301/3 від 05.07.2007 року з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій на суму 51759грн. та №0000992301/3 від 05.07.2007 року з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій на суму 11035,50грн.
В акті перевірки вказано, що у зазначеному періоді Закрите акціонерне товариство «Приват-онлайн» здійснювало операції з імпорту послуг. Так, позивачем укладені два зовнішньоекономічні контракти: договір №40620 від 25.10.2004 року з КОО «Глобальные сети «Скайвижн»(США) та договір №320 від 25.12.2004 року з «RIPENCC» (Нідерланди).
За договором обслуговування №40620 від 25.10.2004 року з КОО «Глобальные сети «Скайвижн»(США), послуги, якщо не оговорено інше, складаються з наступних базових компонентів: а) підключення до Інтернету з використанням поставника Інтернет-послуг компанії; б) орендовані оптоволоконні лінії для двостороннього зв’язку між Інтернет-поставником компанії і шлюзом компанії; в) наземні засоби зв’язку для передачі модульованих сигналів на супутник та прийом сигналів з супутника; г) діапазон частот на супутнику, зазначеному в додатку, або на іншому прийнятному супутнику, що може біту узгоджено між сторонами. Згідно із зазначеним договором позивач перерахував нерезиденту кошти за надані послуги (транзит Інтернет трафіка 2,0 Мб/с) в розмірі 54117,74 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 276979,05грн.
Предметом договору обслуговування №320 від 25.12.2004 року з «ReseauxIPEuropeensNetworkCordineitionCenter» (Нідерланди) є надання позивачеві послуг у мережі Інтернет на відповідних ділянках позивача на території України. Згідно з даним договором позивачем перераховано кошти за надані послуги нерезидента в розмірі 1500,00 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 9030,92грн. Згідно зі звітом нерезидента, позивачу були надані послуги по реєстрації ІР адреси.
Як свідчать матеріали справи, в ході розгляду апеляційних скарг позивача в адміністративному порядку, Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області та Державна податкова адміністрація України погодилися з Закритим акціонерним товариством «Приват-онлайн», що місцем надання нерезидентами послуг, за вказаними договорами, є митна територія України. Отже, між сторонами відсутній спір щодо місця отримання позивачем послуг від нерезидентів, що підтверджується умовами договорів.
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини показав наступне. Посилаючись на відсутність у позивача податкових накладних, відповідач спірними податковими повідомленнями-рішеннями донарахував суму податку за операціями з нерезидентами. Але такий висновок відповідача не відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та спростовується матеріалами справи.
Так, відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Як визначено пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 вказаного Закону, датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою. За приписами пп.7.5.2 п.5.2 цієї ж статті, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.
Дані позивача підтверджуються податковими накладними від 27.04.2005 року №1923, від 30.05.2005 року №2619, від 29.06.2005 року №3221, від 28.07.2005 року №3787, від 28.09.2005 року №4956, від 31.10.2005 року №5639, від 09.11.2005 року №6042, від 29.11.2005 року №6043, від 16.12.2005 року №6613, від 14.03.2006 року №1041, від 31.03.2006 року №1550, копії яких залучені до матеріалів справи. Зазначені податкові накладні оформлені відповідно до абз.4 п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державна податкова адміністрація України за №165 від 30.05.1997 року, яким зазначено, що у разі надання на митній території України послуги нерезидентом податкова накладна виписується таким платником податку: зареєстрованим на території України постійним представництвом цього нерезидента, а за відсутності такого - резидентом, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - покупцем (одержувачем) - податковим агентом такого нерезидента.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставним. Позов заявлено обґрунтовано. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд першої інстанції об’єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи; рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1ч.1 ст.198, ст.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2007 року у справі №А37/285-07 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2007 року у справі №А37/285-07 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: О.А. Проценко
Судді: А.О. Коршун
Л.П. Туркіна
Судове рішення № 3060298, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.11.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 22а-1079/08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: